 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Реакція аглютинації (РА )Аглютинація – це серологічна реакція між антитілами (аглютинінами) і анти-генами (аглютиногенами), розміщеними на поверхні бактеріальної клітини. Ця реакція призводить до утворення специфічного комплексу антиген – антитіло (аглютинат). Клітини з приєднаними до них аглютинінами з’єднуються в агрегати, внаслі-док чого рівномірна суспензія клітин, спочатку мутна, склеюється в пластівці, які зависають у прозорій рідині або осідають на дно. В аглютинації беруть участь виключно поверхневі антигени, які доступні антитілам. Антигени, розміщені у внутрішніх структурах клітини, не беруть участі в цій реакції. Механізм аглюти-нації полягає в тому, що під впливом іонів електроліту зменшується негативний поверхневий заряд бактерійних клітин, і вони можуть зблизитись на таку відстань, при якій виникає склеювання бактерій (рис. 42). Розділ 9. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань 127
Реакцію проводять на склі, пластмасо-вих пластинках, у пробірках, лунках полі-стиролових планшет. Аглютинацію на склі або пластинках найчастіше використовують для ідентифі-кації бактерій з допомогою відомих сиро-ваток; аглютинація в пробірках і планше-тах – з метою виявлення титру аглютинінів у сироватці хворого з допомогою відомих діагностикумів. Найбільше розведення сироватки, при ризує рівень специфічних аглютинінів. Макроскопічний і мікроскопічний вигляд аглютинації бактерій залежить від виду поверхневих антигенів, які беруть участь у реакції. Аглютиніни, які реагу-ють з О-соматичним антигеном, дають дрібнозернисту аглютинацію. Соматична аглютинація в пробірках завершується через 24 години, при цьому виникають ком-пактні зерна, крупинки, які важко розбити при струшуванні. При мікроскопії вид-но, що бактерії склеюються полюсами, утворюючи сітку. В аглютинації з поверхневими Vi-антигенами спостерігається склеювання бактерій між собою всією поверхнею, що дає рівномірний осад. У певній мірі макроскопічно Vi-аглютинація нагадує соматичну. Сироватки, які містять антитіла проти джгутиків бактерій, аглютинують знач-но швидше. Вже через 30-40 хв окремі конгломерати бактерій у вигляді пластівців вільно осідають на дно пробірки. Аглютиніни анти-Н безпосередньо взаємодіють з джгутиками, знерухомлюючи бактерії. Мікроскопічно можна спостерігати скле-ювання бактерійних клітин з допомогою джгутиків. Це крупнопластівцева, або Н-аглютинація (рис. 43). Постановка РА. Існує дві різновидності постановки реакції: орієнтовна аглю-тинація на склі й розгорнута аглютинація в пробірках. Реакція аглютинації на склі. На предметне скло наносять роздільно 2 краплі специфічної сироватки і краплю ізотонічного розчину хлориду натрію. В краплю
Рис. 43. Аглютинація бактерій: а – О-аглютинація (соматична), дрібнозерниста; б – Vi-аглютинація; в – Н-аглютинація (джгутикова), крупнопластівцева. Частина ІІ. Імунологія
Реакція проходить досить швидко при кімнатній температурі. Якщо конт-рольна крапля сироватки залишається прозорою, в краплі ізотонічного розчину – рівномірне помутніння, а в краплі, де культура змішана з сироваткою, з’являються зернистість або пластівці, реакція вважається позитивною. Проте орієнтовна реакція аглютинації дозволяє зробити лише попередній висновок про виділену культуру, тому що багато бактерій мають спільні антигени. Щоб остаточно підтвердити або відкинути попередній висновок ставлять розгорнуту реакцію аглютинації (табл. 17). Діагностичні аглютинуючі сироватки, які одержані шляхом гіперімунізації тварин, мають високий титр (1:20000-1:40000 і вище). Таблиця 17 Постановка реакції аглютинації для ідентифікації E. coli
Спочатку готують робоче розведення сироватки (1:50 або 1:100), із якого на-далі одержують двократні розведення від 1:100 до титру, вказаного на ампулі з сироваткою. Для цього в ряд пробірок розливають по 1 мл ізотонічного розчину, потім у першу пробірку вносять такий же об’єм сироватки робочого розведення і після перемішування 1 мл переносять у другу, звідти в третю і т.д., а в передостан-ню пробірку додають 1 мл сироватки робочого розведення. В останню пробірку сироватку не вносять. Потім у всі пробірки додають по дві краплі досліджуваної культури. Контрольні пробірки – дві останні. Передостання – контроль сироватки, остан-ня – контроль антигену. Після струшування штатив із пробірками поміщають у термостат при 37 °С на дві години і згодом залишають при кімнатній температурі до наступного дня. Після чого проводять облік результатів. Якщо реакція вияви-лась позитивною до титру або до половини титру, вона вважається достовірною. Розділ 9. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань Розгорнуту реакцію аглютинації ставлять і при серологічній діагностиці захво-рювання. Тільки в цьому випадку роблять ряд послідовних розведень сироватки хворого (1:100-1:1600) і до кожного розведення додають по дві – три краплі діаг-ностикуму. При деяких інфекційних захворюваннях реакції аглютинації, що вживають-ся з діагностичною метою, мають свої назви: при черевному тифі – реакція Віда-ля, висипному тифі – реакція Вейгля, при бруцельозі – реакція Райта (табл. 18). Таблиця 18 Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 2360 | Нарушение авторских прав |
ізотонічного розчину й одну з крапель сироватки бактеріологічною петлею вно-сять досліджувану культуру й ретельно її емульгують. Після внесення культури в одну із крапель необхідно простерилізувати петлю, знову набрати культуру і вне-сти її у другу краплю. Крапля сироватки, куди не вносили культури, є контролем сироватки.