АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Орнітоз

Орнітоз (пситакоз) – гостра інфекційна хвороба птахів, тварин і людей, що спричиняється Chlamydia psittaci, характеризується розвитком пневмонії, грипо-або тифоподібної гарячки, м’язового болю, рідше короподібного висипу. Зараження людини відбувається при вдиханні висушеного посліду, пуху від птахів, а також при розробці туш.

Мікробіологічна діагностика зводиться до виділення збудника з крові або харкотиння (1-й тиждень хвороби), виявлення наростання титру антитіл (2-4-й тиждень), постановки алергічної проби.

Бактеріологічне дослідження. Для виявлення хламідій у хворого беруть 8-10 мл крові в перші 2 тижні захворювання. З харкотиння збудника можна виділи-ти до 25-го дня. Нативною кров’ю без попередньої її обробки заражають курячі ембріони в хоріоналантоїсну оболонку, порожнину алантоїсу або жовтковий мішок. Харкотиння перед введенням в ембріон обробляють антибіотиками. Заражені ем-бріони інкубують у термостаті при 35-36 °С протягом 3-4-х діб. У мазках-відбит-ках з алантоїсної оболонки або в алантоїсній рідині виявляють елементарні тільця після забарвлення акридином оранжевим або за Романовським-Гімзою. При мікро-

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 309

скопуванні у цитоплазмі клітин видно спеціальні включення, які мають яскраво-зелене світіння. Азур-еозин забарвлює молоді хламідії у червоно-фіолетовий колір, а зрілі форми – у синьо-фіолетовий.

Досліджуваним матеріалом заражують також культури епітеліальних клітин первинних або перещеплюваних ліній різного походження: L-929, Hela, HЕp-2, курячі фібробласти. Після культивування протягом 48 год у цитоплазмі клітин виявляють специфічні включення за вище описаними способами. Найкращим із них є метод ідентифікації за допомогою прямої імунофлуоресценції.

Біологічне дослідження. Для виявлення хламідій орнітозу використовують біологічний метод – досліджуваним матеріалом заражають інтрацеребрально, інтраназально або в черевну порожнину білих мишей-сисунків. Через 3-5 днів вони гинуть від пневмонії. При мікроскопічному дослідженні мазків-відбитків ви-являють мікроколонії хламідій в цитоплазмі мононуклеарних клітин.

Серологічне дослідження. Основним методом серологічної діагностики хво-роби є постановка реакції зв’язування комплементу, гальмування гемаглютинації та ІФА зі стандартним орнітозним діагностикумом. Комплементзв’язуючі та й інші антитіла з’являються в крові хворих через 5-8 днів у невеликій кількості, потім їх титр наростає. Тому серологічні реакції краще ставити методом парних сирова-ток. Діагноз підтверджується при наростанні титру антитіл у 4 рази і більше. Хо-роші результати дає також реакція непрямої імунофлуоресценції.

Алергічна проба з орнітином (інактивована алантоїсна культура C. psittaci) ставиться як для ранньої (2-9-й день хвороби), так і ретроспективної діагностики. Облік реакції проводять через 24-48 год. Гіперемію та інфільтрат діаметром до 1 см розцінюють як слабопозитивну реакцію, до 2 см – позитивну, більше 2 см – різко позитивну. Висока специфічність алергічної проби залежить від ступеня специфічності алергену, оскільки можуть бути перехресні реакції за рахунок гру-пових хламідійних антигенів.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 588 | Нарушение авторских прав