АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІМУНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Прочитайте:
  1. a. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
  2. I. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕМЫ
  3. II. Критерії діагностики
  4. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  5. IV. Методика занятия.
  6. IV. Методические рекомендации для самостоятельной проработки.
  7. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  8. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  9. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  10. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию

У захисті організму від чужорідних агентів вирішальну роль відіграють іму-нологічні механізми, які здійснюються антитілами (імуноглобулінами) та імуно-компетентними клітинами (лімфоцитами).

Основою імунологічних механізмів є те, що антитіла і лімфоцити, які утво-рились при попаданні в організм антигену, реагують тільки з ним, а не з іншими антигенами. Головною функцією антитіл є зв’язування антигену і його подальше видалення з організму.

Проте такі реакції між антигенами і антитілами можуть відбуватись і поза організмом (in vitro) у присутності електроліту. Виходячи з їх специфічності, ре-акції можливі лише тоді, ко л и антитіло та антиген комплементарні один одному. Маючи специфічні антитіла проти певного антигена, можна розпізнати і визначи-ти його серед інших. І, навпаки, можна виявити в сироватці крові антитіла проти конкретного антигена. На цьому принципі базуються всі імунологічні діагностичні реакції, які назвали серологічними, тому що антитіла знаходяться в сироватці крові людей і тварин (serum – сироватка).

Реакція антиген-антитіло in vitro супроводжується виникненням декількох феноменів – аглютинації, преципітації, лізису. Зовнішній прояв реакції залежить від фізико-хімічних властивостей антигена, класу антитіл і умов середовища.

Аглютинація і преципітація характеризуються утворенням видимих агрегатів внаслідок об’єднання багатьох комплексів антиген-антитіло. Лізис зумовлений зв’язуванням комплементу комплексом антиген-антитіло з наступним руйнуван-ням клітини.

Антитіла, що беруть участь у реакції, відповідно до кожного феномена нази-вають аглютинінами, преципітинами, лізинами.

Таким чином, всі серологічні реакції використовуються з двоякою метою: 1) для виявлення антитіл у сироватці хворого з допомогою стандартних антигенів-діагностикумів – для серологічної діагностики інфекційної хвороби; 2) для виз-начення невідомих антигенів (бактерій, грибів, вірусів) за відомими стандартни-ми сироватками-антитілами – для серологічної ідентифікації збудників. При цьо-му невідомий компонент визначають за відомим. Наприклад, якщо сироватка



Частина ІІ. Імунологія


хворого реагує з конкретним мікробним антигеном, це означає, що в сироватці є антитіла проти даного мікроорганізму. А вид збудника, виділеного із патологічно-го матеріалу, визначають за допомогою відомої імунної сироватки (антитіла).

Відповідно до цього, в серологічних реакціях завжди використовують один компонент стандартний, інший, який виявляють, одержують від хворого. Так, для серологічної діагностики беруть стандартні антигени – діагностикуми: суспензії інактивованих, рідше живих, бактерій, вірусів або їх антигенів у ізотонічному розчині. Для серологічної ідентифікації застосовують стандартні імунні сироват-ки. Їх одержують шляхом гіперімунізації тварин відповідними бактерійними чи вірусними антигенами, в результаті якої в крові проти них з’являється значна кількість антитіл. Одержавши сироватку крові імунізованої тварини і очистивши від баластних речовин, її використовують як імунну сироватку. При одержанні такої сироватки визначають її титр – найбільше розведення, в якому ще прояв-ляється реакція з відповідним антигеном. Набори із різноманітних діагностикумів та імунних діагностичних сироваток є в кожній бактеріологічній лабораторії.

Ус і імунологічні методи, що вживаються для діагностики інфекційних захво-рювань можна поділити на три групи:

1. Тести, в яких відбувається безпосередня взаємодія антигена з антитілом. До цієї групи належать: імунофлуоресценція, радіоімунні та імуноензимні тести.

2. Тести, в яких відбуваються різні фізико-хімічні реакції або беруть участь додаткові елементи (носії, комплемент). До них належать: імунодифузія, імуно-електрофорез, пряма аглютинація (бактерійна), непряма аглютинація з викорис-танням еритроцитів (пасивна гемаглютинація), латексу (латексна аглютинація) або інших часточок, таких як бентоніт, холестерол, деревне вугілля, коаглютинація (використання білка А Staphylococcus aureus) і реакція зв’язування комплементу.

3. Тести, що базуються на використанні певних біологічних ефектів, наприк-лад, опсонізація, фагоцитоз, хемотаксис. До них належать: опсонофагоцитарна проба, хемотаксис, імуноадгезія, клітинна дегрануляція.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 812 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)