Визначення інтенсивності бактеріурії за Гоулдом
Кількість колоній в секторах
| Кількість бактерій в 1 мл сечі
| А
|
|
|
|
1-6
| -
|
|
| <1000
| 8-20
| -
| -
| -
|
| 21-30
| -
| -
| -
|
| 31-60
| -
| -
| -
|
| 70-80
| -
| -
| -
|
| 100-150
| 5-10
| -
| -
|
| He підраховуються
| 20-30
| -
| -
|
| -“-
| 40-60
| -
| -
| 1 млн
| -“-
| 100-140
| 10-20
| -
| 5 млн
| -“-
| не підрахо-вується
| 30-40
| -
| 10 млн
| -“-
| -“-
| 60-80
| поодинокі колонії
| 100 млн
| Розділ 14. Шпитальні інфекції
анаероби (бактероїди, пептострептококи, трепонеми, клостридії, гарднерели), так і факультативні анаероби (ентерококи, стафілококи, ешерихії, клебсієли, протей, псевдомонади, гриби кандида та ін.).
Основою мікробіологічної діагностики цих захворювань є виділення та іден-тифікація мікроорганізмів і встановлення їх етіологічної ролі. Бактеріологічні дослідження мікрофлори жіночих статевих органів мають певні труднощі, оскільки вона часто змінюється в різні періоди життя жінки. Лише порожнина і придатки матки в нормі стерильні.
Взяття матеріалу для дослідження проводить акушер-гінеколог. Взірці мате-ріалу з уретри беруть ранком до сечовипускання бактеріологічною петлею або ложечкою Фолькмана. З вульви, піхви і шийки матки матеріал забирають ватним тампоном до проведення мануального дослідження. Для взяття матеріалу з по-рожнини матки використовують пристрої, що можуть розкриватись і закриватись на певній глибині (напр. шприц-аспіратор). При запаленні придатків матки мате-ріал беруть за допомогою пункції або при оперативному втручанні. Слід пам'ята-ти, що більшість збудників швидко гине в зовнішньому середовищі. У зв'язку з цим посіви необхідно проводити негайно або вносити проби в тіогліколеве чи гліцеринове середовище.
Одночасно із взяттям матеріалу для посіву готують окремими тампонами 2-3 мазки для мікроскопії, обережно розподіляючи матеріал на стерильних скельцях м’якими рухами, не вживаючи грубого втирання, висушують при кімнатній тем-пературі. Мазки направляють до лабораторії в чашках Петрі або покривають чис-тими предметними скельцями. При такій техніці виготовлення мазків зберігаєть-ся справжній розподіл і кількісне співвідношення компонентів досліджуваного матеріалу, дає можливість виявляти внутрішньоклітинне розташування бактерій (нейсерії).
Мазки фарбують за Грамом і мікроскопують під імерсійним об'єктивом. Відмічають кількість епітеліальних клітин, лейкоцитів, характер мікрофлори та визначають ступені чистоти вагінального секрету. Виявлення в мазках трихомо-над, мікоплазм, уреаплазм, міцелію або бластоспор грибів має важливе діагнос-тичне значення.
Для виділення факультативних анаеробів посіви проводять тампоном за до-помогою штрихового методу на кров'яний агар і середовище Ендо, потім сіють тим же тампоном у цукровий бульйон. При підозрі на наявність анаеробів посіви проводять у тіогліколевий бульйон та середовище Кітта-Тароцці. В разі виявлен-ня міцелію або бластоспор грибів, посіви роблять на агар Сабуро. При досліджен-ні шматочків тканин їх спочатку розтирають у ступці з піском, добавляють бульйон або 0,85 % розчин хлориду натрію. По 0,1 мл гомогенату засівають на щільні се-редовища, а також у цукровий бульйон.
Посіви вирощують у термостаті при 37 °С (на агарі Сабуро при 22-25 °С), щодня перевіряючи наявність росту. Підраховують кількість різних видів колоній та їх співвідношення. При помутнінні бульйону виготовляють мазки й за резуль-татами мікроскопії роблять висіви на щільні середовища (кров'яний агар, Ендо,
Частина ІV. Вірусологія
ЖСА) Потім виділяють чисті культури, ідентифікують їх і визначають чутливість до антибіотиків.
При дослідженні матеріалу з ділянок, де в нормі вегетує своя мікрофлора, важливе значення має кількісна оцінка різних видів бактерій при первинному посіві. При цьому використовують такі критерії (ступені):
I – дуже слабкий ріст – ріст тільки в рідких середовищах, на щільних середо- вищах росту немає.
II – слабкий ріст – на щільному агарі ріст до 10 колоній.
III – помірний ріст – на щільному агарі ріст більше 100 колоній.
IV – дуже густий (суцільний) ріст.
Перший і другий ступені росту вказують частіше на стороннє забруднення, третій і четвертий – на етіологічну роль даного мікроорганізму.
Негативний результат дослідження видають при відсутності росту на всіх середовищах протягом 72 год (на агарі Сабуро – впродовж 5 діб).
Гострі кишечні інфекції. Збудниками харчових інтоксикацій є ентеротокси-генні стафілококи, палички ботулізму та інші види клостридій. Харчові токсико-інфекції здатні викликати численні види ентеробактерій, псевдомонад, вібріонів, бацил, кампілобактерії та ін. Особливо часто виникають внутрішньолікарняні випадки сальмонельозів. Окрім того, їх можуть викликати ротавіруси та криптос-поридії.
Для виявлення збудників захворювань в різних ділянках кишечного тракту використовують переважно бактеріологічний метод дослідження. При ураженні шлунка найоптимальнішим вважають забір біоптатів під час фіброгастроскопії. Взяті проби вміщують у стерильний ізотонічний розчин і направляють до лабора-
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 655 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |
|