Робота 4
Студент повинен в ситуаційній задачі з імунограмою, яка проведена в динаміці, визначити наявність вторинного імунодефіциту.
Нагадаємо план імуно-лабораторного обстеження:
1. Загальний аналіз крові, ШОЕ, С-реактивний білок.
2. Оцінка клітинної (Т-ланки) імунітету:
а) кількість популяцій та субпопуляцій Т-лімфоцитів (CD2, CD3, CD4, CD8); співвідношення CD4+/CD8+клітин;
б) шкіряні тести з т.н. reccall-антигенами (правцевий та дифтерійний токсини, туберкулін, кандіда, трихофітон);
в) проліферативна активність в РБТ с ФГА, Кон А.
3. Оцінка гуморального (В-ланки) імунітета:
а) кількість В-лімфоцітив (CD19, CD20, CD23);
б) рівень сироваткових IgM, IgG, IgA, IgE, секреторного IgA.
4. Оцінка системи фагоцитів:
а) кількість фагоцитуючих нейтрофілів та моноцитів;
б) активність фагоцитозу;
в)кисень-залежний метаболізм за НСТ-тестом.
5. Оцінка системи комплементу:
а) визначення кількості С3;
б) визначення кількості С4;
в) визначення кількості загального комплементу за СН50.
При необхідності блш глибокого вивчення імунного стутусу визанчають:
1. Кількість та функцію ЕК-клітин (CD16/CD56);
2. HLA-фенотип;
3. Продуктцію прозапальних цитокінів (ІЛ-2, ІНФγ, ФНПα, ІЛ-8, ІЛ-12);
4. Продукцію протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-10, ІЛ-13);
5. Наявність специфічних аутоантитіл;
6. Наявність специфічної клітинної сенсибілізації;
7. Наявність Т- та В-клітин з ознаками активації (DR, CD25, CD71).
Рекомендації, якими необхідно користуватися при інтерпретації імунограм (К.А. Лєбєдєв):
1. Повноцінну інформацію можна отримати, проводячи аналіз імунограми в комплексі з оцінкою клінічної картини у даного пацієнта.
2. Комплексний аналіз імунограм більш інформативний, ніж оцінка кожного показника окремо.
3. Реальну інформацію в імунограмі несуть тільки стійки виражені зсуви показників.
4. Аналіз імунограми в динаміці більш інформативний як в діагностичному, так і в прогностичному відношенні, ніж одноразово отримана іімунограма.
5. В більшості випадків аналіз тільки однієї мінограми дає можливість зробити лише орієнтировачні, а не безумовні висновки діагностичного та прогностичного характера.
6. Відсутність зсувів імунограми при наявності клінічної картини запального процесу повинно трактуватися як атипова реакція імунної системи і є погіршуючою ознакою перебігу процесу.
Імунологічні показники
| Показник
| Норма
| 1 обстеження
| 2 обстеження
| Абсолютна кількість лейкоцитів (г/л)
|
|
| 4 – 8
| Абсолютна кількість лімфоцитів (г/л)
|
|
| 800 – 3600
| % лимфоцитів
|
|
| 19 – 37
| Т-лімфоцити
|
|
|
| - абс.
|
|
| 600 – 1600
| - %
|
|
| 40 – 60
| Т-хелпери
|
|
|
| - абс.
|
|
| 400 – 1500
| - %
|
|
| 30 – 40
| Т-супресори/цитотоксичні
|
|
|
| - абс.
|
|
| 120 – 450
| - %
|
|
| 10 – 19
| ІРІ (Т-хелпери/Т-супресори)
|
|
| 2,2 – 3,2
| В-лімфоцити
|
|
|
| - абс.
|
|
| 300 – 450
| - %
|
|
| 15 – 30
| Імунолглобуліни (г/л)
|
|
|
| - G
|
|
| 7 – 20
| - A
|
|
| 0,7 – 5,0
| - M
|
|
| 0,5 – 2,0
| Імунні коплекси
|
|
| 0,04 – 0,09 опт.щільн.
| Фагоцитарний індекс
|
|
| 40 – 70
| Фагоцитарне число
|
|
| 2 – 8
| Слід зауважити, що у більшості осіб ВІЛ викликає сильну імунну відповідь. Масивна реплікація ВІЛ після зараження супроводжується наростанням цитотоксичної клітинної імунної відповіді, при чому відсоток цитотоксичних лімфоцитів, які розпізнають пептиди ВІЛ, може досягати 1% всіх лімфоцитів. Однак після періоду експансії велика частина специфічних щодо ВІЛ Т-кілерів зникає.
На початковому періоду хвороби у крові накопичується антитіла: спочатку IgM, специфічні до білків р24 та gp41. Максимальної концентрації вони досягають через 2 - 5 тижнів, а потім ця концентрація знижується до рівня, який не піддається виявленню протягом трьох місяців. У середньому через кілька тижнів у сироватці спостерігається високий рівень антитіл IgG, які розпізнають білки p24, gp41 та gp120.
Одночасно має місце падіння числа Т-лімфоцитів (у безумовних величинах і стосовно до СД8+-лімфоцитів). Спочатку їх рівень повертається до норми, але потім по ходу розвитку хвороби знов знижається. Критичною величиною вважається рівень 200 лімфоцитів СД4+ в мл (норма становить 800-1200/мл), і зниження нижче цієї величини у ВІЛ-інфікованої особи тепер вважають достатнім критерієм для діагностики повного симптомокомплексу СНІД.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 464 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|