АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Схема кількісного методу реакції Вассермана
Таблиця 62
Компоненти, мл
| 1 0,25
0,25→ 1:10 0,25
0,25
| 2 0,25
→ 1:20 0,25
0,25
| Н 3
0,25
→ 1:40 0,25
0,25
| омер п 4
0,25
→ 1:80 0,25
0,25
| робірки 5
0,25
→
1:160
0,25
0,25
| 6 0,25
→ 1:320 0,25
0,25
| 7 0,25
↓ 1:640 0,25
0,25
| 8 0,25
-
-
0,25
0,25
| Ізотонічний розчин хлориду натрію
|
Сироватка хворого, 1:5, інактивована
|
Розведення сироватки
|
Кардіоліпіновий антиген у робочій дозі
|
Комплемент у робочому титрі
|
Експозиція в термостаті 45 хв при 3 7 °С
| Гемолітична система
| 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50
| Експозиція в термостаті 60 х в при 3 7 °С
| Можливий результат
| 4+ 4+ 4+ 3+ - - - -
| У да
| ному ви
| падку т
| итр сир
| оватки
| 1:80
|
|
|
| лікування сифілісу. Швидке зниження титру реагінів вказує на успішну терапію. Якщо ж титр сироватки довго не знижується, це свідчить про відсутність ефек-тивності застосованих препаратів і необхідність змінити тактику лікування.
При підозрі на серонегативний первинний сифіліс або прихований, третин-ний чи вроджений, рекомендують ставити реакцію Вассермана на холоді за тією ж схемою. В разі підозріння на нейросифіліс РВ проводять із спинномозковою рідиною, яку не інактивують, оскільки вона не містить власного комплементу. В реакцію вводять нерозведений ліквор і в розведеннях 1:2 і 1:5.
Реакція Вассермана стає позитивною через 2-3 тижні після появи твердого шанкру. При вторинному сифілісі вона випадає позитивною в 100 % випадків, у третинному – в 75 %.
Окрім того, в комплексі серологічних реакцій (КСР) як скринінг-тест викорис-товують мікрореакцію преципітації з плазмою крові або інактивованою сироваткою.
Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія
Мікрореакцію преципітації ставлять із кардіоліпіновим антигеном. Прин-цип реакції полягає в тому, що при додаванні до плазми або сироватки крові хво-рого на сифіліс емульсії кардіоліпінового антигену утворюється преципітат (ко м -плекс антиген-антитіло), який осідає у вигляді пластівців білого кольору. Корис-туються такою методикою: у лунку пластини вносять піпеткою три краплі плазми (або інактивованої сироватки), потім додають одну краплю емульсії стандартного кардіоліпінового антигену. Компоненти реакції змішують струшуванням пласти-ни протягом 5 хв, після чого додають три краплі 0,9 % розчину хлориду натрію і залишають при кімнатній температурі ще на 5 хв. Обов’язково ставлять контроль із слабопозитивною сироваткою крові. Результати оцінюють неозброєним оком над штучним джерелом освітлення. При появі в лунці великих пластівців реакцію вважають позитивною (4+, 3+), середніх і дрібних – як слабопозитивну (2+, 1+). При негативному результаті преципітат не утворюється.
Мікрореакцію преципітації можна проводити і кількісним методом для вста-новлення титру преципітуючих антитіл і оцінки на цій основі ефективності ліку-вання. Більш високі титри МРП отримують з плазмою, ніж із сироваткою. За кор-доном аналогом МРП із сироваткою хворого є VDRL (Veneral disease research laboratory), а з плазмою – RPR (Rapid plasma reagin).
Реакція імунофлуоресценції (РІФ). До групи специфічних реакцій, які ши-роко вживаються для серологічної діагностики сифілісу, відноситься непряма ре-акція імунофлуоресценції. Як антиген, в ній використовують завись патогенних блідих трепонем штаму Нікольса із паренхіми яєчок кролика на 7-ий день після зараження. Реакцію ставлять у двох модифікаціях: РІФ-АБС і РІФ-200. У першо-му варіанті використовують сорбент антитіл (сонікат) – ультраозвучений трепо-немний антиген для РЗК. Його випускає Каунаське підприємство з виробництва бактерійних препаратів (Литва). При варіанті РІФ-200 сироватку хворого розво-дять у 200 разів з метою зняти вплив групових протитрепонемних антитіл.
Постановку РІФ-АБС проводять на тонких, добре знежирених предметних скельцях. На зворотному боці скелець склорізом позначено 10 кружечків, діамет-ром 0,7 см. У межах кружка на скло наносять антиген – завись блідих трепонем – у такій кількості, щоб у полі зору їх було 50-60. Мазки висушують на повітрі, фіксують над полум’ям і 10 хв в ацетоні. В окрему пробірку вносять 0,2 мл сор-бенту (сонікату) і 0,5 мл сироватки крові хворого, добре перемішують. Суміш на-носять на мазок (антиген) так, щоб рівномірно його покрити, витримують 30 хв у вологій камері при 37 °С (І фаза реакції). Після цього мазок промивають фосфат-ним буфером, висушують і наносять на нього антиглобулінову флуоресцуючу си-роватку на 30 хв, ставлять у вологу камеру при 37 °С (ІІ фаза). Препарат знову промивають фосфатним буфером, висушують і досліджують під люмінесцентним мікроскопом.
При позитивній реакції бліді трепонеми випромінюють золотаво-зелене сяй-во, при негативній – не світяться.
Техніка постановки РІФ-200 така сама, як і РІФ-АБС, тільки сироватку крові хворого попередньо розводять у 200 разів фосфатним буфером. При проведенні
Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 289
реакції імунофлуоресценції з спинномозковою рідиною хворого на сифіліс нерво-вої системи використовують РІФ-ц і РІФ-10, тобто ліквор вводять у реакцію не-інактивованим і нерозведеним, або розведеним 1:10.
Реакція іммобілізації блідих трепонем (РІТ) грунтується на феномені втра-ти їх рухливості у присутності іммобілізуючих протитрепонемних антитіл сиро-ватки хворого і комплементу в умовах анаеробіозу. Як антиген в реакції викорис-товують завись блідих трепонем із тестикулярної тканини кролика, зараженого лабораторним штамом Нікольса. Завись розводять стерильним 0,85 % розчином хлориду натрію так, щоб у полі зору було 10-15 спірохет.
Для проведення реакції в стерильній пробірці змішують 0,05 мл сироватки крові хворого, 0,35 мл антигену і 0,15 мл комплементу. Дослід супроводжують контролями сироватки, антигену і комплементу (табл. 63). Пробірки вміщують в анаеростат, створюють анаробні умови і витримують у термостаті 18-20 год при температурі 35 °С. Потім із кожної пробірки готують препарат надавленої краплі, підраховують не менше 25 трепонем і відмічають, скільки з них рухливих і скільки нерухливих. Відсоток специфічної іммобілізації блідих трепонем підраховують за такою формулою:
де Х – відсоток іммобілізації, А – число рухливих трепонем в контрольній пробірці, В – число рухливих трепонем у дослідній пробірці. Реакція вважається позитивною, ко л и відсоток іммобілізації становить 50 і більше, слабопозитивною – від 30 до 50, сумнівною – від 20 до 30 і негативною – від 0 до 20.
Приклад позитивної РІТ:
Таблиця 63
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 738 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |
|