АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ботулізм

Ботулізм – тяжка, часто фатальна токсикоінфекція, яка виникає внаслідок вживання продуктів, що містять токсини Clostridium botulinum, супроводжується специфічними ураженнями нервової системи, переважно ядер язиково-гортанних і окуломоторних нервів. Інколи хвороба розвивається після інфікування ран клос-тридіями ботулізму.

C. botulinum продукує 8 типів сильних токсинів: А, В, С₁, С₂, D, Е, F, G, які відрізняються антигенною специфічністю, що необхідно враховувати при прове-денні лабораторної діагностики і лікуванні. Ботулізм у людей викликають типи А, В, Е і F, типи С і D – у ссавців і птахів. Патогенність типу G для людини і тварин не доведена.

Основним резервуаром і джерелом інфекції в природі є теплокровні травоїдні тварини, в кишечнику яких клостридії розмножуються і з фекаліями у великій кількості потрапляють у грунт і воду. Тут вони перетворюються в спори і дуже

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

довго зберігаються. Захворювання виникає при споживанні в їжу м’ясних, риб-них та інших, переважно консервованих продуктів, у яких нагромаджуються кло-стридії ботулізму та їх токсини. Небезпечними є консервовані продукти домашньо-го приготування, особливо гриби.

Лабораторна діагностика ботулізму спрямована на виявлення токсину в ма-теріалах, взятих у хворих, а також харчових продуктах, що спричинили отруєння. Токсин визначають шляхом постановки біопроби і встановлення його типу в ре-акції нейтралізації. Значно рідше виділяють чисту культуру збудника і проводять серологічні дослідження.

Взяття матеріалу. В усіх випадках захворювань із симптомами ботулізму у хворих обов’язково беруть промивні води шлунка, блювотні маси, кров, фекалії, сечу; від трупа – вміст шлунка і кишок, лімфатичні вузли, шматочки печінки, го-ловного і спинного мозку. Необхідно досліджувати і залишки підозрілої їжі.

Кров у хворого в кількості 10 мл беруть до введення ботулінових лікуваль-них сироваток у пробірку з лимоннокислим натрієм у співвідношенні 3:1. Про-мивні води шлунка, блювотні маси (100-200 мл) та випорожнення (50-60 г) вміщу-ють у скляні банки з гумовими корками. Консервуючі речовини добавляти не мож-на. При взятті секційного матеріалу 50-60 г кожного органу вміщують у окрему банку. Залишки їжі відбирають по 200-300 г.

Щільні матеріали спочатку розтирають у ступках, вносять подвійний об’єм ізотонічного або желатино-фосфатного розчину і залишають при кімнатній тем-пературі на 2 год для екстрагування токсину. Екстракт центрифугують, рідину над осадом використовують для поставки біологічної проби. Кров вводять без будь-якої обробки.

Проби, що доставлені до лабораторії, досліджують одночасно у двох напрям-ках: 1) для виявлення ботулотоксинів; 2) з метою виділення C. botulinum. Одно-часно в тих же пробах вияляють і C. perfringens.

Виявлення ботулінових токсинів. Наявність ботулінового токсину в дослі-джуваному матеріалі і визначення його типу проводять за допомогою реакції ней-тралізації на білих мишах. Для цього відбирають 5 пар мишей вагою 16-18 г на кожну пробу. В реакції використовують діагностичні (не лікувальні!) антитоксичні ботулінові сироватки типів A, B, E, F, які розводять 0,85 % розчином хлориду натрію до 100-200 МО/мл, що забезпечує нейтралізацію гомологічного токсину в досліджуваній пробі.

Центрифугат доставлених матеріалів або кров хворого розливають по 1,4 мл у 5 пробірок. У перші чотири з них вносять по 0,6 мл (200 МО/мл) антитоксичних протиботулінових сироваток відповідно типів A, B, E і F. У о ст анню пробірку до-бавляють 0,6 мл нормальної сироватки. Всі пробірки витримують 40 хв при кімнатній температурі для нейтралізації токсину. По 1-му мл суміші з кожної пробір-ки вводять п’яти парам мишей (центрифугат + сироватки – підшкірно, кров + сиро-ватки – в черевну порожнину). За тваринами спостерігають протягом 3-4-х днів.

При наявності в досліджуваному матеріалі ботулінового токсину гинуть чоти-ри пари мишей, окрім двох, яким бул а введена суміш матеріалу з тим типом сироват-

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 245

ки, що нейтралізувала дію гомологічного типу токсину. При загибелі всіх мишей пробу треба повторити з розведеним в 10, 20, 100 разів біологічним матеріалом.

Постановка реакції нейтралізації з визначенням типу ботулотоксину має важ-ливе значення при виборі відповідної сироватки для специфічного лікування бо-тулізму. То м у при видачі відповіді про виявлення ботулінового токсину лаборато-рія повинна обов’язково вказувати його тип.

Якщо бактеріологічна лабораторія має типові антитоксичні ботулінові ерит-роцитарні діагностикуми, серотип токсину краще визначати за допомогою реакції непрямої гемаглютинації. Вона високоспецифічна, чутлива, значно економічніша, швидше дає результат, ніж реакція нейтралізації in vivo. Для виявлення збудника ботулізму чи його токсину можна також застосовувати метод ІФА та імуноелектро-форезу.

Професор С.М. Мінервін і його співробітники у 1959 р. розробили прискоре-ний метод діагностики ботулізму за допомогою визначення фагоцитарного показ-ника. Він грунтується на тому, що ботулотоксини різко пригнічують фагоцитарну функцію лейкоцитів. Гомологічна антитоксична ботулінова сироватка нейтралі-зує лейкотоксичну дію екзотоксину, чого немає при дії гетерологічних сироваток.

Дослід ставлять із використанням мікродоз компонентів. У 5 маленьких про-бірок вносять піпеткою Панченкова по одному об’єму лимоннокислого натрію (¹/₄ поділок піпетки до мітки 75) і по два об’єми крові хворого. Потім у пробірку № 1 добавляють один об’єм 0,85 % розчину хлориду натрію, а в пробірки № 2, 3, 4 і 5 – відповідні діагностичні ботулінові сироватки типів A, B, E, F у тому ж об’ємі. Після перемішування всіх компонентів пробірки ставлять у термостат на 30 хв для нейтралізації можливого токсину в крові хворого гомологічною сиро-ваткою і в усі пробірки вносять по одному об’єму 1 млрд зависі культури золоти-стого стафілокока і знову вміщують у термостат на 20 хв для завершення процесу фагоцитозу. Із вмісту кожної пробірки готують мазки, фарбують за Романовсь-ким-Гімзою і визначають фагоцитарний показник. Для цього підраховують кількість поглинених коків у 50 полінуклерах і ділять отримане число на 50. Якщо в крові хворого є токсин, то фагоцитарні показники в усіх пробах крові будуть низькі, за винятком показника в тій пробірці, де тип токсину і сироватки гомо-логічні. У тяжких випадках ботулізму фагоцитарний показник може падати до нуля. Гомологічна сироватка, нейтралізуючи токсин, відновлює цей показник до норми. Метод не можна використовувати для виявлення ботулотоксину в харчо-вих продуктах і секційному матеріалі.

Виділення культур C. botulinum. До посіву досліджуваний матеріал емуль-гують у фарфорових ступках як вище вказано. По 10 мл матеріалу сіють у 4 фла-кони з 75-150 мл свіжорегенерованого рідкого середовища (Кітта-Тароцці, Хоттін-гера, казеїново-грибного). Два флакони прогрівають: один при 60 °С протягом 15 хв (для селекції C. botulinum типу Е), другий – 20 хв при 80 °С. Два флакони інкубують при 28 °С (для типів E і F) решту – при 35 °С в анаеростаті або під шаром вазелінового масла товщиною 0,5 см. На 2, 4, 6 і 10-й день із флаконів, де є ріст, виготовляють мазки, забарвлюють за Грамом і мікроскопують. Збудник боту-

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

лізму має вигляд крупних грампозитивних паличок із овальною субтермінальною спорою, що нагаду-ють тенісні ракетки (рис. 72).

Щоб визначити тип ботулотоксину з флакона відбирають 10-15 мл культуральної рідини, центри-фугують її і ставлять реакцію нейтралізації на білих мишах або РНГА з типовими ботуліновими сироват-ками, як вище описано.

Для отримання ізольованих колоній з метою

виділення чистої культури краплю культуральної

_{Рис 72. C. botulinum.} рідини з флакона вносять на поверхню анаеробного

кров’яного або печінкового агару і втирають скля-ним шпателем в агар послідовно в трьох чашках. Посіви вирощують в анаероста-тах. Через 48 год інкубації вивчають характер колоній. На кров’яному агарі ко-лонії можуть бути неправильної форми з фестончастими краями, або гладенькі, круглі, із зонами гемолізу навколо них. Різні типи C. botulinum можуть утворюва-ти неоднакові колонії. При посіві уколом у високий стовпчик цукрового агару ко-лонії мають вигляд чечевичок або жмуточків вати.

Після мікроскопування типових колоній їх відсівають на середовище Кітта-Тароцці, отримують чисту культуру та ідентифікують її за морфологічними, куль-туральними, токсигенними та біохімічними властивостями шляхом посіву в сере-довища Гісса. Палички ботулізму ферментують глюкозу, галактозу, гліцерин, маль-тозу, сахарозу, фруктозу до кислоти і газу, розріджують желатин, виділяють H₂S, не утворюють індол. Для диференціації C. botulinum від інших анаеробів викори-стовують і інші тести (табл. 54).

Таблиця 54

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 862 | Нарушение авторских прав