 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Визначення інтенсивності бактеріурії за Гоулдом
Розділ 14. Шпитальні інфекції анаероби (бактероїди, пептострептококи, трепонеми, клостридії, гарднерели), так і факультативні анаероби (ентерококи, стафілококи, ешерихії, клебсієли, протей, псевдомонади, гриби кандида та ін.). Основою мікробіологічної діагностики цих захворювань є виділення та іден-тифікація мікроорганізмів і встановлення їх етіологічної ролі. Бактеріологічні дослідження мікрофлори жіночих статевих органів мають певні труднощі, оскільки вона часто змінюється в різні періоди життя жінки. Лише порожнина і придатки матки в нормі стерильні. Взяття матеріалу для дослідження проводить акушер-гінеколог. Взірці мате-ріалу з уретри беруть ранком до сечовипускання бактеріологічною петлею або ложечкою Фолькмана. З вульви, піхви і шийки матки матеріал забирають ватним тампоном до проведення мануального дослідження. Для взяття матеріалу з по-рожнини матки використовують пристрої, що можуть розкриватись і закриватись на певній глибині (напр. шприц-аспіратор). При запаленні придатків матки мате-ріал беруть за допомогою пункції або при оперативному втручанні. Слід пам'ята-ти, що більшість збудників швидко гине в зовнішньому середовищі. У зв'язку з цим посіви необхідно проводити негайно або вносити проби в тіогліколеве чи гліцеринове середовище. Одночасно із взяттям матеріалу для посіву готують окремими тампонами 2-3 мазки для мікроскопії, обережно розподіляючи матеріал на стерильних скельцях м’якими рухами, не вживаючи грубого втирання, висушують при кімнатній тем-пературі. Мазки направляють до лабораторії в чашках Петрі або покривають чис-тими предметними скельцями. При такій техніці виготовлення мазків зберігаєть-ся справжній розподіл і кількісне співвідношення компонентів досліджуваного матеріалу, дає можливість виявляти внутрішньоклітинне розташування бактерій (нейсерії). Мазки фарбують за Грамом і мікроскопують під імерсійним об'єктивом. Відмічають кількість епітеліальних клітин, лейкоцитів, характер мікрофлори та визначають ступені чистоти вагінального секрету. Виявлення в мазках трихомо-над, мікоплазм, уреаплазм, міцелію або бластоспор грибів має важливе діагнос-тичне значення. Для виділення факультативних анаеробів посіви проводять тампоном за до-помогою штрихового методу на кров'яний агар і середовище Ендо, потім сіють тим же тампоном у цукровий бульйон. При підозрі на наявність анаеробів посіви проводять у тіогліколевий бульйон та середовище Кітта-Тароцці. В разі виявлен-ня міцелію або бластоспор грибів, посіви роблять на агар Сабуро. При досліджен-ні шматочків тканин їх спочатку розтирають у ступці з піском, добавляють бульйон або 0,85 % розчин хлориду натрію. По 0,1 мл гомогенату засівають на щільні се-редовища, а також у цукровий бульйон. Посіви вирощують у термостаті при 37 °С (на агарі Сабуро при 22-25 °С), щодня перевіряючи наявність росту. Підраховують кількість різних видів колоній та їх співвідношення. При помутнінні бульйону виготовляють мазки й за резуль-татами мікроскопії роблять висіви на щільні середовища (кров'яний агар, Ендо, Частина ІV. Вірусологія ЖСА) Потім виділяють чисті культури, ідентифікують їх і визначають чутливість до антибіотиків. При дослідженні матеріалу з ділянок, де в нормі вегетує своя мікрофлора, важливе значення має кількісна оцінка різних видів бактерій при первинному посіві. При цьому використовують такі критерії (ступені): I – дуже слабкий ріст – ріст тільки в рідких середовищах, на щільних середо- II – слабкий ріст – на щільному агарі ріст до 10 колоній. III – помірний ріст – на щільному агарі ріст більше 100 колоній. IV – дуже густий (суцільний) ріст. Перший і другий ступені росту вказують частіше на стороннє забруднення, третій і четвертий – на етіологічну роль даного мікроорганізму. Негативний результат дослідження видають при відсутності росту на всіх середовищах протягом 72 год (на агарі Сабуро – впродовж 5 діб). Гострі кишечні інфекції. Збудниками харчових інтоксикацій є ентеротокси-генні стафілококи, палички ботулізму та інші види клостридій. Харчові токсико-інфекції здатні викликати численні види ентеробактерій, псевдомонад, вібріонів, бацил, кампілобактерії та ін. Особливо часто виникають внутрішньолікарняні випадки сальмонельозів. Окрім того, їх можуть викликати ротавіруси та криптос-поридії. Для виявлення збудників захворювань в різних ділянках кишечного тракту використовують переважно бактеріологічний метод дослідження. При ураженні шлунка найоптимальнішим вважають забір біоптатів під час фіброгастроскопії. Взяті проби вміщують у стерильний ізотонічний розчин і направляють до лабора- Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав |