АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Простий герпес

Прочитайте:
  1. A. Вірус герпесу І типу
  2. B. Вірус герпесу ІІ типу
  3. C. Оперізувальний герпес
  4. Ветряная оспа – опоясывающий герпес
  5. Вирус простого герпеса
  6. Вирус простого герпеса
  7. Вирус простого герпеса (Herpes simplex)
  8. Вирусные дерматозы: простой, генитальный герпес, опоясывающий лишай, бородавки, контагиозный моллюск, узелки доильщиц.
  9. Вирусы герпеса – возбудители заболеваний человека.
  10. Вітряна віспа – оперізуючий герпес

Захворювання має декілька клінічних форм, але найчастіше вірус персистує в організмі, і хвороба має безсимптомний перебіг. Звичайні клінічні прояви – ве-зикулярна висипка на шкірі і слизових оболонках, рідко виникає менінгоенце-фаліт, кератит і генералізована форма у новонароджених. Вірус герпесу 1-го типу проникає в організм ще в ранньому дитинстві й постійно персистує у 70-90 % дорослих людей. Передається контактним шляхом через слину, посуд, побутові речі. Вірус 2-го типу передається статевим шляхом і викликає генітальний герпес.

Лабораторна діагностика включає проведення вірусоскопічних, прискоре-них, вірусологічних і серологічних методів. Залежно від клінічних проявів матер-іалом для дослідження служать слина, вміст пухирців, кірочки, ліквор, мазки з виразок на слизовій оболонці рота, статевих органів, рогівки; при автопсії – шма-точки головного і спинного мозку та паренхіматозних органів. Взятий матеріал найкраще зберігати в 10 % сироватці при температурі – 70 °С.

Мікроскопія. Зскрібки, мазки, пухирцевий вміст після негайної фіксації в суміші Никифорова забарвлюють за методом Романовського-Гімзи і досліджують під імерсійним об’єктивом на наявність гігантських багатоядерних клітин з ха-рактерними внутрішньоядерними включеннями (тільця Каудрі).

Для експрес-діагностики використовують електронну мікроскопію, реакцію імунофлуоресценції, імуноферментний аналіз, генетичну діагностику. Під елект-ронним мікроскопом досліджують вміст пухирців, рідку фракцію кірок після їх гомогенізації в дистильованій воді, змиви з елементів висипу. Виявлення 2-3 віріонів з типовою морфологією цілком достатньо для встановлення діагнозу (рис. 90). Швидке виявлення герпетичного антигену можливе в реакції імунофлуо-ресценції. Мазки з пухирцевої рідини, виразок на рогівці або осаду з ліквору фіксу-ють і обробляють протигерпетичною флуоресцентною сироваткою. Антиген зна-ходять у цитоплазмі та ядрах уражених клітин за характерним золотаво-зеленим


Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій



світінням. Вірусспецифічний антиген у досліджува-ному матеріалі легко виявляють за допомогою іму-ноферментного аналізу, чутливість і специфічність якого може сягати 95-96 %.

Виділення герпесвірусів. Ізоляцію вірусів про-водять шляхом інокуляції досліджуваного матеріа-лу в культури клітин ниркового епітелію кроля, ку-рячого ембріона, амніона людини, HeLa та ін., або зараженням мишей-сисунців, хом’ячків, кроликів, курячих ембріонів.

Репродукція вірусів у культурах клітин настає
через 4-7 днів. Вона супроводжується розвитком Рис. 90. Вірус герпесу.

цитопатичних змін, утворенням гігантських багато-ядерних клітин та синцитію.

У мишей виникають паралічі і смерть, у кроликів через 2-5 днів спостеріга-ють кератит, у хом’ячків захворювання закінчується летально. На хоріоналантоїсній оболонці курячих ембріонів через 48 годин з’являються опуклі непрозорі бляшки.

Виділені штами вірусів ідентифікують за допомогою стандартних протигер-петичних сироваток у тестах нейтралізації на культурах клітин, лабораторних тва-ринах або курячих ембріонах.

Серологічну діагностику проводять шляхом постановки реакції непрямої гемаглютинації, імунофлуоресценції та імуноферментного аналізу обов’язково методом парних сироваток. Діагностичне значення має наростання титру антитіл у 4 рази і більше. Серологічна діагностика простого герпесу значною мірою утруд-нена із-за широкої циркуляції вірусів серед населення і наявністю спільних анти-генів у 1-го і 2-го сероваріантів герпетичних вірусів. При первинному захворю-ванні на простий герпес певне діагностичне значення має постановка РЗК для виявлення комплементзв’язуючих антитіл. Особливо важливе значення при цьому набуває визначення Іg M.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 669 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)