 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
КомплементC1q C3 C4 C5a ФГА 20-100 0,01-0,03 PWM 5-20 100-250 700-1800 200-500 Процес розпізнавання можна вивчати, досліджуючи взаємодію антигенпре-зентуючих клітин і лімфоцитів, розпізнавання специфічного антигену, імунну відповідь у змішаній культурі лімфоцитів. Другий етап – активацію оцінюють за експресією антигенів ГКГ ІІ, рецеп-торів до ІЛ-2, трансферину тощо. Третій етап – вивчають проліферацію лімфоцитів під впливом мітогенів (ФГА, ЛПС, КонА) і антигенів. Четвертий етап – диференціацію клітин досліджують шляхом лізису клітин-мішеней Т-лімфоцитами, природними кілерами, макрофагами, а т акож синтез іму-ноглобулінів і продукцію цитокінів. Частина ІІ. Імунологія Імунорегуляцію оцінюють за синтезом макрофагами цитокінів і досліджен-ням субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів. Центральне місце в патогенетичному принципі вивчення імунного статусу займає концепція позитивної і негативної клітинної активації. При позитивному результаті процес активації лімфоцитів, їх проліферація і диференціація завершуються реалізацією їх безпосередніх функцій. Додатково до вищенаведених тестів суттєвим є визначення експресії на Т-лімфоцитах молекул CD2, CD28, CD 40L, на В-лімфоцитах – CD23, молекул ГКГ ІІ, синтез інтерлей-кіна 13 та ін. Негативна активація завжди закінчується апоптозом. То м у важливе значення має визначення апоптозних маркерів на імунокомпетентних клітинах (Fas антиге-ну і ліганд Fas антигену та ін). Розділ 10 Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 617 | Нарушение авторских прав |