АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Способи стерилізації медичних об’єктів

Прочитайте:
  1. N Защитно-приспособительные реакции организма при кровопотере подразделяются на
  2. Вимоги до зберігання медичних імунобіологічних препаратів
  3. Вимоги до транспортування медичних імунобіологічних препаратів
  4. Дисциплінарна відповідальність медичних працівників
  5. Защитно-приспособительные механизмы при инфекционном процессе
  6. Защитно-приспособительные реакции
  7. Защитно-приспособительные реакции при гипоксии
  8. ЗАЩИТНО-ПРИСПОСОБИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ ПРИ ГИПОКСИИ
  9. І тривалістю стерилізації
  10. Компенсаторно-приспособительные процессы

Таблиця 4


 

Спосіб стерилізації Об’єкти стерилізації
Сухий жар Скляний посуд, олія, інструменти, голки, порошки
Волога пара Розчини для парентерального введення, інструменти, середовища, резинові пробки
Фільтрування Живильні середовища, що не витримують нагрівання, із білками, деякими вітамінами, амінокислотами, гази, рідини, мазі, олії з низькою в’язкістю
Окис етилену Обладнання для наркозу, катетери, діагностичне обладнання, протези, лабораторне устаткування, допоміжні хірургічні матеріали, оптичні інструменти, пластмасові вироби, пакувальні матеріали
Іонізуюче опромінення Порошки, перев’язочний матеріал, пробірки для забору крові, щітки, мазі від опіків, центрифужні стакани, шовний матеріал, хірургічний одяг

Дезінфекція. Дезінфекція – це сукупність заходів для повного, часткового або селективного знищення потенційно патогенних для людини збудників на різних об’єктах довкілля з метою попередження передачі збудника від джерела інфекції до сприйнятливого організму.

Оскільки мікроорганізми мають різну чутливість до дезінфікуючих засобів, виділяють чотири ступені дезінфекції: A, B, C, D. Дезінфекційні заход и ступеня A передбачають знищення аспорогенних форм мікробів, рикетсій, мікоплазм, най-простіших. Заходи ступеня B використовуються для ліквідації грибів, деяких вірусів, бактерій, що мають підвищену стійкість (стафілококи, мікобактерії). Бо-ротьба із збудниками особливо небезпечних інфекцій (чуми, холери, висипного тифу, меліоїдозу, сапу) вимагає заходів ступеня С. Знищення спор мікроорганізмів і найпростіших – заходів ступеня D.

Заходи дезінфекції, що використовуються в клініках, мікробіологічних, віру-сологічних та інших лабораторіях досить різноманітні. Їх умовно можна поділити на 2 групи: фізичні та хімічні.

До першої групи можна віднести спалювання використаного перев’язочного матеріалу, відходів, сміття, пропалювання в полум’ї пальника, дію сухого жару, автоклавування за різних режимів, використання ультразвуку. Ефективними захо-



Частина І. Загальна мікробіологія


дами є кип’ятіння предметів особливо з поверхнево активними речовинами, дез-інфекція повітря за допомогою ультрафіолетового опромінення. Постійно вико-ристовуються такі елементарні заходи, як вологе прибирання, миття, очищення, витріпування ко вд р, простирадл тощо. Такі заходи хоча й не знищують мікроор-ганізмів, однак сприяють суттєвому зниженню їх популяцій на різних об’єктах.

Потужним комплексом дезінфекційних заходів виступають численні хімічні препарати – дезінфектанти. До них пред’являють певні вимоги: 1) протимікроб-ний ефект широкого спектра дії; 2) висока розчинність у воді, здатність утворюва-ти з водою або повітрям активні та стійкі суспензії, емульсії, аерозолі; 3) здатність не втрачати протимікробних властивостей при наявності в середовищі органіч-них домішок; 4) низька токсичність; 5) відсутність алергізуючої дії; 6) відсутність пошкоджуючого ефекту щодо предметів, які ними обробляються; 7) доступність сировини, з якої виготовляються дезінфектанти, її дешевизна тощо.

Існує декілька сотень дезінфікуючих засобів різних груп. Серед них алко-голі, альдегіди, четвертинно-амонієві сполуки. Найширше використання знайшли хлоромісткі препарати. До них належать 0,2-1,0 % хлорне вапно, яке виготовля-ють ex tempore з 10 % освітлених розчинів цієї речовини; 0,2-1,0 % розчини хло-раміну В або Т; 5 % водні розчини гіпохлориду кальцію; 0,05-0,1 % розчин трихлоізоцианурової кислоти (диконіту); 0,1-0,2 % розчин сульфохлорантину. Окислювачі представлені 1-10 % розчином перекису водню, фенолами та їх по-хідними – 3-5 % розчинами лізолу, карболової кислоти, фенолу. До групи препа-ратів із солей важких металів належать мертиолят натрію, сулема. Широке засто-сування н а бул и 2-3 % розчин формальдегіду, 3-10 % розчин крезолу та інші. Вико-ристовуються в практиці й газоподібні дезінфектанти – 40 % водний розчин формальдегіду, суміші окису етилену з вуглекислим газом (1:10) і окису етилену з бромідметилом (1:1).

На практиці виділяють поточну та заключну дезінфекцію. Поточну дезінфек-цію проводять для зменшення мікробної контамінації у вогнищах інфекції. Їй підля-гають ліжка, постільна і натільна білизна, рушники, матраци, подушки, меблі, килими, посуд, інструменти, прилади, що знаходяться на поверхні різних об’єктів, повітря, виділення, стічні води тощо.

Зокрема, поверхні столів, вікон, стелі, стіни, меблі дезінфікують протиран-ням і миттям з допомогою дезінфікуючих розчинів, постільну та іншу білизну перуть у цих розчинах. Ліжка, матраци, подушки обробляють у спеціальних каме-рах термохімічними методами, м’які меблі – за допомогою спеціальних аерозолів, посуд – зануренням у дезінфікуючі розчини. Обробка виділень і стічних вод про-водиться термічними і хімічними методами. Повітря приміщень можна дезінфіку-вати пропусканням через спеціальні антибактеріальні фільтри, як це роблять в палатах гнотобіологічної ізоляції, або опромінюючи його ультрафіолетовими про-менями. Медичні інструменти, прилади спочатку очищають, дезінфікують, а потім, у разі потреби, стерилізують відомими способами.

Заключна дезінфекція проводиться з метою знищення збудників інфекцій-них захворювань у приміщенні, де перебував інфекційний хворий, і предметах, з


Розділ 4. Фізіологія бактерій



якими він бу в у контакті. Така ситуація складається після виписування його з інфек-ційного стаціонару, переводу із соматичного відділення в інфекційне тощо.

Для забезпечення догляду за проведенням дезінфікуючих заходів розроблену спеціальну систему контрою. Вона включає в себе: а) зовнішній і внутрішній кон-троль відділами дезінфекції санітарно-епідеміологічних станцій та лабораторій лікувально-профілактичних закладів, який здійснюється візуальним, бактеріоло-гічним, біологічним, хімічним та іншими методами; б) бактеріологічний контроль проводять, виявляючи у вогнищах інфекції індикаторних бактерій: при кишкових захворюваннях – кишкові палички, при крапельних інфекціях, туберкульозі – ста-філококи, у лікувально-профілактичних закладах – умовно-патогенні мікроорган-ізми; контроль здійснюється 1 раз у місяць – один раз у квартал залежно від рангу лабораторії; в) забір контрольних проб (10-30 штук) проводять не раніше, ніж через 30-45 хвилин після закінчення дезінфекції; площа змивів не повинна бути меншою, ніж 200 см2; г) змиви беруть стерильними ватними тампонами і засіва-ють на живильні середовища з дотриманням всіх правил асептики з метою запо-бігання контамінації сторонньою флорою; для виділення бактерій групи киш-кової палички і золотистих стафілококів користуються спеціальними наборами живильних середовищ і схемами ідентифікації, визначених відповідними інструкціями.

Дезінфікуючі заходи вважаються ефективними, якщо у пробах не визнача-ються бактерії групи кишкової палички, умовно-патогенні мікроби, золотисті ста-філококи.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 934 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)