АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гарячка цуцугамуші

Японська річкова хвороба (цуцугамуші) – гостра природно-вогнищева інфек-ція, характеризується наявністю гарячки, первинного афекту, лімфаденіту, рясного макуло-папульозного висипу, ураженням нервової і судинної систем. За клінічною картиною подібна до висипного тифу.

Збудник – Rickettsia tsutsugamushi – мало чим відрізняються від інших ри-кетсій кліщової групи, погано фарбується фуксином, оскільки легко знебарвлюєть-ся кислотою. При забарвленні за Романовським-Гімзою мають пурпурний колір і розташовуються в цитоплазмі мононуклеарних клітин. Існує 5 сероварів рикетсій

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 305

цуцугамуші, які відрізняються за вірулентністю. Людина заражується від гризунів через укуси червонотілкових кліщів.

Для лабораторної діагностики захворювання використовують біологічні й серологічні дослідження.

Біологічна діагностика. Найточнішим методом розпізнавання японської річкової гарячки є виділення від хворих збудника цієї хвороби. Як безумовно й абсолютно достовірний цей метод вкрай необхідний для діагностики цього ри-кетсіозу в регіоні, де його виявляють уперше. Для цього декілька білих мишей (рідше хом’ячків, бавовняних щурів) заражають внутрішньоочеревинно, вводячи їм по 0,1-0,2 мл крові хворих, взятої під час гарячки. Ще кращі результати дає зараження тварин 0,2-0,3 мл 10 % емульсії кров’яних згустків. Через 6-14 днів після зараження миші гинуть. При розтині у них виявляють перитоніт із наявні-стю рикетсій в клітинах ексудату або в зскрібках із очеревини. Мазки або препа-рати-відбитки забарвлюють за методом Романовського-Гімзи.

R. tsutsugamushi легко виділити і шляхом зараження кров’ю хворих 6-7-ден-них курячих ембріонів у жовтковий мішок та інкубування їх при 35 °С протягом 4-5 діб. Виявлення рикетсій проводять ще в живих ембріонах, оскільки мікроби швидко лізуються після загибелі курячих зародків. У добре оснащених лаборато-ріях можна виділити рикетсії цуцугамуші й на культурах первинно-трипсинізова-них фібробластів, а також на перещеплюваних культурах клітин L.

Виявити рикетсії в досліджуваному матеріалі можна й за допомогою реакції імунофлуоресценції. Але для цього потрібно мати відповідні типові люмінесцентні діагностичні сироватки.

Серологічна діагностика. Широко використовують постановку реакції аг-лютинації з протейним діагностикумом ОX_к, оскільки даний серовар протею має спільний антиген із рикетсіями цуцугамуші. Діагностичний титр 1:160 і більше. Реакція Вейля-Фелікса з антигенами протеїв ОХ ₁₉ і ОХ₂ у хворих на японську га-рячку дає негативні результати. Реакція аглютинації з використанням специфіч-ного рикетсіозного антигена випадає в мінімальному діагностичному титрі 1:100. Але вона менш придатна для діагностики, оскільки антигенна структура рикетсій цуцугамуші в різних регіонах неоднакова, та й до того ж вона стає позитивною лише з другого тижня хвороби.

Більш специфічною є реакція зв’язування комплементу з набором різних штамів збудника. Вона стає позитивною вже на першому тижні хвороби. Діагнос-тичним вважається титр 1:10-1:20. Серологічні реакції необхідно ставити мето-дом парних сироваток.

Є спроба діагностувати японську гарячку за допомогою реакції непрямої іму-нофлуоресценції, непрямої гемаглютинації та імуноферментного аналізу.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 804 | Нарушение авторских прав