АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Схема постановки реакцій нейтралізації на білих мишах

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 253

При цьому обов’язково сіють10 мл крові хворого в 150-200 мл середовища Кітта-Тароцці з метою виділення C. perfringens. Із фільтратом культури важливо поста-вити реакцію нейтралізації на мишах для визначення типу екзотоксину.

Важливо провести і кількісний мікробіологічний аналіз. Для цього дослі-джуваний матеріал розводять у пептонній воді від 10^-1 до 10^-10 і по 1 мл кожного розведення засівають у розтоплене і охолоджене до 45 °С середовище Вільсона-Блера. Через 6-8 год інкубації при температурі 45-46 °С (або 20 год при 37 °С) відбирають ті проби, в яких виросло 10-30 колоній, і обчислюють кількість бак-терій в 1 мл посівного матеріалу, враховуючи ступінь розведення і посівну дозу.

Для швидкого виявлення C. perfringens досліджуваний матеріал сіють у про-бірку з лакмусовим молоком. Через 4-5 год відбувається характерне утворення губчастого згустка і просвітлення сироватки.

Діагноз харчової токсикоінфекції встановлюють тоді, коли виявляють значне обсіменіння (10⁶ і більше в 1 г) тих продуктів, що спричинили захворювання, виді-ляють C. pergringens типів А і С і відповідні екзотоксини, або ж висівають з крові хворого C. perfringens будь-якого серотипу (A, B, C, D, E, F).

Діагностика псевдомембранозного коліту. C. difficile є частим нозокоміаль-ним патогеном, який у 90-100 % випадків викликає це захворювання на фоні нераці-ональної терапії антибіотиками (ампіцилін, кліндаміцин, цефалоспорини). Вказані препарати викликають глибокий дисбаланс мікрофлори кишечника і колонізацію слизової C. difficile. Бактерії продукують 2 види токсинів – ентеротоксин (токсин А) і цитотоксин (токсин В).

Лабораторний діагноз псевдомембранозного коліту потребує взяття псевдо-мембран при колоноскопії і виділення збудника з біоптатів слизової оболонки сліпої кишки або випорожнень. C. difficile висівається майже від усіх хворих за допомо-гою тих же методів, що і при інших анаеробних інфекціях. “Золотим стандартом” є цитотоксичний тест: фільтрат фекалій або культури вносять у флакон з моноша-ром культури клітин, в результаті цього виникає цитопатична дія, що нейтралі-зується специфічною антисироваткою. На жаль, він досить громіздкий і забирає багато часу.

Швидка латекс-аглютинація застосовується часто, але вона не є високо-спе-цифічною і часто дає хибно-позитивні і хибно-негативні результати. Більш точним і високоспецифічним є імуноферментний аналіз, який дає змогу надійно виявляти цитотоксин і ентеротоксин C. difficile.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 644 | Нарушение авторских прав