АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мікробіологічне дослідження при холері

Прочитайте:
  1. A. УЗД, тонкоголкова біопсія с цитологічним дослідження матеріалу.
  2. III. ОБ'ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
  3. IV. Об'єктивне дослідження
  4. VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
  5. Бактеріологічне дослідження
  6. Бактеріоскопічне дослідження
  7. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  8. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  9. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
  10. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження


Першу порцію випорожнень, блювотних мас, промивних вод (по 10-20мл) забирають стерильною ложкою у стерильні скляні банки, закривають пробками (скляними чи гумовими) і заливають парафіном. Другу порцію випорожнень та блювотних мас (по 1-2мл) сіють біля ліжка хворого у 10-50мл транспортного середовища (1% пептонну воду з рН 8,2-8,6).

На кожну банку, флакон, пробірку наклеюють направлення, у якому вказують прізвище, ініціали, вік хворого, його домашню та службову адресу, попередній діагноз, дату та час забору проб, підпис лікаря, який направив матеріал. Матеріал необхідно доставити у лабораторію особливо небезпечних інфекцій протягом 2 годин після забору. При неможливості – зразки занурюють у транспортне середовище – 1% пептонну воду з рН 8,2-8,6.

Усі зразки для дослідження поміщають у тару для транспортування, яку герметично закривають, пломбують, надписують “верх, обережно!” і з великими пересторогами спеціальним транспортом доставляють у лабораторію особливо небезпечних інфекцій. Лабораторія працює цілодобово. Персоналу лабораторії забороняється працювати натщесерце.

Завдання 3. Засвоїти мікробіологічний метод діагностики для підтвердження діагнозу “холера”, використовуючи демонстрації до практичного заняття (розв‘язати ситуаційну задачу 1).

Задача 1. У інфекційну лікарню госпіталізували хворого зі скаргами на профузну діарею та блювоту, які призвели до зневоднення організму, біль у м‘язах ніг, слабкість, запаморочення. Після огляду пацієнта лікар поставив попередній діагноз “ холера”. У матеріалі від хворого при мікроскопічному дослідженні бактеріолог виявив грамнегативні дещо зігнуті палички, які були розміщені скупченнями, що нагадували “табунці рибок”. Дослідження матеріалу проведіть у відповідності до методичних рекомендацій по проведенню мікробіологічної діагностики холери (с., с.). Які дослідження при роботі з матеріалом необхідно застосувати бактеріологу, щоб як найшвидше підтвердити діагноз? Які тести допоможуть бактеріологу диференціювати біовари холерного вібріону? Який матеріал епідеміолог направив на дослідження для з‘ясування джерела інфекції? Оформіть протокол дослідження. Дайте відповідь лікарю щодо збудника захворювання.

 

3.1. Мікроскопіювати мікропрепарат “ V. cholerae ”   Які припущення щодо виду бактерії Ви можете висловити за результатами мікроскопії мікропрепарату? Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження.    
 
 

 

   Вивчаючи демонстрацію, охарактеризувати морфологічні та тинкторіальні властивості бактерій.
3.2. Вивчити біохімічні особливості холерного вібріону за тріадою Хáйберга. Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження.     Вивчаючи демонстрацію, пояснити що таке тріада Хайберга, з‘ясувати характер ферментації вуглеводів тріади Хайберга, навести доказів зроблених висновків. Звернути увагу на пояснення до демонстрації.
По відношенню до манози, сахарози та арабінози (тріада Хайберга) всі вібріони поділені на 8 груп. Результат ферментації вуглеводів має діагностичне значення. Збудник холери відноситься до І групи тріади Хайберга, тобто V. cholerae ферментує до кислоти манозу, сахарозу і не ферментує арабінозу. Останні групи об‘єднують нехолерних вібріонів.
3.3. Вивчити тести для диференціації V. cholerae. Зробити висновок щодо збудника, який викликав захворювання у хворого (назвати біовар).   Результати вивчення демонстрації занести у протокол дослідження. Пояснити сутність кожного тесту та зробити його оцінку (при виникненні труднощів зверніться до методичних рекомендацій по проведенню мікробіологічної діагностики холери, с.). Порівняти отримані результати з результатами, наведеними у таблиці.

Тести для диференціації V. cholerae

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)