 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Парагрип. Віруси парагрипу за формою та ультраструктурою подібні до грипозних, але значно більші за розмірами
Віруси парагрипу за формою та ультраструктурою подібні до грипозних, але значно більші за розмірами. Діаметр сферичних форм – 150-300 нм. Зустрічають-ся також грушеподібні й гіллясті форми. Віруси містять однониткову лінійну не-фрагментовану “мінус” нитку РНК. Суперкапсидна оболонка має гемаглютинін і нейрамінідазу. Віруси містять 6-8 структурних білків, серед яких білки нуклео-капсиду – HN, P, L. Особливий білок М локалізується між нуклеокапсидом і су-перкапсидною оболонкою. Віруси здатні аглютинувати еритроцити гвінейських свинок, курей, мавп і людини. Культивуються в перещеплюваних і первинних культурах клітин людини й мавп (HeLa, BHK-21, Vero, HЕp-2, СМЦ), але погано розвиваються в курячих ембріонах. За антигенною будовою розрізняють 5 серотипів, які спричиняють різні респіраторні захворювання: гострі фарингіти, ларингіти, трахеобронхіти, пнев-монію, круп. Особливо тяжкий перебіг захворювань у дітей першого року життя. Для вірусологічної діагностики парагрипозної інфекції досліджують слиз із задньої стінки глотки, нижніх носових ходів, автопсійний матеріал (тканини трахеї, бронхів, легень). Як правило, матеріал забирають у перші дні хвороби, що пов’язано з високою концентрацією віріонів у ньому. Забір проводять одночасно за допомогою 2-3 стерильних ватних тампонів, які пізніше занурюють в одну про-бірку з 5 мл розчину Хенкса та 5 % бичачого сироваткового альбуміну або грітої бичачої сироватки крові. Перед наступним виділенням вірусів тампони віджима-ють і видаляють з пробірки, і після відстоювання відбирають середню порцію рідини для подальшого дослідження. Присутню мікрофлору знищують додаван-ням по 500 ОД/мл пеніциліну і стрептоміцину, виримуючи пробірки протягом 30 хвилин при кімнатній температурі, і заражають моношари культур клітин. Матері-ал, який залишився, зберігають певний час при температурі -18 °С для повторно-го, у разі потреби, дослідження. Довести наявність вірусів у культурах клітин можна через 2-4 дні за цитопа-тичною дією. При цьому спостерігається утворення симпластів з численними яд-рами, заокруглені контури клітин, культура набуває вигляду твердого сиру (ділян-ки відсутності клітин). З цією метою також широко використовується реакція ге-мадсорбції (РГадс.), яку ставлять з еритроцитами гвінейських свинок. Починаючи з 6-8 дня культивування вірусів для індикації їх в культурі клітин можна викорис-тати РГА з еритроцитами гвінейських свинок. Для типування парагрипозних вірусів використовують РН, РГГА, РЗК, РГГадс та інші. У реакції гальмування гемаглютинації використовують 0,7 % завись ерит-роцитів гвінейських свинок або людини. Слід звернути увагу, що чутливість ре- Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій акції підвищується, якщо систему „вірусмісткий матеріал – противірусна діагно-стична сироватка” інкубувати при кімнатній температурі протягом 2 год або 18 год при 4 °С. Після додавання відповідних еритроцитів реакцію ще витримують при 22 °С протягом 1 год і оцінюють результати. Оскільки різні серотипи вірусів парагрипу мають спільні антигени імунологічні реакції ставлять, попередньо зро-бивши розведення діагностичних сироваток. Серологічний тип вірусу визначають за найбільшим титром діагностичної сироватки, яка дала позитивний результат. Значного поширення набула для ідентифікації вірусів парагрипу РН, в якій результати оцінюють за гемадсорбцією. При її постановці спочатку витримують суміш інактивованих прогріванням при 56 °С 30 хв типоспецифічних діагностич-них сироваток з виділеним вірусом протягом 2 год при кімнатній температурі. Потім заражають культури клітин, інкубуючи їх при 35 °С 4-5 днів, і додають завись еритроцитів гвінейських свинок. Після інкубації протягом 20 хв при тем-пературі 37 °С читають результати. При нейтралізації сироваткою вірусів пара-грипу не спостерігається адсорбції еритроцитів на поверхні клітин. Серологічна діагностика проводиться з парними сироватками хворого, які одержують відповідно на початку захворювання і двома тижнями пізніше. Протя-гом цього часу першу сироватку зберігають у холодильнику в замороженому стані. Чотирикратний приріст титру антитіл визначають паралельно у двох рядах про-бірок, використовуючи стандартні методики постановки РГГА і РЗК. Експрес-діагностика є достатньо інформативним методом, який дозволяє визначити віруси в досліджуваному матеріалі. З цією метою частину матеріалу, який було отримано для вірусологічної діагностики, центрифугують 5-7 хв при 1000 об/хв. Отриманий осад ресуспензують у 3-5 краплях надосадової рідини і готують з нього мазки. Їх обробляють імунофлуоресцентними сироватками і до-сліджують у люмінесцентному мікроскопі. Спостерігаються циліндричні або полігональні клітини і заокругленої фор-ми лейкоцити. За умови наявності вірусів у клітинах з’являється характерне зеле-не світіння цитоплазми окремих клітин, у той час як клітини, що не містять вірусів, мають цегляно-червоний колір. Оцінити достовірність результатів дозволяє вив-чення контрольних препаратів. До супернатанту, що залишився, додають пеніцилін і стрептоміцин в концен-трації 500 ОД/мл. Через 30 хв інкубації при температурі 18-20 °С матеріалом зара-жають культури клітин, які вирощуються заздалегідь на стерильних предметних скельцях, вміщених у пробірки. Культивують віруси у такому стані 24-72 год при температурі 35 °С, а потім скельця з культурою клітин промивають стерильним буферним розчином і висушують. Для фіксування використовують охолоджений до -20 °С ацетон (10-20 хв при кімнатній температурі), пізніше скельця висушу-ють і обробляють специфічними імунофлуоресцентними сироватками (пряма або непряма реакція імунофлуоресценції). Визначити незначну кількість вірусів у будь-якому досліджуваному матері-алі можна, використовуючи методи генетичної діагностики, і, зокрема, полімераз-ну ланцюгову реакцію. Частина ІV. Вірусологія Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 653 | Нарушение авторских прав |