 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Постановка РГГА для серологічної діагностики вірусних інфекційКомпоненти, мл Розчин хлориду натрію Сироватка хворого в розведенні 1:50 Розведення сироватки Вірусний діагностикум 2 % суспензія курячих еритроцитів Результат 1 0,25 0,25→ 1:100 0,25 0,5
Лунки 3 0,25
0,25→ 1:200
0,25 Термостат 37 °С – 30 хв
0,5 5 0,25 0,25→ 1:1600 0,25 0,5 6 0,25 0,25↓ 1:3200 0,25 0,5 Контроль
сиро- ватки 0,25
0,25 1:100
0,25
0,5 Обов’язкові два контролі: контроль сироватки і контроль вірусу. Облік про-водять після повторного 30-хвилинного перебування реагентів у термостаті. Якщо досліджувана сироватка містить антитіла до даного вірусу, вона його нейтралізує, і феномен гемаглютинації еритроцитів не настає (позитивна РГГА). Реакцію нейтралізації (РН) в лабораторній практиці використовують до-сить часто. Вона має декілька варіантів. З одного боку її все ширше ставлять для нейтралізації вірусів, з другого – для нейтралізації бактерійних екзотоксинів. Реакція нейтралізації вірусів. В основі цієї реакції лежить здатність спе-цифічних антитіл міцно зв’язуватись з вірусами. В результаті віруси не можуть адсорбуватись на чутливих клітинах і розмножуватись в них. Розділ 9. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань Для постановки реакції необхідна наявність вірусу, сироватки, яка містить антитіла, і біологічного об’єкта, який виступає індикатором нейтралізації. Залеж-но від виду вірусу такими об’єктами можуть бути лабораторні тварини, курячі ембріони, тканинні культури. У реакції в якості антигена використовують культуральні рідини, алантоїсну і амніотичну рідини курячих ембріонів, суспензії органів лабораторних тварин, в яких репродукувались віруси. Залежно від мети дослідження в якості антитіла застосовують або сироватки хворого – для встановлення концентрації противі-русних антитіл, або стандартні противірусні сироватки – для ідентифікації збуд-ника. У першому випадку використовують сироватки, які були взяті у хворого на початку хвороби і в період реконвалесценції (метод парних сироваток). Перед постановкою РН вірус попередньо титрують, визначаючи ту наймен-шу концентрацію, яка викликає цитопатичну дію або зараження експерименталь-них тварин чи курячих ембріонів. За титр вірусу приймають 50 % дозу (ЦПД50 – 50 % цитопатична доза). Для розведення вірусної суспензії при проведенні РН на лабораторних твари-нах або курячих ембріонах використовують фосфатно-буферний розчин (рН 7,0-7,2). При постановці реакції на культурі клітин вживають те середовище, в якому звичай-но перебувають дані клітини (розчин Ігла, середовище 199, гемогідролізат тощо). Реакцію нейтралізації ставлять таким чином. До послідовних розведень дос-ліджуваних сироваток вносять по 100 ЦПД50 вірусу і обидва реагенти інкубують при температурі 37 °С протягом 1-2 годин. Після чого до суміші вірусу і сироватки додають суспензію клітин або суміш вводять в організм лабораторних тварин чи курячі ембріони. Про наявність у си-роватці хворого віруснейтралізуючих антитіл свідчить відсутність цитопатичної дії вірусу у культурі клітин або проявів інфікування лабораторних тварин (куря-чих ембріонів). Досить часто для діагностики вірусних інфекцій вживається модифікація реакції нейтралізації – кольорова проба. В основі її лежить той факт, що в процесі життєдіяльності культури клітин у поживному середовищі накопичуються кислі продукти метаболізму, які зумовлюють зміну рН середовища і появу жовтого за-барвлення. При інфікуванні культури клітин деякими вірусами (ентеровіруси, реовіруси та ін.) пригнічується клітинний метаболізм і розвивається деструкція клітин – рН середовища не змінюється і колір середовища залишається рожевим. Нижче на-водимо орієнтовну схему постановки такої реакції (табл. 21). Реакція нейтралізації токсину антитоксином. При діагностиці деяких інфекційних захворювань, збудники яких продукують екзотоксини, використову-ють реакцію нейтралізації токсину антитоксином. Для її проведення досліджува-ний матеріал, в якому передбачають наявність токсину, змішують з відповідною антитоксичною сироваткою і після інкубації в термостаті вводять лабораторним тваринам (білі миші, гвінейські свинки). Контрольним тваринам вводять тільки досліджуваний матеріал. Якщо взята для досліду антитоксична сироватка нейтра- Частина ІІ. Імунологія
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 648 | Нарушение авторских прав |