Залежно від реактивності організму в гранульомах спостерігається три види тканинної реакції – продуктивна, ексудативна та альтеративна
Продуктивна реакція без некрозу при формуванні гранульом свідчить про високу опірність організму. Такі гранульоми найчастіше завершуються рубцюванням.
Альтеративно-продуктивна та ексудативно-продуктивна реакції переважають увипадках формування гранульом в ослабленому організмі. У зв’язку з інтенсивними ексудативними та еміграційними процесами вона просякаються білками плазми, поліморфноядерними лейкоцитами і піддається некрозу.
Макроскопічно гранульоми мають розміри від ледь вловимих зором вузликів до пухлиноподібних утворів (сифіліс, туберкульоз). При наявності некрозу вони жовтого кольору, при його відсутності – сірого.
Гранульоми формуються навколо судин або поруч з ними. Основними компонентами вузлика є пошкоджена судинна стінка і мезенхімальні клітини.
При низці захворювань (туберкульоз, сифіліс, склерома, лепра, сап) гранульоми набувають специфічних структурно - клітинних особливостей. У таких випадках за сукупністю специфічних морфологічних ознак можна з певною мірою достовірності встановити етіологію захворювання. Такі гранульоми називаються специфічними.
Морфологічні ознаки специфічних гранульом при туберкульозі:
наявність епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, поодиноких плазмоцитів, гігантських клітин Пирогова-Лангханса, некрозу в центрі.
Морфологічні ознаки специфічних гранульом при сифілісі:
наявність епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, значної кількості плазмоцитів, гігантських клітин Пирогова-Лангханса, васкулітів, некрозу в центрі.
Морфологічні ознаки специфічних гранульом при проказі:
наявність епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, значної кількості плазмоцитів, гігантських клітин Вірхова, фібробластів.
Морфологічні ознаки специфічних гранульом при сапі:
наявність епітеліоїдних клітин, нейтрофілів, мікроабсцесів, некрозу
з каріорексисом, грануляційної тканини.
Морфологічні ознаки специфічних гранульом при риносклеромі:
наявність епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, значної кількості плазмоцитів, гігантських клітин Мікуліча, гіалінових шарів.
В гранульомах риносклероми виявляються світлі з пінистою цитоплазмою і наявністю збудника клітини Микуліча. В лепрозній гранульомі – клітини Вірхова, в яких знаходяться клепсіели Гансена. Специфічними ознаками гранульоми сапу є скупчення поліморфноядерних лейкоцитів з явищами каріорексису, навколо яких формується зона із гістіоцитів і епітеліоїдних клітин. Будова туберкульозних та сифілітичних гранульом дуже подібна: некроз, вал із епітеліоїдних клітин, скупчення лімфоцитів і клітин Пирогова-Лангханса. Але в сифілітичній гранульомі переважають плазмоцити і некроз завжди розвивається навколо судин.
Туберкульозний спондиліт
Міліарний туберкульоз легені.
Аневризма висхідного відділу аорти.
Туберкульозні гранульоми легені (міліарний туберкульоз легені).
Препарат забарвлений гематоксиліном та еозином.
Туберкульозний лімфаденіт.
Препарат забарвлений гематоксиліном та еозином.
Сифілітичний мезаортрит.
Препарат забарвлений гематоксиліном та еозином.
Риносклерома.
Препарат забарвлений гематоксиліном та еозином.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 667 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
|