АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Епідемічний поворотний тиф

Поворотний тиф (епідемічний, вошивий) – го стра трансмісивна рецидиву-юча інфекційна хвороба, яку викликає Borrelia recurrentis, характеризується за-гальною інтоксикацією, поворотною гарячкою, ураженнями печінки, селезінки, мозкових оболонок та інших органів. При високій вошивості серед населення може мати епідемічне розповсюдження. Переносником хвороби є воші: Pediculus vestimenti, P. сapitis.

Основний метод лабораторної діагностики поворотного тифу – мікроскопіч-не дослідження крові хворого в препараті товстої краплі і звичайному мазку. Для диференціації вошивого і кліщового поворотних тифів використовують біологіч-ну пробу на гвінейських свинках.

Бактеріоскопічне дослідження. У хворого беруть кров із пальця під час нападу гарячки до початку або в перерві антибіотикотерапії, виготовляють препа-рат товстої краплі й мазок. У період ремісії можна брати для дослідження кістко-вий мозок. Висушену товсту краплю не фіксують, а безпосередньо забарвлюють за методом Романовського-Гімзи. Можна також фарбувати метиленовим синім або фуксином. На товсту краплю наносять барвник Романовського спочатку на 5 хв для того, щоб пройшов гемоліз, потім його замінюють на свіжий і витримують ще 40 хв. Препарат обережно промивають водою, висушують і мікроскопують під імерсійним об’єктивом. Борелії поворотного тифу забарвлюються в синьо-фіоле-товий колір і мають вигляд тонких довгих ниток із 3-5-ма нерівномірними завит-ками і загостреними кінцями, які розташовані позаклітинно. Величина їх у кілька разів перевищує діаметр лейкоцитів (рис. 83; див. вкл., рис. 24).

Якщо в товстій краплі знаходяться великі скупчення борелій, їх важко відрізнити від ниток фібрину. В таких випадках забарвлюють звичайний мазок крові, який перед цим обов’язково фіксують етанолом або сумішшю Никифорова.

При мікроскопії мазка досить чітко видно борелії з їх характерними нерівномірними вторинними за-витками. Якщо в товстій краплі борелії не виявле-но, мазок не досліджують.

Збудник поворотного тифу легко виявляють за допомогою методу висячої краплі в темному полі зору, де борелії розпізнають за їх безладним рухом. Можна виготовляти з крові і тушеві препа-рати за Буррі, при мікроскопуванні яких борелії виглядають як сріблясті нитки на темному полі. У період апірексії за допомогою мікроскопіч- ^{Рис. 83. Борелії в мазку крові.} них методів виявити борелії не вдається. В таких випадках вживають метод збагачення. У хворого беруть 8-10 мл крові, отримуюють сироватку, яку центрифугують протягом 60 хв при 3-4-х тис. об/хв. Із осаду виго-товляють надавлену краплю, яку досліджують у темному полі. З осаду можна виго-товляти мазки, які забарвлюють за Романовським-Гімзою або фуксином Пфейфера.

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 297

Бактеріологічне дослідження. Культури борелій можна виділити від хворо-го шляхом посіву досліджуваного матеріалу на рідкі живильні середовища з кров’ю, сироваткою, шматочками тканин і вирощування в анаеробних умовах при темпе-ратурі 28-30 °С. Ще краще вдається виростити їх на хоріоналантоїсній оболонці курячих ембріонів або шляхом зараження платяних вошей. Однак виділення куль-тур борелій на живильних середовищах малоефективне. Практичні лабораторії цими методами не користуються.

Біологічний метод. Як додатковий метод діагностики епідемічного пово-ротного тифу застосовують зараження кров’ю хворих молодих білих щурів або білих мишей. Останнім вводять 0,5 мл крові внутрішньоочеревинно, а білим щу-рам – 3-5 мл. Через 2-4 дні у заражених тварин досліджують кров із хвостових вен, де борелії виявляють мікроскопічним методом. Гвінейські свинки нечутливі до B. recurrentis, але чутливі до збудників кліщових борелій.

Серологічне дослідження. Поворотний епідемічний бореліоз супроводжуєть-ся наростанням антитіл у високих титрах, але у зв’язку з постійною зміною спе-цифічності поверхневих антигенів із кожним наступним гарячковим приступом серологічні реакції не набули широкого застосування.

Інколи використовували імунологічну реакцію Рікенберга-Брусіна. Це реак-ція навантаження борелій тромбоцитами. Сироватку крові хворого змішували з цитратною плазмою крові гвінейських свинок в однакових об’ємах. До цієї суміші додавали культуру борелій, ретельно перемішували, інкубували 15 хв у термо-статі, а потім виготовляли препарат “ надавленої краплі” й досліджували в темному полі зору з імерсійним об’єктивом. У присутності специфічних антитіл тромбоцити гвінейської свинки обліплювали тіла борелій і останні переставали рухатись.

Отже, виявлення борелій методом товстої краплі та звичайних мазків крові в період нападу гарячки є швидким і вирішальним методом лабораторної діагнос-тики епідемічного поворотного тифу.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 851 | Нарушение авторских прав