АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Схема постановки реакції аглютинації Райта
Компоненти, мл
|
1,0 1,0 → 1:100
|
1,0 1,0 → 1:200
| Про б
1,0 1,0 → 1:400
| ірки 4
1,0
1,0 →
1:800
|
1,0 1,0 → 1:1600
|
1,0
1,0 ↓
1:3200
| Кон т роль сиро- анти-ватки гена
- 1,0
1,0 -
1:100 -
3 3
| Розчин хлориду натрію
|
Сироватка хворого в розведенні 1:50
|
Розведення сироватки
|
Бруцельозний діагностикум (краплі)
|
| Т ермост а т 37 °С 18-20 год
| Результат
|
|
|
|
|
|
|
|
| Реакція непрямої аглютинації (РНГА). З а своєю чутливістю значно пере-вищує пряму реакцію аглютинації і дозволяє виявити мінімальну кількість ан-титіл і антигенів. Така висока чутливість досягається завдяки адсорбції антигенів або антитіл на спеціальних інертних частинках (латекс, бентоніт) або клітинах (еритроцити). Якщо антигени адсорбовані на еритроцитах, така реакція називається реакцією непрямої (пасивної) гемаглютинації (рис. 44).
Навантажені антигеном еритроцити склеюються в присутності специфічних антитіл і випадають у вигляді пухкого осаду з нерівним фестончастим краєм (пе-ревернутої “парасольки”) на дні пробірок або лунок.
Рис. 44. Схема реакції непрямої гемаглютинації.
| Антигени для РНГА називаються еритроцитарними діагностикумами. Це стан-дартні препарати, які складаються з антигенів різних бактерій і вірусів, адсорбо-ваних на поверхні еритроцитів. За допомогою еритроцитарних діагностикумів можна
Частина ІІ. Імунологія
РНГА можна використовувати й для серологічної ідентифікації збудника. У цьому випадку як індикатор використовують еритроцити, навантажені відповід-ними антитілами. При додаванні до них культури збудника виникає феномен гема-глютинації. На відміну від попередньої реакції, її називають реакцією оберненої (зворотної) непрямої гемаглютинації (РОНГА).
Недоліком непрямої (пасивної) гемаглютинації є те, що антитіла, які знахо-дяться на поверхні еритроцитів, можуть не викликати їх склеювання. Частково це можна пояснити тим, що поверхня еритроцитів має негативний електричний за-ряд, який заставляє їх триматися на відстані близько 25 нм один від одного. Вони можуть аглютинуватись у присутності специфічного антигену лише тоді, коли не-гативний заряд зменшиться настільки, щоб еритроцити могли зблизитись. Цього можна досягти, додаючи до середовища альбумін (5-30 %), декстран або полівініло-вий піримідон. Ці сполуки мають позитивний заряд, який нейтралізує негативні заряди еритроцитів. Зняти негативний заряд можна також, діючи на еритроцити такими ферментами як трипсин, папаїн та ін. Завдяки цьому, еритроцити зближу-ються між собою і можуть утворювати зв’язки між антигенами та антитілами.
Реакція непрямої гемаглютинації широко використовується у діагностиці ві-русних, бактеріальних, грибкових і паразитарних інфекцій. Для навантаження ерит-роцитів найчастіше використовують полісахаридні антигени бактерій або грибів, які легко адсорбуються на поверхні свіжих еритроцитів барана і людини групи О Rh(-). Поверхню еритроцитів можна змодифікувати, використовуючи хімічні спо-луки (танін, двоазобензидин) і тоді на них можна адсорбувати і білкові антигени.
РНГА відноситься до найбільш чутливих реакцій у порівнянні з аглютина-цією, преципітацією і зв’язуванням комплементу. З допомогою цієї реакції анти-тіла в сироватці хворого при деяких захворюваннях виявляють вже з третьої доби від моменту зараження.
Методика постановки РНГА. У ряд лунок полістиролової планшети нали-вають по 0,5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, потім у першу лунку вно-сять 0,5 мл сироватки хворого (1:50) і одержують розведення сироватки 1:100. З першої лунки переносять 0,5 мл у другу, одержують розведення 1:200, з другої в третю і т.д., крім останньої. З передостанньої лунки 0,5 мл виливають, потім в усі лунки додають по 0,25 мл відповідного еритроцитарного діагностикуму (табл. 19). Планшети поміщають у термостат при 37 °С на 2-3 год.
Результат реакції оцінюють за виглядом осаду еритроцитів, починаючи з кон-тролю, де вони повинні осісти на дно у вигляді круглого компактного осаду з рівними краями. У лунках із сироваткою при позитивній реакції осад буде мати нерівні краї і покриватиме майже всю лунку.
Інтенсивність РНГА оцінюють за чотириплюсовою системою: якщо майже всі еритроцити аглютинувались і утворився осад, який нагадує перевернуту “па-расольку”, – реакція позитивна (++++, +++); не всі еритроцити аглютинувались, мереживоподібний осад меншого розміру (++); більшість еритроцитів не склеїлись і утворюють у центрі дна лунки компактний диск з нерівними краями – реакція слабопозитивна (+) (рис. 45).
Розділ 9. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 974 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |
|