АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Постановка реакції іммобілізації трепонем (мікроанаеростатна методика)

У практичних лабораторіях використовують більш простий меланжерний метод РІТ за М.М. Овчинниковим. Анаеробні умови досліду створюються вміщен-ням реагуючої суміші (сироватки, антиген, комплемент) у меланжер, обидва кінці якого закривають гумовим кільцем. Меланжерна методика дозволяє обходитись без складного обладнання та апаратури для створення анаеробіозу, але дає такі результати, які не поступаються класичній мікроанаеростатній методиці.

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

Реакції іммобілізації трепонем та імунофлуоресценції вважають найбільш специфічними в серологічній діагностиці сифілісу. І все ж таки, РІТ, незважаючи на її специфічність, не рекомендують для використання в широкій практиці через трудомісткість постановки.

Імуноферментний аналіз (ІФА) проводять як із кадріоліпіновим антигеном (неспецифічна, відбіркова реакція), так і з трепонемним (специфічна реакція), яка підтверджує діагноз сифілісу.

Принцип непрямого методу ІФА полягає в тому, що до антигена, адсорбова-ного на твердій фазі в лунках планшети, вносять досліджувану сироватку. Якщо вона містить антитіла проти трепонем, утворюється комплекс антиген-антитіло (І фаза). Після відмивання незв’язаних неспецифічних антитіл у лунки вносять ан-тиглобулінову сироватку, кон’юговану з ферментом (частіше всього з пероксида-зою хріну). Кон’югат міцно приєднується до комплексу антиген-антитіло (ІІ фаза).

Після відмивання незв’язаного кон’югату в лунки додають забарвлюючий субстрат ОФД – ортофенілендіамін (ІІІ фаза). Пероксидазну реакцію зупиняють, додаючи сірчану кислоту. Для контролю ставлять такі ж проби з позитивною та завідомо негативною сироватками.

Облік результатів аналізу проводять за допомогою фотометра, який визначає оптичну густину в двохвильовому режимі (492 нм і 620 нм). Для постановки ре-акції ензиммічених антитіл, окрім фотометра, потрібні одно- та восьмиканальні автоматичні піпетки з поліпропіленовим наконечником і відповідні набори діаг-ностичних тест-систем.

Метод ІФА знаходить широке використання в серологічній діагностиці сифі-лісу. Він однаково ефективний для виявлення хвороби в інкубаційному періоді (через 1-2 тижні після інфікування), при клінічних проявах хвороби і прихованих її формах. Дуже часто ІФА використовують при скринінгових обстеженнях насе-лення, особливо на станціях переливання крові.

У лабораторній практиці інколи застосовують також реакцію імунного при-липання (РІП) та реакцію непрямої гемаглютинації (РНГА). Перша з них грун-тується на тому, що патогенні тестикулярні трепонеми штаму Нікольса при змі-шуванні з сироваткою хворого в присутності комплементу і еритроцитів людини прилипають до поверхні червоних кров’яних тілець. РНГА досить широко вико-ристовується для діагностики сифілісу завдяки своїй методичній простоті. Вона стає позитивною вже через три тижні після зараження. Позитивний результат ре-акції залишається впродовж років після видужання. Аналогом цієї реакції за кор-доном є ТРНА (Treponema pallidum haemoagglutination).

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 618 | Нарушение авторских прав