АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Коклюш і паракоклюш

Коклюш (кашлюк) – го стра, переважно дитяча інфекційна хвороба, яка вик-ликається Bordetella pertussis, характеризується повітряно-краплинним механіз-мом передачі, катаральним запаленням дихальних шляхів і нападами спазматич-ного кашлю з репризами. Bordetella parapertussis і Bordetella bronсhiseptica спри-чиняють подібні до коклюшу, але з легшим перебігом захворювання. Всі три види бордетел подібні між собою і належать до одного роду. Це дрібні грамнегативні овоїдні палички, які часто забарвлюються біполярно.

Збудники виділяються зі слизом і харкотинням переважно в катаральний і рідше в спазматичний періоди. У зв’язку з наявністю стертих і атипових форм, схожістю симптомів вирішальне значення для їх діагностики мають лабораторні методи дослідження. Мікробіологічний аналіз проводять одночасно на виділення всіх трьох збудників.

Взяття досліджуваного матеріалу. Слиз із задньої стінки глотки беруть стерильним задньоглотковим ватним тампоном бажано під час нападу кашлю з обов’язковим використанням шпателя. При використанні тампонів на тонкій (напр. ніхромовій) дротинці забирати матеріал можна і через нижні носові ходи.

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

При негайному посіві використовують сухий тампон. Якщо це неможливо – тампон попередньо змочують розчином алгінату кальцію або ізотонічним розчи-ном хлориду натрію, оскільки вата пригнічує ріст Bordetella pertussis. Взятий ма-теріал потрібно доставити до лабораторії протягом 2-4-ох год, оберігати його від переохолодження.

Ще краще взяти матеріал від хворого за допомогою “кашльових пластинок”. Для цього під час кашлю відкривають чашку Петрі з живильним середовищем і тримають її на відстані 4-8 см перед ротом і носом хворого протягом 6-8 кашльо-вих поштовхів.

Для дослідження також можна брати харкотиння (слиз), відсмоктуючи його шприцом з гумовою трубкою з надгортанної зони.

Основними методами лабораторної діагностики коклюшу є бактеріологічний і серологічний. Для експрес-діагностики, особливо в ранній період хвороби, вико-ристовують реакцію імунофлуоресценції. Для цього мазки з досліджуваного ма-теріалу обробляють спеціальними флуоресцентними сироватками і досліджують під люмінесцентним мікроскопом. Розглядають 50 полів зору. Позитивним результат вважають тоді, коли в полі зору виявляють 2-3 бактеріальні клітини, що світяться.

Бактеріологічне дослідження. Для виділення збудника використовують такі традиційні середовища: картопляно-гліцериновий агар з кров’ю кролика (Борде-Жангу), комерційний селективно-вугільний агар (КВА) або молочно-кров’яний агар. Для пригнічення росту грампозитивної мікрофлори дихальних шляхів до середовищ рекомендують додавати пеніцилін. При посіві методом “кашльових пластинок” антибіотик нано сять на поверхню агару в об’ємі 0,1 мл (10 О Д) і рівномір-но втирають шпателем. При посіві тампоном роблять спочатку штрих у вигляді цен-тральної доріжки, а потім через неї перпендикулярними штрихами петлею. Для збільшення частоти виділення збудника посіви проводять одночасно на 2 чашки (одна без пеніциліну). Вирощування проводять при 37 °С протягом трьох-п’яти діб.

Колонії на середовищі досліджують під стереоскопічним мікроскопом або за допомогою лупи. Вони дрібні, опуклі, блискучі, сіруватого кольору, нагадують краплини ртуті або перламутр. На середовищі Борде-Жангу навколо колоній ви-никає невелика зона гемолізу. Колонії Bordetella parapertussis трохи більших роз-мірів коричневого кольору. З типових колоній виготовляють мазки, забарвлюють за Грамом і мікроскопують. Одночасно ставлять реакцію аглютинації на склі з коклюшними і паракоклюшними сироватками в розведенні 1:10. При позитивно-му результаті виділяють чисту культуру бордетел і проводять її ідентифікацію за рядом ознак (табл. 57).

Бордетели не ферментують вуглеводів, не утворюють індолу, нітрати віднов-лює лише Bordetella bronсhiseptica. Основне значення при ідентифікації мають особливості росту і реакції аглютинації з видовими неадсорбованими і, при мож-ливості, з адсорбованими монорецепторними сироватками до антигенів 1, 12, 14. З метою ідентифікації виділених культур (навіть на етапі утворення колоній) можна застосувати реакцію непрямої гемаглютинації з еритроцитарним антитільним діаг-ностикумом.

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 265

Таблиця 57

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 712 | Нарушение авторских прав