АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Трахома

Трахома – хронічна інфекційна хвороба очей, що характеризується запален-ням кон’юнктиви й рогівки з утворенням специфічних фолікулів і наступним їх рубцюванням. Хламідії трахоми мають 15 сероварів, 4 з них викликають трахому, 8 – ко н ’юнктивіт із включеннями (або бленорея з включеннями), решта – запален-ня сечостатевих органів і венеричний лімфогранулематоз.

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 307

Зараження трахомою відбувається від хворої людини через забруднені руки, рушники, платки, посуд тощо. Бленорея новонароджених із включеннями пере-дається дитині під час пологів від матері, у якої C. trachomatis зберігається в сли-зовій сечостатевих органів.

Для лабораторної діагностики трахоми після анестезії ока ватним тампоном видаляють слиз і гній, тупим кінцем скальпеля зіскрібують епітелій кон’юнктиви. Основні стандартні методи діагностики такі: мікроскопічний (виявлення тілець Провачека-Хальберштедтера в уражених клітинах), флуоресцентний (виявлення антигенів хламідій за допомогою РІФ), бактеріологічний (виділення збудника за-раженням курячих ембріонів або культур клітин), серологічний (визначення спе-цифічних антитіл у сироватці крові). Останнім часом створені й успішно викори-стовуються тест-системи для проведення полімеразної ланцюгової реакції з ме-тою виявлення збудника.

Бактеріоскопічне дослідження. Зскрібки (не мазки!) із ко н ’юнктиви нано-сять на предметні скельця, фіксують рідкими фіксаторами, забарвлюють за Рома-новським-Гімзою протягом 3-4-х год і мікроскопують. В епітеліальних клітинах видно кокоподібні включення розміром до 10 мкм. Можна досліджувати й нативні препарати під фазово-контрастним чи аноптральним мікроскопом. Ще краще вико-ристати метод прямої або непрямої імунофлуоресценції. Для цього мазки із зскрібок фіксують у холодному ацетоні протягом 15 хв, обробляють флуоресцентними анти-тілами й досліджують під люмінесцентним мікроскопом. При наявності хламідій трахоми видно острівці специфічного світіння в цитоплазмі клітин.

Бактеріологічне дослідження. Культивування збудника трахоми є золотим стандартом лабораторної діагностики захворювання в більшості країн світу. Для виділення хламідій досліджуваним матеріалом заражують курячі ембріони або культури клітин L-929, McCoy, Hela. При інфікуванні культур клітин використо-ву ют ь спосіб “ примусової адсорбції” шляхом низькошвидкісного центрифугування матеріалу в пробірках з моношарами культур клітин. Матеріал попередньо оброб-ляють гентаміцином, стрептоміцином і канаміцином. Заражені ембріони або куль-тури клітин інкубують 5-6 днів при 35-36 °С. Розвиток хламідій виявляють за до-помогою фазово-контрастної мікроскопії або імунофлуоресценції, ставлять про-бу на глікоген та ідентифікують в РЗК. Диференціацію різних видів хламідій проводять за спеціальними тестами (табл. 66).

Бактеріологічний метод діагностики трахоми досить трудомісткий, дорогий і вимагає підготовки кваліфікованих спеціалістів. Він можливий лише в спеціалі-зованих лабораторіях.

Більші можливості дає застосування імуноферментного аналізу. За його до-помогою виявляють ліпополісахаридні антигени хламідій, які взаємодіють із спе-цифічними моноклональними антитілами. Чутливість методу – 90 %.

Ще більшу ефективність при діагностиці трахоми, як і інших хламідіозів, дає використання полімеразної ланцюгової реакції. Цей метод дає позитивні ре-зультати в 90-100 % випадків, в той час як культуральні дослідження – в 60-80 %, а пряма імунофлуоресценція – в 55-75 %.

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав