 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Виготовлення мазків і методи їх забарвленняБактеріоскопічне дослідження будь-якого клінічного матеріалу, де знаходяться збудники інфекційних хвороб, є однією з найпоширеніших мікробіологічних ме-тодик. У лабораторній практиці частіше проводять мікроскопію фіксованих за-барвлених мазків і рідше нативних препаратів у вигляді стисненої чи висячої кра-пель. Їх виготовляють на заздалегідь підготовленому і оснащеному робочому місці. На столі повинні бути лише необхідні матеріали, інструменти і пристрої: клінічний матеріал (кров, гній, слиз, харкотиння, сеча, випорожнення та ін.), куль-тури мікроорганізмів у пробірках або чашках Петрі, бактеріологічні петлі, піпет-ки, пінцети, штативи, предметні скельця, газовий пальник, ізотонічний розчин хлориду натрію, розчини барвників, лотки з рейками для фарбування мазків, про-мивалка з водою, фільтрувальний папір, банка з дезрозчином для знезараження використаних препаратів і піпеток. Доцільно в лабораторії обладнати окремий столик для забарвлення мазків. Препарати-мазки виготовляють на предметних скельцях, товщина яких через оптичні властивості конденсора Аббе не повинна перебільшувати 1-1,2 мм. Скельця необхідно заздалегідь ретельно знежирити. Для цього протягом доби їх витриму-ють у концентрованій сірчаній кислоті або кип’ятять у суміші 6 % розчину дво-хромового калію і сірчаної кислоти, ретельно промивають проточною водою, пе-реносять у банку з 96° спиртом, де вони зберігаються до використання. Можна знежирені і витримані в спирті скельця витерти насухо лляною тканиною і зберігати в герметично закритій скляній банці. Крапля води, нанесена на холодне знежире-не скло, повинна рівномірно розтікатися, а не збиратись у дрібні крапельки. Виготовлення препаратів-мазків із щільного (густого) клінічного матері-алу або з культури на твердому середовищі. Знежирене предметне скельце про-водять через полум’я газового пальника і після охолодження кладуть на робоче місце. Для виготовлення мазка матеріал чи культуру беруть бактеріологічною пет-лею з платинового або хромонікелевого дроту довжиною 5-6 см. Петлю закріплю-ють у петлетримачі. Кінець її згинають у вигляді замкнутого кільця розміром 1х1,5 чи 2х3 мм. Для деяких робіт потрібно мати цей інструмент у вигляді голки, коли кінець не згинають у кільце, а залишають прямим (рис. 5). Бактеріологічну петлю прожарюють у полум’ї, тримаючи її як олівець верти-кально у правій руці. Два-три рази проводять через полум’я і нижню третину петле- Частина І. Загальна мікробіологія
тримача. Не випускаючи петлі, лівою рукою беруть пробірку з 0,9 % стерильним розчином натрію хлориду, а 4-им і 5-им пальцями пра-вої руки затискають ватно-марлеву пробку, витягують її, і вінця пробірки проносять че-рез полум’я пальника, тримають на віддалі 15-20 см від полум’я, не випускаючи пробки. Петлю вводять у пробірку і охолоджують її, торкаючись стінки. Занурюючи петлю в ріди-ну, набирають краплю фізрозчину. Виймають петлю, проводять пробку і відкритий край пробірки через полум’я, після чого її закрива-ють і ставлять у штатив. На центр скельця бак-теріологічною петлею наносять взяту краплю ізотонічного розчину. Петлю знову стерилізують, у ліву руку беруть пробірку з досліджуваним матеріалом чи культурою мікроорганізмів. Відкривають пробірку із дотриманням усіх правил, охолоджують петлю і набирають нею невелику кількість матеріалу чи культури. Петлю виймають, а пробірку закривають і ставлять у штатив. Взятий матеріал (або культуру) наносять на скло біля краплі фізрозчину і, поступово розтираючи його та емульгуючи в краплі, готують тонкий, рівномірний мазок округлої чи оваль-ної форми діаметром 1-1,5 см. Після цього петлю прожарюють і ставлять у штатив. Виготовлення мазків із рідкого клінічного матеріалу або з культури на рідкому середовищі. Бактеріологічною петлею набирають краплю досліджувано-го матеріалу або культури з рідкого середовища із дотриманням правил стериль-ності, як вище описано. Взятий матеріал наносять на предметне скельце і роблять рівномірний тонкий мазок. Якщо для забору матеріалу використовують стерильну пастерівську піпетку, її також тримають у правій руці і проводять через полум’я перед внесенням у пробірку. Тонкий кінчик піпетки після охолодження біля стінки пробірки занурю-ють у рідкий досліджуваний матеріал чи бульйонну культуру, тримаючи верхній кінець її відкритим. Після попадання в піпетку досліджуваного матеріалу чи куль-тури верхній кінець її закривають вказівним пальцем, виймають з пробірки. Ос-танню закривають і ставлять у штатив. На поверхню предметного скла з піпетки випускають краплю матеріалу і опускають її в дезрозчин. Простерилізованою бак-теріологічною петлею роблять мазок. Виготовлення мазків із харкотиння або гною. При готуванні мазків із ма-теріалів, які погано розтираються (гній, харкотиння), використовують два пред-метних скла. Невелику кількість матеріалу стерильною бактеріологічною петлею або пастерівською піпеткою наносять на середину знежиреного предметного скла і покривають його другим склом так, щоб 1/3 верхнього і нижнього скла залиша-лась вільною. Обидва скла сильно затискають між пальцями, роздавлюють дослі- Розділ 3. Морфологія мікроорганізмів джуваний матеріал і за вільні кінці розводять їх у сторони. Таким способом одер-жують два однакових мазки (рис. 6). Виготовлення мазків із крові. Скарифікатором роблять прокол пучки 4-го пальця лівої руки. Після появи краплі крові до неї торкаються поверхнею біля краю знежиреного стерильного предметного скла, яке швидко кладуть на стіл. Краєм іншого трохи вужчого і шліфованого скла торкаються краплі і нахиливши його під кутом 45° швидко і обережно проводять ним у напрямку до дальшого краю. Внаслідок капілярності кров захоплюється краєм верхнього скла і під час руху розмазується по нижньому склі (рис. 7). Правильно виготовлений препарат виходить тонким, дещо просвічується та має жовтувате забарвлення. Із крові виготовляють також препарат “товстої краплі”. На предметне скло наносять роздільно 2-3 звичайні краплі крові, злегка змішують їх скляною палич-ко ю, петлею або кутом іншого предметного скла так, щоб утворилась плоска кро-в’яна пляма діаметром біля 1,5 см. Такі препарати виготовляють зокрема для діаг-ностики малярії, поворотних тифів. Мазки-відбитки роблять із органів трупів людей і тварин, харчових продуктів щільної консистенції (сир, м’ясо, шинка, ковбаса, риба та ін.), а також з поверхні молодих колоній грибів, актиноміцетів, рідше — бактерій. Розжареним у полум’ї скальпелем припікають поверхню органа або харчового продукту. Потім стериль-ними ножицями з цієї ділянки вирізають шматочок тканини. Поверхнею зрізу тор-каються предметного скла у 2-4 місцях, роблячи мазок-відбиток. Такі ж мазки-відбитки можна виготовити з ділянки шкіри або слизової оболонки. Притискання досліджуваного об’єкта до скла повинно бути строго вертикальним тривалістю 1-2 с. Мазки-відбитки з колоній роблять на покрівних скельцях. Висушування і фіксування препаратів-мазків. Виготовлені мазки висушу-ють при кімнатній температурі або в термостаті. Тонкі мазки швидко висихають на повітрі, більш товсті можна висушувати над полум’ям газового пальника. Пред-метне скло при цьому тримають за ребра 1-им і 2-им пальцями правої руки мазком догори. Щоб не допустити денатурації білків бактерій і порушення їх внутріш-ньої структури ступінь нагрівання контролюють середнім пальцем, який знахо-диться під предметним склом. Висушені препарати необхідно фіксувати до поверхні скла. Незафіксований ма-зок є заразним, тому при роботі з ним треба бути дуже обережним, не торкатись до нього руками. При фіксації одночасно відбувається прикріплення бактерій до скла та їх знезараження. До того ж вбиті мікроорганізми значно краще забарвлюються.
Рис. 6. Виготовлення мазка з харкотиння. Рис. 7. Виготовлення мазка з крові. 22 Частина І. Загальна мікробіологія У лабораторній практиці найпоширенішим методом фіксування мазків є флам-бування – тобто фіксація в полум’ї газового пальника або спиртівки. При цьому мазок тримають так само, як при висушуванні і тричі проводять його через полум’я. Весь процес фіксації триває 5-6 с, а дія жару – 2 с. Більш тривале фіксування жаром зменшує якість препарату, а недофіксований мазок при наступній обробці змивається і таїть в собі небезпеку зараження. При вивченні деяких структур мікробних клітин, а також мазків крові, від-битків органів використовують такі фіксуючі рідини як етанол (протягом 10-15 хв), метанол (5 хв), ацетон (5 хв), суміш Никифорова (10-15 хв), пари формаліну або осмієвої кислоти (декілька секунд). При такому обережному фіксуванні значно краще зберігаються і виявляються всі структури клітин і бактерій. Забарвлення препаратів-мазків. Морфологію бактерій вивчають, як правило, на зафіксованих і забарвлених препаратах. Незабарвлені мікроорганізми, за ви-нятком грибів, погано видно у світловому мікроскопі через їх малу контрастність. Для фарбування мазків у бактеріологічних лабораторіях широко вживають анілі-нові барвники. Вони поділяються на кислі, нейтральні та основні. Останні добре забарвлюють як ядерний апарат, так і цитоплазматичні структури. Позитивно заря-джена фарбуюча частина їх молекули швидше і повніше вступає в сполуку з нега-тивно зарядженою бактерійною клітиною. Кислі ж барвники фарбують мікробів значно слабіше. Здатність та індивідуальна особливість бактерій фарбуватись тими чи іншими барвниками називають їх тинкторіальними властивостями.
У повсякденній лабораторній практиці найчастіше вживають такі барвники: червоні – фуксин основний (діамантфуксин, соля-нокислий розанілін або парароза-нілін), фуксин кислий, нейтраль-ний червоний, сафранін, конго червоний; фіолетові – генціан-, кристал- і метил-віолет; сині – ме-тиленовий і толуїдиновий синій, трипановий голубий; зелені – ма-лахітовий, брильянтовий зелений; жо вт о -коричневі – везувін, хризо-їдин та ін. Для забарвлення мазків необ- для промивання забарвлених препаратів. спеціальних пристроїв (рис. 8). Розділ 3. Морфологія мікроорганізмів Запропоновані численні методи забарвлення бактерій. Вони поділяються на прості й складні. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 3320 | Нарушение авторских прав |
