 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Вітряна віспа – оперізуючий герпесЗбудник вітряної віспи й оперізуючого герпесу належить до роду Varicellovirus і є двома варіантами одного і того самого вірусу. За морфологічними, біологічни-ми властивостями вони ідентичні до вірусів простого герпесу, але не репродуку-ються в організмі лабораторних тварин. Той самий вірус у дітей до 10 років ви-кликає вітряну віспу – сильнозаразне, але легке захворювання. У дорослих (і дуже рідко у дітей) він викликає оперізуючий герпес (герпес зостер). Розпізнавання цих захворювань, як правило, проводять на основі характерних клінічних симптомів та епідеміологічних даних. Значно рідше використовують вірусологічні або серо-логічні дослідження. Лабораторна діагностика. Найбільш цінним матеріалом для виділення вірусів є вміст пухирців (везикул). Забирають також зскрібки з папул, кірочки, Частина ІV. Вірусологія виділення з носоглотки, кров для постановки серологічних реакцій. Лабораторні дослідження проводять так само, як і при простому герпесі, але необхідно врахо-вувати, що віруси вітряної віспи і оперізуючого герпесу не вражають клітин куря-чого ембріону, нервових клітин мишей, рогівки кролів. У культурах клітин вони розвиваються значно повільніше (3-5 днів) у порівнянні з вірусом простого герпе-су (18-24 год). Е кспрес-методи базуються на виявлені вірусспецифічних антигенів у мазках і відбитках за допомогою реакції непрямої імунофлуоресценції. Використовують антивидову сироватку проти імуноглобулінів людини, мічену ФІТЦ. Специфічне світіння проявляється в цитоплазмі і ядрах уражених клітин. Герпесвірусні анти-гени можна виявити і за допомогою імунодифузії в гелі з відповідними преципі-туючими сироватками. При наявності діагностичних тест-систем і відповідної апаратури можна використати полімеразну ланцюгову реакцію. Виділення вірусів проводять на первинних і перещеплюваних культурах клітин щитоподібної залози людини, фібробластів, ниркового епітелію, амніона людини тощо. Цитопатична дія носить острівковий характер, розвивається по-вільно і супроводжується утворенням багатоядерних клітин з характерними вклю-ченнями. Ідентифікацію виділених вірусів проводять в реакціях нейтралізації, зв’язу-вання комплементу і непрямої імунофлуоресценції. Серологічна діагностика проводиться на основі постановки реакції зв’язу-вання комплементу, нейтралізації, непрямої імунофлуоресценції з парними сиро-ватками хворих. Необхідною умовою для постановки діагнозу є 4-кратне збільшен-ня титру антитіл. Останнім часом для серологічної діагностики частіше викорис-товують імуноферментний аналіз. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 674 | Нарушение авторских прав |