АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гепатит А

Збудник епідемічного гепатиту А належать до родини Picornaviridae, роду Hepatovirus, типу 72. Він має сферичну форму, кубічний тип симетрії, діаметр зрілого віріона – 27-32 нм. У центрі віріона міститься однониткова лінійна плюс-нитка РНК. Поверхня капсиду створюється 32 окремими капсомерами, поверх-невих виступів немає (рис. 94). Віруси мають чотири структурних білки – VР1, VР2, VР3, VP4.

Від інших ентеровірусів вірус гепатиту А відрізняється більш високою рези-стентністю до дії факторів зовнішнього середовища. Зокрема, він частково збері-гає свою інфекційність у культурі клітин при 60 °С протягом 4-12 год, тижнями при кімнатній температурі, протягом кількох місяців при 4 °С. Ультрафіолетове випромінювання знищує його за 1 хв, при автоклавуванні (121 °С) – за 20 хв, дія сухого жару (180 °С) – за одну годину. Вірус чутливий до формаліну, хлораміну, хлорного вапна.

З метою лабораторної діагностики використовують вірусологічні, серологічні та експрес-методи.

Вірусологічна діагностика грунтується на виявленні самого збудника, або його антигенів після нагромадження його в спеціальних тест-системах. Матеріа-лом для такого дослідження є фекалії хворого, які можна використати, починаючи з другого тижня інкубаційного періоду, і протягом 14-21 дня жовтяничного періо-д у. Їх піддають попередній підготовці, яка полягає в одержанні гомогенізованого у фосфатному буфері 10-40 % фекального екстракту. Під час цього процесу віруси концентрують, використовуючи фільтрування матеріалу через сефарозу, а також центрифугування за градієнтом щільності хлориду цезію.

Одержаним матеріалом заражують культури клітин нирок ембріону макак-резус (FrhK-4, FrhK-6), первинної гепатоцелюлярної карциноми, лімфобластів людини та інші. Слід відзначити, що вірусам гепатиту А притаманний довгий цикл

репродукції, який триває 4-10 тижнів без по-мітної цитопатичної дії.

У заражених клітинах віруси або їх анти-

гени можна виявити за допомогою імунної

електронної мікроскопії (ІЕМ), РІФ, РІА, ІФА.

Імунна електронна мікроскопія передба-

чає змішування суспензії вірусів з відповідною

антисироваткою, відділення імунних комп-

лексів з наступним дослідженням останніх під

електронним мікроскопом. В умовах негатив-

_{Рис. 94. Вірус гепатиту А} ного контрастування можна виявити агрегати

(за Хіллеманом). вірусів при концентрації менше 10⁶ у 1 г

Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій

матеріалу. Однак у зв’язку з великою трудоємністю, цей метод у практичних лабо-раторіях не використовується.

Реакцію імунофлуоресценції можна використати і при дослідженні біоптатів печінки. При прямій імунофлуоресценції користуються міченим флуоресцеїнізо-тіоцианатом IgG, виділеним із сироваток реконвалесцентів. Цінність методу по-лягає в тому, що він дозволяє знайти окремі клітини, які містять антиген.

Радіоімунний та імуноферментний аналізи в твердій фазі. Ці методи найрозповсюдженіші в діагностиці, мають однакову високу чутливість і спе-цифічність. Вони мають один і той же принцип постановки з тією різницею, що в РІА використовують специфічні імуноглобуліни (IgG), мічені ¹²⁵І, а в ІФА – ферментом пероксидазою.

Наявність вірусів у фекаліях є 100 % підтвердженням діагнозу, однак від-сутність їх за даними серологічних реакцій не виключає гепатит А.

У окремих випадках матеріалом від хворого можна заражати лабораторних тварин. Найчастіше у високоспеціалізованих лабораторіях використовують мавп шимпанзе, мармозет, павіанів та інших.

Пізніше в матеріалі від тварин виявляють віруси гепатиту А або його антиге-ни вищеописаними способами.

Експрес-діагностика гепатиту А спрямована на безпосереднє визначення вірусів у випорожненнях хворого. З цією метою використовують сучасні методи імунної електронної мікроскопії, радіоімунний аналіз, реакцію ензиммічених ан-титіл. Останній є достатньо чутливим і ефективним. Генетичний аналіз базується на ПЛР.

Серологічне дослідження. Одним із способів доказу етіологічної належності виділеного від хворих вірусу є виявлення в парних сироватках крові зростання титру специфічних антитіл. При захворюванні антитіла з’являються рано, їх син-тез починається ще в інкубаційному періоді, а титр різко зростає. У зв’язку з пізнім поступленням хворих у стаціонар чотирикратне діагностичне збільшення титру антитіл виявити практично неможливо. То м у цей метод діагностики не знайшов широкого застосування.

Антитіла проти вірусу гепатиту А в інкубаційному періоді й на початку гос-трої фази захворювання представлені класом IgM. Поступово знижуючись у титрі, вони циркулюють протягом 6-8, а деколи й 12-18 місяців. Анти-ВГА IgM синтезу-ються у всіх хворих, незалежно від форми інфекції. Знаходження їх – ранній тест діагностики, який дозволяє не тільки підтвердити або заперечити клінічний діаг-ноз, але й виявити стерті, безсимптомні форми хвороби, що має вирішальне зна-чення в епідеміологічих дослідженнях. У подальшому їх заміщує IgG. Імуногло-буліни класу М можна знаходити в крові протягом 3-6 місяців після перенесеного захворювання, в той час як IgG – протягом усього життя. Антитіла виявляють за допомогою РІА або ІФА.

Крім визначення анти-ВГА IgM, для діагностики в гострому періоді захво-рювання в сироватці виявляють анти-ВГА IgA, які також є ранніми антитілами і

Частина ІV. Вірусологія

зростають паралельно з IgM, проте зниження їх титру відбувається значно швид-ше. Секреторні анти-ВГА IgA знайдено також у фекаліях.

Найчастіше для визначення титру антитіл використовують ІФА, РІА, деко-ли – РЗК.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 672 | Нарушение авторских прав