АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Водно-спиртовий розчин метиленової синьки

Спиртовий розчин метиленової синьки 10 мл

Дистильована вода 100 мл

Лужна метиленова синька за Леффлером, як і її водно-спиртовий розчин, можуть давати забарвлення різної інтенсивності у різних видів бактерій.

До простих методів забарвлення можна віднести і негативний спосіб Буррі. При ньому за рахунок туші створюють темний фон, а бактерії залишаються незабарвленими. Для ста-більних і чітких результатів необхідно дуже ретельно підготувати суспензію туші. Виби-рають найкращі сорти рідкої китайської туші й розводять її дистильованою водою 1:10. Можна натерти сухої китайської туші й довести її до такої ж густоти. Суспензію туші довго центрифугують при 3 тис. об/хв. Верхній шар відсмоктують піпеткою і в надавленій краплі під імерсійним об’єктивом перевіряють її на відсутність грубих частинок. Якщо суспензія хороша, її натягують у тонкі капіляри по 0,1-0,2 мл, запаюють і стерилізують в автоклаві.

При дослідженні краплю туші з капіляра випускають на предметне скло, добавляють крапельку матеріалу (рідину з сифілітичної виразки, культуру капсульних бактерій, леп-тоспір та ін.) і ретельно перемішують петлею. Шліфованим предметним склом зі зрізани-ми кутами готують тонкий препарат так само, як мазок крові, висушують, не фіксують. При мікроскопії тіла бактерій, спірохет, лептоспір виглядають білими, чітко окресленими на темному димчасто-сірому фоні. Замість туші можна використати 2-10 % розчини опа-лового синього, конго червоного, нігрозину, коларголу та ін. В т акому разі фон буде мати інший колір.

Необхідно враховувати, що мікроорганізми в таких препаратах не вбиті і можуть стати джерелом зараження, як і в мазках, обережно фіксованих у полум’ї пальника.

Розділ 3. Морфологія мікроорганізмів

При вивченні забарвлених препаратів царства прокаріот виділяють чотири основні форми бактерій:

1) кулясті (сферичні), або кокоподібні; 2) паличкоподібні (циліндричні); 3) спі-ралеподібні (звивисті); 4) ниткоподібні (трихобактерії).

Кокоподібні бактерії (від гр. kokos – зерно, кісточка) мають правильну куляс-ту форму діаметром 1,0-1,5 мкм. Деякі з них набувають бобоподібної, ланцетопо-дібної та еліпсоподібної форми (рис. 9). За способом ділення та взаємного розта-шування в мазках всі коки поділяють на такі групи:

1.Мікрококи (від лат. мikros – малий). Вони діляться в одній площині, розташо-вуються поодинці й хаотично; серед них хвороботворних видів для людини немає.

2. Диплококи (від лат.diplos – подвійний). Ділення їх проходить в одній пло-щині з утворенням подвійних парних клітин, які мають форму квасолі (Neisseria meningitidis), або вістря ланцета (Streptococcus pneumoniae).

3. Стрептококи (від гр. streptos – ланцюг, намисто). Після поділу в одній площині мікроби не розходяться, а формують різної довжини ланцюжки, щонагаду-ють намисто. Частина з них є сапрофітами, представниками нормальної мікро-флори людини (напр., ротові стрептококи). Інші види (Streptococcus pyogenes) ви-кликають такі тяжкі захворювання як сепсис, остеомієліт, скарлатину, бешиху, ревматизм.

4. Стафілококи (від лат. staphyle – гроно). Вони діляться в декількох пло-щинах, а утворені клітини розташову-ються у вигляді скупчень, що нагадують виноградні грона. Стафілококи спричи-няють більше 100 різноманітних захво-рювань у людей і тварин, а один із типо-вих видів Staphylococcus aureus є найча-стішим збудником багатьох гнійно-сеп-тичних процесів.

5. Тетракоки (від лат. tetra – чотири). Після поділу у двох взаємно перпендику-лярних площинах клітини не розходять-ся, а розташовуються тетрадами. Вони, як правило, непатогенні для людини.

6. Сарцини (від лат. sarcio – зв’я-
зую) – коки, які діляться в трьох взаємно
перпендикулярних площинах і після поді-
лу не розходяться, а розташовуються у
вигляді паків з 8, 16, 32, 64 клітин. Серед Рис. 9. Основні форми бактерій:
них є умовно-патогенні представники. ^{1-6 – сферичної форми: 1 – стафілококи;}

2-3 – диплококи; 4 – стрептококи; 5 – тетра- Паличкоподібні бактерії не менш

коки; 6 – сарцини; 7-9 – паличкоподібні;

різноманітні за своєю формою і розта-

10-12 – спіралеподібні форми; 10 – вібріони;

шуванням у мазках. Середні розміри їх _{11 – спірили; 12 – спірохети.}

Частина І. Загальна мікробіологія

1,0-10 мкм завдовжки і 0,5-2,0 мкм завширшки (рис. 9). Вони поділяються на бак-терії, бацили і клост ридії. Власне бактерії (від гр. bacteria – паличка) – мікроорга-нізми, що не утворюють спор. Бацили (від лат. bacillus – паличка) мають спори, які не перебільшують діаметр мікробної клітини. Кло ст ридії (від лат. clostridium – веретеноподібний) утворюють спори, що перебільшують поперечний розмір кліти-ни і дещо деформують її.

Форма паличкоподібних бактерій може бути овальна, циліндрична, еліпсо-подібна, веретеноподібна, у вигляді барабанної палички, тенісної ракетки. Їх кінці бувають заокруглені, загострені, булавоподібні, рівні, нібито обрублені тощо. Па-личкоподібні бактерії розмножуються шляхом поперечного поділу.

За аналогією з коками, залежно від взаємного розташування в мазках, палич-коподібні мікроорганізми поділяють на такі групи:

1. Монобактерії при поділі розташовуються поодинці (Escherichia coli, Salmonella typhi).

2. Монобацили також розташовані поодиноко, але мають спори (Bacillus subtilis, Clostridium tetani).

3. Диплобактерії розташовуються в мазках парно (Klebsiеlla pneumoniae).

4. Диплобацили – парне розташування спорових мікроорганізмів.

5. Стрептобактерії – безспорові палички, які розташовані у вигляді лан-цюжків (Haemophilus ducrey).

6. Стрептобацили – спорові мікроби, що розташовуються ланцюгом (Bacillus anthracis).

Спіралеподібні (звивисті) бактерії (рис. 9) за кількістю і характером за-витків, а також за діаметром клітини поділяють на три групи:

1. Вібріони (від гр. vibrio – звиваюсь) мають одну характерну зігнутість, яка не перебільшує чверті витка спіралі, але може мати і форму прямої палички. При-кладом хвороботворного виду є Vibrio cholerae.

2. Спірили (від гр. speira – завиток, спіраль) – товсті звивисті мікроорганіз-ми, які мають малу кількість завитків (2-3), що надає їм форму штопора. Патоген-на для людини Spirillum minor викликає содоку (хворобу укусу щурів). До цієї групи мікробів належать також кампілобактерії та гелікобактерії, які здатні спри-чиняти у людини захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевих органів.

3. Спірoхети (від гр. speira – завито к, haite – волосся) – тонкі штопороподібні бактерії, які мають велику кількість завитків. Серед них є хвороботворні види (Treponema pallidum – викликає сифіліс, Borrelia recurrentis – поворотний тиф, Leptospira interrogans – лептоспіроз).