 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Титрування бактеріофагів за методом Аппельмана
Після цього в них додають по 0,05 мл індикаторних мікроорганізмів. Пара-лельно готують контрольні пробірки: одну – з культурою бактерій без фага, а дру-гу – з бактеріофагом бе з мікробів. Посіви інкубують при 37 °С протягом 18-24 год і спостерігають за лізисом мікроорганізмів. Титром бактеріофага вважають найб-ільше його розведення, яке викликає повний лізис бактерій. Оскільки фаги мають специфічну літичну дію на мікроорганізми, їх можна використовувати для фагоіндикації – визначення виду відповідних бактерій в інфекційному матеріалі та об’єктах зовнішнього середовища. Для цього у дві пробірки з м’ясо-пептонним бульйоном засівають досліджу-вану культуру бактерій. Потім в одну з них додають декілька крапель індикатор-ного фага. Пробірки інкубують при оптимальній температурі протягом 18-24 год. Порівнюють мутність бульйону в контрольній та дослідній пробірці і роблять вис-новок про чутливість мікроорганізмів до літичної дії бактеріофагів. З цією ж метою на щільне живильне середовище газоном засівають дослід-жувану культуру бактерій. Після підсушування чашок на них бактеріологічною петлею або пастерівською піпеткою наносять краплю відповідного розведення бактеріофага, яке вказано на ампулі. Посіви інкубують у термостаті при 37 °С протягом 18-24 год і фіксують наявність прозорих круглих плям, які свідчать про Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій літичну дію бактеріофага. Позитивний результат вказує на належність бактерій до певного виду. Фаготипування бактерій проводять з метою аналізу епідеміологічної ситу-ації для визначення джерела інфекції. Найчастіше його виконують при діагнос-тиці стафілококових, кишкових та інших інфекцій. Цей метод грунтується на ви-користанні специфічної чутливості бактерій до своїх бактеріофагів, яка свідчить про спільне (тотожнє) походження бактерій, що мають однаковий фаготип. В основі тесту лежить визначення фаговаріантів (фаговарів) збудників. Для цього чашку з м’ясо-пептонним агаром за числом бактеріофагів поділяють на квад-рати. Вирощують 4 годинну бульйонну культуру досліджуваного штаму і 1 мл її засівають на поверхню середовища. Розподіляють рівномірно культуру по поверхні середовища і надлишок її зливають. Чашку підсушують у термостаті при 37 °С протягом 30-40 хв і на поверхню засіяного газону в кожний квадрат капають піпет-кою певні бактеріофаги відповідних розведень. Посіви ставлять у термостат або залишають при кімнатній температурі протягом 18-20 год, після чого оцінюють результати за допомогою лупи. Залежно від чутливості культури до бактеріофагів виділяють різні ступені лізису бактерій, який оцінюють за чотири-плюсовою сис-темою: від лізису, який зливається, до його відсутності. Враховуючи, що чутливість бактерій до фага є постійною ознакою, порівню-ють фаготипи досліджуваних культур з фаготипом мікробів, який було виділено від вірогідного джерела інфекції. При їх збігові роблять висновок про виявлене джерело інфекції. Розділ 13 Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1024 | Нарушение авторских прав |