 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Оцінка стану В-системи імунітету1. Визначення концентрації імуноглобулінів у сироватці (метод радіаль-ної імунодифузії за Манчіні). Принцип полягає в тому, що досліджувану сироватку вносять у лунки агару, який містить поліклональні антитіла проти IgM, IgG або IgA у відомій концентрації. Імуноглобуліни дифундують в агар, в місцях їх взає- Розділ 9. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань модії з специфічним антитілом утворюються кільця преципітації, розмір яких залежить від кількості імуноглобулінів в сироватці. Іноді використовують іму-ноферментні тест - системи і моноклональні антитіла. Визначення IgЕ проводять радіоімунним і імуноферментним методами. Рівень сироваткових імуноглобулінів залежить від функціонального стану В-системи імунітету яка постійно перебуває в стані спонтанної стимуляції різними мікроорганізмами, харчовими антигенами та ін. 2. Антитілоутворення після природної або штучної імунізації. Іншим При штучній імунізації можуть бути використані такі препарати: АКДП, бактеріофаг ФХ174, фосфат полірибози та інші. Після введення антигену регулярно (не рідше як 1 раз на тиждень) протягом місяця визначають рівень сироваткових антитіл. 3. Стимуляція біосинтезу імуноглобулінів В-лімфоцитами in vitro. У зв’яз Інший спосіб базується на підрахунку бляшкоутворюючих клітин проти еритроцитів барана, оскільки при поліклональній стимуляції індукується продукція імуноглобулінів всіма клітинами, в тому числі і тими, які виробляють антитіла проти баранячих еритроцитів. 4. Шкірні проби для виявлення гіперчутливості негайного типу. Результати оцінюють через 20 хв після введення алергену в шкіру Позитивною вважається проба, якщо з’являється пухирець діаметром не менше 5-7 мм. 5. Кількісні тести визначенняТ- і В-лімфоцитів. Велике значення для дослідження стану імунної системи має підрахунок Т- і В-лімфоцитів. Лімфоцити виділяють із периферичної крові за допомогою методу градієнтного центрифугування. Кров хворого беруть із вени в пробірку з гепарином, розводять ізотонічним розчином хлориду натрію у співвідношенні 1:2 і обережно нашаровують на розчин фіколу. Для підвищення його щільності додають верографін або тріозил. Між плазмою і розчином фіколу утворюється ступеневий градієнт щільності. Після центрифугування еритроцити і гранулоцити проходять через фікол і осідають на дно, а моноцити і лімфоцити залишаються у вигляді кільця в інтерфазі. Клітини забирають піпеткою, відмивають і переносять в культуральне середовище. Для їх підрахунку вживався метод спонтанного розеткоутворення. Розеткоутворення - це процес взаємодії лімфоцитів і ксеногенних еритроцитів з утворенням клітинних конгломератів, які складаються з лімфоцита і приєднаних до нього чужорідних еритроцитів. Останні розміщуються навколо лімфо- Частина ІІ. Імунологія цита, і на вигляд такі конгломерати нагадують розетки. Спонтанне розеткоутво-рення спостерігається між лімфоцитами і еритроцитами певних видів тварин. Т-лімфоцити людини, маючи рецептори до баранячих еритроцитів, утворю-ють з ними розетки. Ось чому метод спонтанного розеткоутворення з еритроцита-ми барана (метод Е-розеткоутворення, від Е – еритроцити) використовується для виявлення Т-клітин людини. Ці лімфоцити позначають як Е-РУК (Е-розеткоутво-рюючі клітини). В-лімфоцити людини мають на своїй поверхні рецептори до еритроцитів мишей і формують з ними спонтанні розетки. Цей тест можна використати для підрахунку В-лімфоцитів. Проте для виявлення В-лімфоцитів більш широко ви-користовували методи розеткоутворення з урахуванням інших рецепторів, які є специфічними маркерами. Такими маркерами є рецептори до Fc-фрагменту іму-ноглобуліну і до С3 компонента комплементу. При зв’язуванні комплексу антиген-антитіло (еритроцити – антиеритроци-тарні антитіла) з рецептором до Fc-фрагменту формуються так звані ЕА-розетки. Коли ж до рецептора С3 приєднується комплекс антиген-антитіло-комплемент (еритроцити- антиеритроцитарні антитіла – С3) утворюються ЕАС-розетки. Відпо-відно В-лімфоцити часто позначають як ЕА-РУК або ЕАС-РУК. Проте останнім часом для підрахунку лімфоцитів вживаються більш сучасні і специфічні методики. Однією із таких методик є цитофлуорометричне дослідження. Одержані клітини обробляють моноклональними антитілами, кон’юговани-ми з флуорохромами, проти мембранних антигенів лімфоцитів. Якщо одночасно визначають різні клітини, використовують антитіла, зв’язані з флуорохромами різного кольору. Так, наприклад, В-лімфоцити визначають за допомогою поліклональних ан-титіл до загальних детермінант імуноглобулінів або моноклональних антитіл до одного з В-клітинних маркерів, найчастіше CD 19, 20 або 72. Для визначення суб-популяції В1 використовують метод подвійної імунофлуоресценції з використан-ням антитіл до CD 19 і CD 5, мічених різними флуорохромами. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 822 | Нарушение авторских прав |