АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Респіраторно-синцитіальні інфекції

РС-віруси належать до роду Pneumovirus. У центрі віріона розташована од-нониткова “мінус”-нитка несегментованої РНК. Вона вкрита капсидною та супер-капсидною оболонками. На поверхні вірусу розташовується F-білок (білок злит-тя), який забезпечує проникнення вірусів у чутливі клітини. Поверхня віріонів вкрита особливими виростами (шипиками), які складаються з глюкопротеїдів. Структурні білки вірусів представлено 8 поліпептидами: N, P, L, M, M2, F, G, SH4. Віруси не мають гемаглютинуючої та нейрамінідазної, проте проявляють частково гемолітичну та гемадсорбуючу активність. Виділяють два підтипи респіраторно-синцитіальних вірусів, які диференціюються за допомогою серологічних реакцій.

Віруси культивують у культурах клітин, одержаних із тканин мавп, великої рогатої худоби, людини, перещеплюваних клітинах Vero, HЕp-2 та ін.

РС-віруси мають досить високу чутливість до дії факторів зовнішнього сере-довища, таких як температура, ультрафіолетове опромінення, різноманітні жиро-розчинники, детергенти, дезінфектанти тощо. Тривалий час може зберігатись при температурі -70 °С.

Віру сологічна діагностика. Досліджуваним матеріалом для виділення вірусів є виділення з носоглотки, слиз з ділянки голосової щілини, мазки із порожнини носа, ротоглотки, біоптати, секційний матеріал (шматочки трахеї, бронхів) та ін. Враховуючи, що вірус надзвичайно чутливий до дії факторів довкілля, бажано проводити зараження культур клітин біля ліжка хворого або матеріал перед транс-портуванням у вірусологічну лабораторію заморожується до -70 °С.

Використовуються 3-4-денні перещеплювані лінії культур HeLa, HЕp-2, KB, Vero та ін. Через 3-7 днів визначають наявність вірусів у клітинах і проводять їх ідентифікацію. Візуально під мікроскопом можна виявити багатоядерні клітини (синцитій) з цитоплазматичними включеннями. За декілька днів спостерігають їх деструкцію та відшарування від скла. Ідентифікують віруси за допомогою РН, РЗК, методу імунофлуоресценції, ІФА.

Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій

Серологічна діагностика. З цією метою досліджують парні сироватки хво-рого на наявність антитіл. Діагноз підтверджує чотирикратне зростання титру антитіл у другій сироватці порівняно з першою. РН і РЗК, РНГА, ІФА найчастіше використовують для ретроспективної діагностики. РЗК ставлять на холоді. Запро-поновано також нові варіанти РН – у присутності комплементу, мікрометод, реак-ція пригнічення бляшкоутворення під агаровим покриттям. Діагностикум для цих реакцій готують, заражаючи респіраторно-синцитіальним вірусом стандартні куль-тури клітин. У пробірки вносять, як правило, по 100 ЦПД₅₀.

Експрес-діагностика. Віруси (специфічний антиген) можна знайти в епітелі-альних клітинах носових ходів, ротоглотки тощо. Після обробки його імунофлуо-ресцентною сироваткою спостерігають характерне світіння поліморфних вклю-чень у цитоплазмі або всієї цитоплазми клітини. Може бути використаний непря-мий метод ензиммічених антитіл, РІА, РЗНГА, а також генетичні методи діагностики.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 568 | Нарушение авторских прав