АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Арбовірусні інфекції

Арбовіруси – особлива група вірусів, що включає декілька родин: Togaviridae, Flaviviridae, Bunyaviridae, Arenaviridae, Rhabdoviridae i Reoviridae. Вони здатні розмножуватись в організмі членистоногих (комарів, кліщів, москітів тощо) і пе-редаватись хребетним через укус.

Всі арбовіруси мають складну структуру віріона: містять РНК, капсид, зовніш-ню суперкапсидну ліпідомістку оболонку, а тому чутливі до дії органічних розчин-ників. Віруси нестійкі в середовищі і швидко втрачають свої патогенні властивос-ті при підвищеній температурі, дії ультрафіолетового випромінювання. Вони мають виражені гемаглютинуючі властивості, особливо відносно гусячих еритроцитів.

Арбовіруси здатні зумовлювати в організмі патологічні процеси, що прояв-ляються у вигляді гарячкових станів з болями в м’язах і суглобах або важких ура-жень мозкових оболонок і мозку – менінгоенцефалітів, чи у вигляді геморагічних гарячок з системним ураженням судин.

Природним резервуаром більшості арбовірусів є дрібні гризуни, дикі твари-ни і птахи, кліщі і комарі. Людина є випадковим господарем вірусу і лише на короткий проміжок часу потрапляє в ланцюг природної циркуляції вірусу.

Серед арбовірусних інфекцій в Україні найчастіше зустрічаються і найтяжче перебігають кліщовий енцефаліт і гарячка Західного Нілу. Досить часто зустріча-ються геморагічна гарячка з нирковим синдромом і Кримська-Конго геморагічна гарячка.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 892 | Нарушение авторских прав