АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Забарвлення за Грамом

Цей метод розробив Кристіан Грам у 1884 р. Серед складних методів фарбу-вання він є найбільш універсальним. Він має важливе диференціально-діагнос-тичне значення, оскільки допомагає визначати таксономічне положення тих чи інших бактерій.

Особливості забарвлення за методом Грама дозволяють поділити всі мікро-організми на дві групи: грампозитивні та грамнегативні, хоча в практиці трапля-ються випадки, коли одні й ті ж бактерії характеризують як грамваріабельні.

Принцип методу полягає в тому, що клітини грампозитивних мікробів здатні утворювати міцну сполуку з генціанвіолетом та йодом, яка не вимивається з бак-терій спиртом, отже, вони забарвлюються в темно-фіолетовий колір. У грамнега-тивних бактерій цей комплекс вимивається спиртом, тому вони потім забарвлю-ються фуксином у червоний колір.

До грампозитивних відносяться стафілококи, стрептококи, бацили, клостридії, дифтерійні та туберкульозні палички. Грамнегативними є нейсерії (менінго- і го-

Розділ 3. Морфологія мікроорганізмів

нококи), кишкові палички, сальмонели, шигели, рикетсії, всі звивисті бактерії (вібріони, спірили, спірохети, лептоспіри).

Механізм забарвлення за Грамом досить складний і ще остаточно не вивче-ний. Грампозитивні бактерії мають т овсту клітинну стінку, яка складається з 5-6 шарів пептидоглікану (муреїну) та полімерів тейхоєвих кислот. Ці структури лег-ко сприймають і міцно утримують фарбуючий комплекс генціанвіолет + йод і при дії спирту протягом 30-60 с не знебарвлюються. Грамнегативні бактерії мають значно тоншу оболонку, що складається з 1-2 шарів петидоглікану, не містить тей-хоєвих кислот, а, отже, не втримують комплекс основного барвника при знебарв-ленні спиртом. При додатковій обробці мазка фуксином Пфейфера вони фарбу-ються в червоний колір. Саме в цьому полягає основний механізм забарвлення за методом Грама. Окрім того, різне забарвлення мікроорганізмів пов’язане з більш високою концентрацією комплексу протеїн-рибонуклеїнату магнію в клітинах грампозитивних бактерій, більш кислим значенням рH і різним співвідношенням РНК:ДНК у цитоплазмі (у грампозитивних 8:1, а грамнегативних 1:1).

Виготовлення реактивів для забарвлення за Грамом. Найчастіше в лабораторії готують такі барвники: 1) феноловий генціанвіолет, 2) розчин Люголя, 3) фуксин Пфейфе-ра, 4) етанол 96°.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1782 | Нарушение авторских прав