АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація діареєгенних ешерихій

Прочитайте:
  1. FAB-КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСТРОГО МІЄЛОЇДНОГО ЛЕЙКОЗУ
  2. III. Анатомічна класифікація
  3. БУДОВА І КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
  4. Види пектиновмісної сировини і її класифікація
  5. Графологічна структура Класифікація рідких лікарських форм (РЛФ)
  6. Еволюція коків, їх загальна характеристика. Стафілококи, біологічні властивості, класифікація, практичне значення.
  7. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ДОЗИМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
  8. Загальні уявлення. Основні клінічні вияви. Класифікація.
  9. ІІІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ( Міжнародна конференція Chapel Hill Consensus )
  10. Класифікація

 

 

 

Ураження С ерогрупи Н-антинген  
О-антиген К-антинген
Кишечника Ентеротоксигенні (ЕТКП) 06, 08, 011, 015, 020, 025, 027, 063, 078, 080, 085, 0114, 0115, 0126, 0128, 0139, 0148, 0153, 0159, 0166, 0167 Н4, Н7, Н9, Н11, Н12, Н19, Н20, Н21, Н28, Н40  
Ентеропатогенні (ЕПКП) 018, 026, 044, 055, 086, 011, Н2, Н6, Н7, Н11, 0112, 0114, 0119, 0125, 0127, Н12, Н14, Н18 0128, 0142, 0158  
Ентероінвазивні (ЕІКП) 028, 029, 0112, 0115, 0124, 0135, 0136, 0143, 0144, 0152, 0164, 0167    
Ентерогеморагічні (ЕГКП) 026, 0111, 0157 Н6, Н7, Н8, Н11  
Сечовивідні шляхи 01, 02, 04, 06, 07, 08, 09, 011, 018, 022, 025, 062, 075   К1, К2, К5, К12, К13
Бактеріємія 01, 02, 04, 06, 07, 08, 09, 011, 018, 022, 025, 075   К1, К2, К5, К12, К15, К23
Менінгіти 01, 06, 07, 016, 018, 083   К1

ураження, ентерогеморагічні – діареї з виділенням крові. Останній тип (ентероад-гезивні кишкові палички) вивчені ще недостатньо. При бактеріємії та інфекції сечовивідних шляхів часто висівають серогрупи 01, 02, 04, 06, 08, 09, 011, 018 та ін., при менінгітах – 01, 06, 07, 016, 018, 083.

Мікробіологічна діагностика ешерихіозів має особливо важливе значення, оскільки їх клінічні прояви характеризуються відсутністю патогномонічних симп-томів відносно збудника. Провідним залишається бактеріологічний діагноз. Його особливість полягає в тому, що виділення й ідентифікація збудника базується на визначенні його антигенної структури, а не на вивченні біохімічних властивостей.

Взяття матеріалу для дослідження. До початку етіотропного лікування у хворих беруть випорожнення, блювотні маси, дуоденальний вміст, кров, сечу, гній, спинномозкову рідину, від трупів – кров із серця, вміст кишок, шматочки легень, печінки, селезінки, нирок. При необхідності досліджують промивні води шлунка, залишки їжі, змиви з рук обслуговуючого персоналу, повітря палат тощо.

Бактеріоскопічне дослідження. В окремих випадках роблять первинну мікроскопію крові, сечі, ліквору, гнійних виділень, секретів слизових оболонок у мазках, забарвлених за Грамом. Виявлення грамнегативних паличок допомагає бактеріологові вибрати відповідні живильні середовища і наступні етапи лабора-торної діагностики. Початкова бактеріоскопія випорожнень не проводиться.

Бактеріологічне дослідження. З останніх порцій випорожнень тампоном беруть частину фекалій у пробірку з транспортним середовищем (30 % гліцерину



Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія


і 70 % фосфатного буфера) або безпосередньо біля ліжка хворого сіють на середо-вище Ендо (Левіна, Плоскирєва, Аселя-Лібермана). При цьому невелику кількість фекалій емульгують у 0,85 % розчині хлориду натрію у співвідношенні 1:10. Через кілька хвилин після осідання грубих решток 1-2 краплі рідини вносять на поверхню середовища і скляним шпателем розтирають її на невеликій ділянці. Відірвавши шпатель від агару, роблять посів на решту поверхні середовища. Якщо виникає потреба посіяти на другу і третю чашки, матеріал наносять повторно. Кров (10 мл) засівають у флакон із МПБ. Посів інших матеріалів роблять так само, як і випо-рожнень.

Після інкубації в термостаті при 37 0С протягом доби вивчають характер рос-ту на елективно-диференціальних середовищах. На агарі Ендо колонії мають дис-коподібну форму, злегка опуклі з рівними краями, малиново-червоного кольору. На середовищі Левіна вони забарвлені в темно-синій колір, а на середовищах Плоскірєва і Аселя-Лібермана – в рожевий. До складу останнього середовища входить агар, лактоза (або сахароза) та індикатор конго-червоний. Середовище із сахарозою використовують для індикації тих ентеропатогенних ешерихій, які фер-ментують цей вуглевод. У зв’язку з тим, що колонії патогенних і непатогенних кишкових паличок на вказаних середовищах не відрізняються, належність виділе-них культур до патогенних серогруп визначають за допомогою слайд-аглютинації з діагностичними полівалентними ОК-сироватками, або адсорбованими О-сиро-ватками, що містять антитіла до певних О-антигенів. Мікробіологічна промис-ловість випускає 5 наборів діагностичних ОК-сироваток: ОКА, ОКВ, ОКС, ОКД і ОКЕ. Основна полівалентна сироватка ОКА містить антитіла до О- і К-антигенів більше 20 головних серологічних груп. Суміш ОК-сироваток готують так, щоб кінцеве розведення кожної з них було 1:10. Аглютинують 10 лактозопозитивних колоній. Матеріал із кожної колонії беруть петлею так, щоб частина її залишилась для подальшого пересіву. Якщо одна з колоній дала позитивну слайд-аглютинацію, її залишок пересівають на середовище Олькеницького. Через 18-20 год врахову-ють ферментацію лактози і глюкози (пожовтіння та розрив стовпчика і скошеної частини агару), виділення Н2S (утворення чорного кільця на межі стовпчика і ско-шеної частини). Виділену культуру орієнтовно відносять до певної серогрупи.

Для остаточної ідентифікації збудника необхідно поставити розгорнуту ре-акцію аглютинації в пробірках для окремого виявлення його О- і К-антигенів. Діаг-ностичні аглютинуючі сироватки розводять у двох рядах пробірок (у першому – О-сироватку, у другому – К-сироватку) до титру, що вказаний на етикетках ампул. Для визначення О-антигену в кожну пробірку першого ряду вносять по 2 краплі 2-х млрд суспензії виділеної культури, прогрітої протягом 2 год при 100 0С. При кип’ятінні інактивується К-антиген, який локалізується поверхнево і затримує аглютинацію О-антигену. Останній при прогріванні не руйнується. Для виявлен-ня К-антигену в кожну пробірку другого ряду з розведеною до титру сироваткою вносять по 2 краплі суспензії живої (не кип’яченої культури). Пробірку вміщують у термостат при 37 0С на 18-20 год. При позитивній реакції розгорнутої аглюти-нації до титру (або принаймні до половини титру) роблять остаточний висновок


Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 193

про виділення відповідного серовару патогенних ешерихій. Негативна слайд-аглютинація 10 лактозопозитивних колоній ешерихій дає право дати відповідь про відсутність ентеропатогенних кишкових паличок.

Виділену на середовищі Олькеницького культуру, що дала позитивну розгор-нуту реакцію аглютинації, сіють на середовища Гісса для вивчення її цукролітич-них, пептолітичних властивостей і рухливості. Після інкубації посівів протягом доби враховують результати. Патогенні ешерихії ферментують лактозу, глюкозу, мальтозу, маніт, сахарозу (окремі штами), арабінозу, ксилозу, трегалозу, утворю-ють індол, не виділяють H2S (деякі штами утворюють сірководень), не розклада-ють інозит і сечовину, не дезамінують фенілаланін, дають негативну реакцію Фогеса-Проскауера і не синтезують ДНК-азу. Для виявлення джерела інфекції проводять фаго- та коліцинотипування виділених культур.

Ідентифікація діареєгенних серотипів можлива також на основі виявлення специфічних маркерів. Культури типу ЕТКП продукують два види токсинів: тер-мостабільний виявляють на мишатах-сисунцях, термолабільний – на культурах Y1 надниркових залоз. Для швидкої ідентифікації ЕПКП використовують реак-цію коаглютинації на склі для виявлення білка зовнішньої мембрани. Серотипи ЕГКП, особливо серовар 0157: Н7, не ферментують сорбіт. Ентероінвазивні киш-кові палички (ЕІКП) викликають ко н ’юнктивіт у гвінейських свинок при внесенні бактерій у кон’юнктивальний мішок (тест Серені), нерухливі, не ферментують саліцин. Вони також виділяють шигаподібні токсини SLT-1 і SLT-2, які виявля-ють у випорожненнях хворих за допомогою ІФА. Адгезивні властивості ешерихій (ЕАКП) виявляють на культурах Hela і Hep-2.

Найшвидшим і високоспецифічним методом діагностики захворювань, вик-ликаних ентеропатогенними ешерихіями, є використання специфічних ДНК-зондів. Вони дають змогу виявити гени плазмід, що кодують патогенність кишкових па-личок або синтез їх цитотоксинів. Метод грунтується на тому, що одноланцюгова молекула ДНК може гібридизуватися з комплементарним до неї другим ланцю-гом ДНК. У більшості патогенних ешерихій гени вірулентності локалізовані у плазмідах. Отже, зондом для виявлення цих бактерій, можуть бути мічені послідов-ності, клоновані з таких плазмід.

Серологічне дослідження. Виявлення антиешерихіозних аглютинінів у си-роватці крові хворих з діагностичною метою в рутинній лабораторній практиці не знайшло широкого використання. Антитіла якщо й виявляються, то в низьких тит-рах (не вище 1:100). Для серологічної діагностики колі-інфекцій більш чутливою і специфічною є реакція непрямої гемаглютинації (РНГА). Специфічний антиген для цієї реакції виготовляють шляхом сенсибілізації еритроцитів барана суспен-зією 48 год агарової культури ешерихій, прогрітої 2 год при 100 °С. Отже, за допо-могою РНГА можна виявити лише О-антитіла, що може бути використано для диференціації захворювань від бактеріоносійства, особливо, якщо взяти для ре-акції еритроцитарний діагностикум з автоштамом.

Достовірність серологічної діагностики ешерихіозів зростає при виявленні окремих класів імуноглуболінів. Зміна підвищеної концентрації IgM на IgG обу-



Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія


мовлена гострим інфекційним процесом. Виявлення в сироватці крові антитіл лише класу IgG свідчить про бактеріоносійство.

Отже, лабораторна діагностика ешерихіозів основана на виділенні збудника захворювання і наступній ідентифікації патогенних і непатогенних штамів киш-кових паличок за допомогою діагностичних ОК-сироваток в орієнтованій і роз-горнутій реакціях аглютинації.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1205 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)