 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Весняно-літній кліщовий енцефалітВірус російського весняно-літнього енцефаліту має типову будову, властиву родині Flaviviridae. Віріони сферичної форми, діаметром 40-50 нм, містять одно-ниткову нефрагментовану РНК, яка заключена в капсиді ікосаедричного типу си-метрії. Капсид оточений суперкапсидною ліпідною оболонкою, на поверхні якої розміщені гемаглютиніни. До цієї родини входять також віруси японського енце-фаліту, омської геморагічної гарячки, гарячок Денге і Західного Нілу та жовтої гарячки. Природним резервуаром і переносником вірусу російського весняно-літньо-го енцефаліту є іксодові кліщі, в яких збудник передається трансоваріально. Інфіко-вані кліщі, паразитуючи на гризунах, диких і свійських тваринах, заражують їх і включають у природний ланцюг циркуляції вірусу. Людина заражується, потрапляючи у природне вогнище знаходження збуд-ника. Зараження відбувається після укусів інфікованих кліщів або вживання сиро-го козячого чи коров’ячого молока. Інкубаційний період триває від 2-х до 14 діб, іноді – до місяця. Вірус розпов-сюджується гематогенним і лімфогенним шляхами, проникаючи у центральну нервову систему, уражує рухливі нейрони передніх рогів шийного відділу спин-ного мозку, мозочок і мієлінову оболонку головного мозку. Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій Лабораторна діагностика. Враховуючи значну небезпеку при роботі з вірус-ним матеріалом, вірусологічні дослідження проводять виключно у спеціалізова-них вірусологічних лабораторіях. Матеріалом для вірусологічного дослідження в перші дні хвороби служить кров, спинномозкова рідина. Від трупів беруть тканину мозку і внутрішніх органів. Вірус також можна виділити з кліщів, мозку, паренхіматозних органів інфікованих тварин. Для виявлення вірусу проводять внутрішньомозкове зараження вірусним ма-теріалом новонароджених мишенят, які гинуть через 6-7 днів, або заражають ку-рячі ембріони. Крім того, для виділення вірусу використовують інфікування куль-тур клітин Vero, KB, HЕp-2, клітин нирок ембріона свині. Про наявність вірусу в клітинах свідчить цитопатичний ефект. Вірус російського весняно-літнього енцефаліту ідентифікують у РН, латекс-аглютинації, РЗК, РГГА, дифузійної преципітації в гелі. Останнім часом набули вирішального значення методи гібридизації і поліме-разна ланцюгова реакція, які дозволяють безпосередньо виявити вірус у кліщів і матеріалі від хворого. Серологічна діагностика базується на дослідженні парних сироваток, взятих з інтервалом 2-3 тижні, за допомогою РН, РЗК, РНГА. Необхідно відзначити, що високою специфічністю відзначається РН на білих мишах або культурах клітин. Рівень антитіл у сироватці хворого корелює зі ступенем пригнічення цитопатич-ного ефекту або бляшкоутворення. Діагностичним титром вважається 1:10 і вище, що можна зареєструвати вже з 7-10 доби хвороби. Значну діагностичну цінність має імуноферментний метод, який порівняно простий у виконанні, але дозволяє швидко одержати надійні результати. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 765 | Нарушение авторских прав |