АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клебсієльози

Клебсієльози – захворювання, які викликають бактерії роду Klebsiella. Вони можуть бути гострими і хронічними; гострі викликають Klebsiella pneumoniae, K.oxytoca, K.planticola, K.terrigena, хронічні – K.ozaenae i K.rhinoscleromatis. Най-частіше запальні і септичні процеси викликає K.рneumoniae – пневмонії, бронхі-ти, септицемії, отити, перитоніти, інфекції жовчних і сечовивідних шляхів, хар-чові токсикоінфекції, госпітальні ранові та опікові інфекції тощо. Значно рідше

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань

зустрічаються такі хронічні хвороби, як смердючий нежить (озена) і риносклеро-ма. Останнім часом резистентні до антибіотиків штами клебсієл можуть стати збудниками внутрішньолікарняних інфекцій.

Основним методом лабораторної діагностики клебсієльозів є бактеріологіч-не дослідження. Серологічний метод застосовують рідко. Проводять також мікро-скопію мазків.

Матеріалом для мікробіологічного аналізу може бути харкотиння, слиз із рото-і носоглотки, промивні води і блювотні маси, гній, кров, ліквор, сеча, жовч, випо-рожнення, секційний матеріал, інфільтрати слизової при риносклеромі, кірочки при озені, змиви з предметів тощо.

Бактеріоскопія. У мазках, забарвлених за Грамом, капсульні форми клебсієл мають вигляд грамнегативних, еліпсоподібних, товстих паличок довжиною 5-8 мкм і шириною 3-5 мкм (рис. 65). Безкапсульні форми мають менші розміри (0,3-0,6 × 1-3 мкм), поодиноке, парне або ланцюжкове розташування. У гістологічних зрізах із склеромних гранулем видно багато гігантських клітин Мікуліча, наповнених желатиноподібною масою, в якій знаходяться клебсієли, оточені капсулою.

Бактеріологічне дослідження проводять за такою ж схемою, що й при по-дібних захворюваннях, викликаних іншими видами ентеробактерій. Посів матері-алу роблять на селективне середовище К-2 (МПА з сечовиною, рафінозою, бром-тімоловим синім). Через добу на ньому виростають крупні, опуклі, блискучі, сли-зуваті колонії жовтого, зеленувато-жовтого або голубого кольору. На середовищах Ендо і Плоскирєва більшість клебсієл утворюють колонії з металевим блиском, характерні для лактозопозитивних бактерій.

На простому або гліцериновому агарі через 2-4 год вирощування основні види клебсієл утворюють характерні колонії з різною внутрішньою структурою, що виявляють при агар-мікроскопії таких молодих колоній. У К. pneumoniаe вони мають петлеподібну будову, у K. rhinoskleromatis – концентричну, а у K. ozenae – розсіяно концентричну. Це дає змогу диференціювати названі види клебсієл між собою.

Зрілі колонії мікроскопують і відсівають на косий агар для виділення чистих культур. Ідентифікацію останніх проводять по-сівом в середовища строкатого ряду Гісса, жовч-ний бульйон, визначають рухливість, наявність уреази. Клебсієли нерухомі, більшість штамів роз-кладають глюкозу, лактозу, сахарозу, сечовину, да-ють позитивну реакцію Фогеса – Проскауера, не виділяють сірководень (табл. 42).

І все ж основною й надійнішою є серологічна ідентифікація клебсієл. Для її проведення викори-стовують дві реакції: капсульну аглютинацію на склі з живою культурою і О-аглютинацію. При

постановці першої з них на предметне скло нано- _{Рис. 65. Клебсієли:}

сять діагностичні протиклебсієльозні капсульні _{мазок із чистої культури.}

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

Таблиця 42

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 772 | Нарушение авторских прав