АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Постановка РГГА для серологічної діагностики вірусних інфекцій
Компоненти, мл
Розчин хлориду натрію
Сироватка хворого в розведенні 1:50 Розведення сироватки
Вірусний діагностикум
2 % суспензія курячих
еритроцитів
Результат
1 0,25
0,25→ 1:100
0,25
0,5
Лунки
3 0,25
0,25→ 1:200
0,25
Термостат 37 °С – 30 хв
0,5
5 0,25
0,25→ 1:1600
0,25
0,5
6 0,25
0,25↓ 1:3200
0,25
0,5
Контроль
сиро-
ватки
0,25
0,25 1:100
0,25
0,5
Обов’язкові два контролі: контроль сироватки і контроль вірусу. Облік про-водять після повторного 30-хвилинного перебування реагентів у термостаті. Якщо досліджувана сироватка містить антитіла до даного вірусу, вона його нейтралізує, і феномен гемаглютинації еритроцитів не настає (позитивна РГГА).
Реакцію нейтралізації (РН) в лабораторній практиці використовують до-сить часто. Вона має декілька варіантів. З одного боку її все ширше ставлять для нейтралізації вірусів, з другого – для нейтралізації бактерійних екзотоксинів.
Реакція нейтралізації вірусів. В основі цієї реакції лежить здатність спе-цифічних антитіл міцно зв’язуватись з вірусами. В результаті віруси не можуть адсорбуватись на чутливих клітинах і розмножуватись в них.
Розділ 9. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань
Для постановки реакції необхідна наявність вірусу, сироватки, яка містить антитіла, і біологічного об’єкта, який виступає індикатором нейтралізації. Залеж-но від виду вірусу такими об’єктами можуть бути лабораторні тварини, курячі ембріони, тканинні культури.
У реакції в якості антигена використовують культуральні рідини, алантоїсну і амніотичну рідини курячих ембріонів, суспензії органів лабораторних тварин, в яких репродукувались віруси. Залежно від мети дослідження в якості антитіла застосовують або сироватки хворого – для встановлення концентрації противі-русних антитіл, або стандартні противірусні сироватки – для ідентифікації збуд-ника. У першому випадку використовують сироватки, які були взяті у хворого на початку хвороби і в період реконвалесценції (метод парних сироваток).
Перед постановкою РН вірус попередньо титрують, визначаючи ту наймен-шу концентрацію, яка викликає цитопатичну дію або зараження експерименталь-них тварин чи курячих ембріонів. За титр вірусу приймають 50 % дозу (ЦПД50 – 50 % цитопатична доза).
Для розведення вірусної суспензії при проведенні РН на лабораторних твари-нах або курячих ембріонах використовують фосфатно-буферний розчин (рН 7,0-7,2). При постановці реакції на культурі клітин вживають те середовище, в якому звичай-но перебувають дані клітини (розчин Ігла, середовище 199, гемогідролізат тощо).
Реакцію нейтралізації ставлять таким чином. До послідовних розведень дос-ліджуваних сироваток вносять по 100 ЦПД50 вірусу і обидва реагенти інкубують при температурі 37 °С протягом 1-2 годин.
Після чого до суміші вірусу і сироватки додають суспензію клітин або суміш вводять в організм лабораторних тварин чи курячі ембріони. Про наявність у си-роватці хворого віруснейтралізуючих антитіл свідчить відсутність цитопатичної дії вірусу у культурі клітин або проявів інфікування лабораторних тварин (куря-чих ембріонів).
Досить часто для діагностики вірусних інфекцій вживається модифікація реакції нейтралізації – кольорова проба. В основі її лежить той факт, що в процесі життєдіяльності культури клітин у поживному середовищі накопичуються кислі продукти метаболізму, які зумовлюють зміну рН середовища і появу жовтого за-барвлення.
При інфікуванні культури клітин деякими вірусами (ентеровіруси, реовіруси та ін.) пригнічується клітинний метаболізм і розвивається деструкція клітин – рН середовища не змінюється і колір середовища залишається рожевим. Нижче на-водимо орієнтовну схему постановки такої реакції (табл. 21).
Реакція нейтралізації токсину антитоксином. При діагностиці деяких інфекційних захворювань, збудники яких продукують екзотоксини, використову-ють реакцію нейтралізації токсину антитоксином. Для її проведення досліджува-ний матеріал, в якому передбачають наявність токсину, змішують з відповідною антитоксичною сироваткою і після інкубації в термостаті вводять лабораторним тваринам (білі миші, гвінейські свинки). Контрольним тваринам вводять тільки досліджуваний матеріал. Якщо взята для досліду антитоксична сироватка нейтра-
Частина ІІ. Імунологія
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 639 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |
|