АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розчин Люголя

Йодид калію 2 г

Йод кристалічний 1 г

Вода дистильована 300 мл

Спочатку йодид калію розчиняють у невеликій кількості води, потім всипають крис-талічний йод, після розчинення якого добавляють дистильовану воду до 300 мл.

3. Фуксин Пфейфера готують із концентрованого фенолового розчину цього барв-
ника, розводячи його в 10 разів дистильованою водою. Необхідно використовувати лише
свіжовиготовлений барвник.

Техніка забарвлення. Найбільш поширений, так званий стандартний спосіб забарвлення за Грамом, проходить у декілька етапів:

1. На фіксований жаром мазок кладуть трохи коротшу і вужчу від предметно-го скла смужку фільтрувального паперу. Зверху на неї наносять достатню кількість

Частина І. Загальна мікробіологія

розчину генціанвіолету (основний барвник) на 1-2 хв, зливають його і знімають папірець.

2. Після прополоскування мазка водою наносять розчин Люголя на 1-2 хв (до сильного потемніння препарату).

3. Зливають розчин Люголя і, не промиваючи мазок, знебарвлюють його 96° етанолом протягом 30-60 с (до відходження сіро-фіолетових струмочків фарби).

4. Препарат ретельно промивають водою і додатково забарвлюють фуксином Пфейфера (доповнюючий контрастний барвник) протягом 2 хв.

5. Мазок промивають водою, висушують, наносять краплю кедрової олії, мікроскопують з імерсійним об’єктивом.

Мікроскопічна картина: при правильному забарвленні грампозитивні мікро-організми фарбуються в темно-фіолетовий колір, грамнегативні бактерії, ткани-ни, клітини органів – у рожевий (див. вкл., рис. 1).

Запропоновано ряд модифікацій цього методу, з яких найпоширенішим є ва-ріант Синьова. Він полягає в тому, що замість розчину генціанвіолету (метилвіо-лету, кристалвіолету) використовують смужки фільтрувального паперу заздалегідь просочені одним із вказаних барвників і висушені. При забарвленні за Синьовим на мазок наносять декілька крапель води, опускають і притискають пінцетом до скла просочену фарбою смужку паперу. Через 2 хв її знімають. Наступні етапи забарвлення такі самі, як і при стандартному методі Грама. Модифікація Синьова особливо зручна для використання на практичних заняттях та в похідних лабора-торіях. Вона дає значну економію барвника.

Забарвлення кислотостійких бактерій. Кислотостійкі мікроорганізми (з буд-ники туберкульозу, прокази, актиноміцети та ін.) містять велику кількість високо-молекулярних ліпідів, восків і міколової кислоти. Вони важко фарбуються зви-чайними аніліновими барвниками. Але при забарвленні їх концентрованим фено-ловим фуксином Циля з підігріванням міцно утримують його і не знебарвлюються розчинами кислот, лугів і спиртів. Клітини тканин, лейкоцити, слиз, інші бактерії при такій обробці легко віддають барвник. У зв’язку з цим при додатковому забарв-ленні препаратів метиленовою синькою всі ці елементи після знебарвлення мазків фарбуються в синій колір, а кислотостійкі бактерії залишаються червоними.

Метод Циля-Нільсена. Остаточний варіант методу автори запропонували в 1884 р. Техніка забарвлення включає декілька етапів:

1. На фіксований у полум’ї мазок із харкотиння хворого кладуть смужку фільтрувального паперу, наливають на нього фуксин Циля і забарвлюють, тричі підігріваючи до появи парів (але не доводячи до кипіння), після чого препарат із фарбою залишають ще на 1-2 хв для охолодження; зливають барвник, знімають папірець, промивають водою.

2. Препарат знебарвлюють 5 % сірчаною або соляною кислотою до появи жовтуватого відтінку (10-30 с) і декілька разів промивають водою.

3. Додатково забарвлюють мазок метиленовою синькою Леффлера, промива-ють водою, висушують і досліджують під мікроскопом.

Мікроскопічна картина: на загальному синьому (голубому) фоні кислотостійкі бактерії виглядають рубіново-червоними (див. вкл., рис. 2).

Розділ 3. Морфологія мікроорганізмів

Щоб відрізнити палички туберкульозу від збудника прокази використовують метод Семеновича-Марциновського: спочатку мазок забарвлюють втричі розве-деним фуксином Циля протягом 2 хв, промивають водою і додатково фарбують метиленовим синім 5 хв. При цьому туберкульозні палички взагалі не сприйма-ють забарвлення, а збудник прокази набуває червоного кольору.

При забарвленні кислотостійких бактерій замість класичного методу Циля-Нільсена дуже зручно користуватися його модифікацією за Синьовим.

Фільтрувальний папір просочують концентрованим розчином фуксину Циля, висушують, нарізають на смужки розміром з предметне скло і зберігають у герметично закритій банці. На фіксований мазок наносять декілька крапель дис-тильованої води, накладають зафарбовану смужку паперу, тричі нагрівають до появи парів. Далі продовжують забарвлення так само, як і за оригінальним мето-дом Циля-Нільсена.

Забарвлення за Романовським-Гімзою є одним із основних і найпоширені-ших методів забарвлення мазків крові в гематології. За цим способом добре фар-буються різні структурні елементи паразитів крові – малярійних плазмодіїв, три-паносом, лейшманій. Його також часто застосовують для виявлення токсоплазм, спірохет, рикетсій, личинок нематод тощо.

Поліхромний барвник Гімзи складається з азура, еозину й метиленового си-нього. Краще вживати готовий його розчин фабричного виробництва. Безпосе-редньо перед вживанням стандартний розчин розводять дистильованою водою нейтральної або слабко лужної реакції (рН 7,0-7,2) із розрахунку 1-2 краплі барв-ника на 1 мл води. Препарати-мазки фіксують метанолом протягом 3-5 хв і вису-шують на повітрі. Приготований розчин наносять на мазок, а ще краще предметне скельце з мазком опускають у склянку з барвником. Забарвлення триває від 30 хв до двох і більше годин. Товсті краплі крові фарбують протягом 30 хв. Потім барвник зливають, препарати промивають водою і добре висушують на повітрі у вертикаль-ному положенні. Мікроскопію проводять із використанням імерсійних об’єктивів.

Будучи в розчині синьо-фіолетовим, поліхромний барвник Романовського-Гімзи фарбує цитоплазму в голубий колір, а ядра клітин, тіла бактерій, їх капсули, слиз – у червоно-фіолетовий. У дифтерійних паличок ядерні елементи забарвлю-ються в темний червоно-фіол е товий колір, а вол ютинові зерна – у вишнево-черво-ний; цитоплазма має рожевий колір.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1035 | Нарушение авторских прав