 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ІНФЕКЦІЯ. ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИН В ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХДосить часто в мікробіологічних, вірусологічних та імунологічних лабора-торіях використовують біологічний метод дослідження на різноманітних видах тварин. Його застосовують для експериментального відтворення інфекційних зах-ворювань, окремих його симптомів або для вирішення спеціальних задач: 1. Встановлення етіологічного діагнозу інфекційної хвороби, особливо в тих випадках, коли збудник не можна або важко виявити іншим способом (пневмоко-ки, туляремійні бактерії, віруси сказу, енцефалітів тощо). Розділ 6. Експериментальна інфекція 2. Виділення та ідентифікації чистої культури, визначення її токсигенності чи токсичності. 3. Визначення вірулентності мікроорганізмів, встановлення мінімальних смер-тельних доз мікробів, екзотоксинів та ендотоксинів. 4. При наукових дослідженнях з проблем механізму розвитку інфекційних хвороб, формування імунітету, специфічного лікування і профілактики. 5. При контролі імуногенності, токсичності, стерильності, нешкідливості, пірогенності біологічних медичних препаратів (вакцин, анатоксинів, ліків тощо). 6. Для отримання діагностичних імунних сироваток. Дуже важливим етапом є вибір відповідних тварин для експериментального зараження. Найчастіше в лабораторній практиці використовують білих мишей, гвінейських свинок, білих щурів і кроликів. Деякі спеціальні лабораторні дослі-дження проводять на мавпах, собаках, ко т а х, хом’яках, ховрахах, тхорах, бавовня-них щурах, мишах-полівках, а також на птахах (голуби, кури, папуги та ін.). Вибір виду тварин оснований на знанні чутливості їх до тих чи інших мікроорганізмів. Білі миші високочутливі до пневмококів, клебсієл, деяких видів сальмонел, збудників сибірки, чуми, туляремії, лістеріозу, меліоїдозу, правця, ботулізму, газо-вої анаеробної інфекції, коклюшу, орнітозу, висипного тифу, сказу, лейшманіозу, токсоплазмозу. Новонароджені миші чутливі до арбовірусів, поліовірусів, коксакі-вірусів. На білих мишах визначають силу екзо- і ендотоксинів. Гвінейські свинки чутливі до збудників туберкульозу (M.hominis), псевдоту-беркульозу, дифтерії, чуми, туляремії, бруцельозу, сапу, холери, сибірки, лептоспі-розу, меліоїдозу, лістеріозу, орнітозу, ботулізму, правця, газової гангрени, кашлюка, висипного тифу, ящуру. Білих щурів використовують для експериментального відтворення сказу, со-доку, амебіазу, меліоїдозу, токсоплазмозу, туберкульозу (M.bovis). Кролики чутливі до стафілококів, стрептококів, деяких видів сальмонел, збуд-ників туберкульозу, сибірки, пастерельозу, лістеріозу, ботулізму, правця, сифілісу, амебіазу, токсоплазмозу, вірусів сказу й простого герпесу. Мавпи зрідка використовують як експериментальну модель при сифілісі, ту-беркульозі, дизентерії, лістеріозі, меліоїдозі, цереброспінальному менінгіті, че-ревному тифі, кашлюку, поліомієліті та ін. Коти чутливі до збудників амебної дизентерії, сапу, кашлюку, стафілококо-вих інфекцій, дії ентеротоксинів (кошенята-сисуни). Сірійських хом ’ яків використовують для відтворення бруцельозу, сапу, лей-шманіозу, токсоплазмозу, амебіазу, лептоспірозу, рикетсіозів, сказу, геморагічних гарячок. Птахи (голуби, кури, папуги) чутливі до збудників туберкульозу (M.avium), анаеробної газової інфекції, риносклероми (курчата), ботулінового екзотоксину. Для отримання високостандартних і легковідтворюючих стабільних резуль-татів, а також в наукових дослідженнях, особливо вірусологічних, у лабораторній практиці використовують генетично стандартизованих лінійних (гомозиготних) тварин. Їх отримують у спеціальних віваріях шляхом багаторазового близькоспорід- Частина І. Загальна мікробіологія неного схрещування (інбридінга). Уж е виведено біля 700 ліній білих мишей, 170 ліній щурів, 16 ліній гвінейських свинок, біля 70 ліній хо м ’яків, 7 ліній курчат та ін. Такі тварини і птахи мають чітко запрограмовані біологічні властивості, такі як висока чутливість до певних збудників, здатність до імунологічної відповіді тощо. У лабораторних тварин можуть виникати спонтанні захворювання бактері-альної чи вірусної природи, латентні інфекції. Вони також мають свою нормальну мікрофлору. Все це ускладнює виділення чистих культур від заражених тварин і визначення їх етіологічної ролі. Цього недоліку позбавлені безмікробні лабора-торні тварини – гнотобіоти, а також тварини, вільні від спеціальних патогенних збудників (СПЗ-тварини). Їх використовують для проведення важливих експери-ментів з проблем вивчення ролі нормальної мікрофлори в інфекції, імунітеті, ут-ворення вітамінів, ферментів та інших біологічно активних речовин. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 997 | Нарушение авторских прав |