АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Біохімічні властивості шигел

Примітка: “+” – ферментація вуглеводів, утворення індолу, каталази; “–” – відсутність ознак

Серологічна ідентифікація виділених культур проводиться за допомогою ре-акції аглютинації на склі спочатку з сумішшю сироваток проти видів Флекснера і Зонне, які найчастіше зустрічаються, а потім із моновидовими та монорецептор-ними сироватками. Останнім часом випускають комерційні як полівалентні, так і моновалентні сироватки проти всіх видів збудників дизентерії.

Для визначення виду шигел використовують також реакцію коаглютинації. Вид збудника встановлюють за допомогою позитивної реакції з білком А золоти-стого стафілокока, на якому адсорбовані специфічні антитіла проти шигел. На типову колонію наносять краплю сенсибілізованого антитілами протеїну А, похи-тують чашку й через 15 хв під мікроскопом спостерігають появу аглютинату. Ре-акцію коаглютинації можна ставити вже на другий день дослідження, якщо на середовищі є достатня кількість лактозонегативних колоній.

З метою швидкої і надійної ідентифікації шигел ставлять також пряму й не-пряму реакції імунофлуоресценції та ензиммічених антитіл. Остання при дизен-терії є високоспецифічною і все частіше використовується при лабораторній діаг-ностиці захворювання.

Для виявлення антигенів у крові хворих, у тому числі в складі циркулюючих імунних комплексів, можна використати реакцію агрегат-гемаглютинації та ме-тод ІФА (діагностична тест-система “Шигелапласт”). Антигени шигел у випорож-неннях і сечі виявляють за допомогою РНГА, РЗК і коаглютинації. Ці методи ви-сокоефективні, специфічні й придатні для ранньої діагностики.

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

Щоб встановити належність виділених культур до роду шигел ставлять та-кож кератокон’юнктивальну пробу на гвінейських свинках. У кон’юнктивальний мішок вносять петлю агарової культури або краплю бульйонної. Важливо не трав-мувати при цьому рогівку. Свіжовиділені шигели викликають виражений кератит на 2-5 добу після введення культури. Сальмонели т акож можуть викликати к о н ’юнк-тивіт, але вони не уражають рогівку. Однак, слід пам’ятати, що ентероінвазивні кишкові палички (ЕІКП) особливо серовари 028, 029, 0124, 0143 та ін. також вик-ликають експериментальний кератокон’юнктивіт у гвінейських свинок.

Бактеріологічний метод діагностики дизентерії є найдостовірнішим, але в різних лабораторіях (залежно від кваліфікації бактеріологів і лаборантів) він дає лише 50-70 % позитивних результатів. Окрім діагностики захворювань, бакте-ріологічне дослідження проводять також для виявлення бактеріоносіїв, особливо серед працівників продовольчих підприємств, дитячих установ і лікарняних за-кладів. З метою встановлення джерел інфекції визначають фаговари й коліцино-вари шигел.

Серологічну діагностику дизентерії проводять рідко. Інфекційний процес не супроводжується значним антигенним подразненням, тому титри антитіл у си-роватці хворих і реконвалесцентів невисокі. Їх виявляють на 5-8 добу захворю-вання. Найбільше антитіл утворюється на 2-3-му тижні.

Об’ємну реакцію аглютинації з мікробними діагностикумами ставлять так само, як і реакцію Відаля при черевному тифі і паратифах. Сироватку крові розво-дять від 1:50 до 1:800. Діагностичним титром антитіл до S.flexneri у дорослих хворих вважають 1:200, до S.dysenteriaе і S.sonnei – 1:100 (у дітей відповідно – 1:100 і 1:50).

Більш достовірні результати отримують при постановці РНГА особливо при використанні методу парних сироваток. Діагностичне значення має збільшення титру в 4 і більше разів. Еритроцитарні діагностикуми виготовляють, в основно-му, з антигенів S.flexneri та S.sonnei.

Допоміжне значення для діагностики має також постановка алергічної внут-рішньошкірної проби з дизентерином Цуверкалова (розчин білкових фракцій шигел Флекснера і Зонне). Вона стає позитивною у хворих на дизентерію, починаючи з 4-го дня. Облік реакції проводять через 24 год. При появі гіперемії і набряку шкіри діаметром 35 мм і більше реакція оцінюється як сильно позитивна, при 20-34 мм – помірна і при 10-15 мм – сумнівна.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 733 | Нарушение авторских прав