 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Методи виділення чистих культур, засновані на механічному принципіМетод послідовних розведень, запропонований Л. Пастером, був одним із найперших, який застосовувався для механічного роз’єднання мікроорганізмів. Він полягає в проведенні послідовних серійних розведень матеріалу, який містить мікроби, в стерильному рідкому живильному середовищі. Цей прийом достатньо кропіткий і недосконалий у роботі, оскільки не дозволяє контролювати кількість мікробних клітин, які попадають у пробірки при розведеннях. Цього недоліку не має метод К о х а (метод пластинчастих розведень). Р. Кох використовував щільні живильні середовища на основі желатину або агар-агару. Матеріал з асоціаціями різних видів бактерій розводився у декількох пробірках з розтопленим і дещо охолодженим желатином, вміст яких пізніше виливався на стерильні скляні пластини. Після застигання середовища воно культивувалось при оптимальній температурі. У його товщі утворювались ізольовані колонії мікроор-ганізмів, які легко можуть бути перенесені на свіже живильне середовище за до-помогою платинової петлі для одержання чистої культури бактерій. Метод Дригальського є більш досконалим методом, який широко розпов-сюджений в повсякденній мікробіологічній практиці. Спочатку на поверхню сере- Частина І. Загальна мікробіологія довища в чашці Петрі піпеткою або петлею наносять досліджуваний матеріал. За допомогою металевого або скляного шпателя його ретельно втирають у середови-ще. Чашку під час посіву тримають привідкритою і обережно обертають, щоб рівномірно розподілити матеріал. Не стерилізуючи шпателя, проводять ним посів матеріалу в іншій чашці Петрі, при потребі – в третій. Тільки після цього шпатель занурюють у дезінфікуючий розчин або прожарюють у полум’ї пальника. На по-верхні середовища в першій чашці спостерігаємо, як правило, суцільний ріст бакте-рій, у другій – густий ріст, а в третій – ріст у вигляді ізольованих колоній (рис. 20). Метод штрихових посівів сьогодні використовується в мікробіологічних ла-бораторіях найчастіше. Матеріал, який містить мікроорганізми, набирають бак-теріологічною петлею і наносять на поверхню живильного середовища біля краю чашки. Знімають надлишок матеріалу і проводять посів його паралельними штри-хами від краю до краю чашки. Через добу інкубації посівів при оптимальній тем-пературі на поверхні чашки виростають ізольовані колонії мікробів (рис. 21).
Рис. 20. Ріст бактерій в чашках Петрі при посіві Рис. 21. Ізольовані Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 846 | Нарушение авторских прав |
