АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи дослідження стану плода

Прочитайте:
  1. A. Антенатальна загибель плода
  2. a. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
  3. A. УЗД, тонкоголкова біопсія с цитологічним дослідження матеріалу.
  4. A. УЗИ плода
  5. E. приводит к гибели плода во внутриутробный период жизни
  6. I. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕМЫ
  7. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  8. III. ОБ'ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
  9. IV. Методика занятия.
  10. IV. Методические рекомендации для самостоятельной проработки.

Ультразвукова фетометрія плода є інформативною з 20 тижня вагітності і включає ви­значення розмірів голівки, окружності живота та довжини стегна. При визначенні невідповідності одного або декількох основних фотометричних показників терміну вагітності проводиться роз­ширена фетометрія та вираховуються співвідношення лобно-потиличного розміру до біпарієта-льного, окружності голівки до окружності живота, біпарієтального розміру до довжини стегна, довжини стегна до окружності живота. Найбільш цінним показником є прогнозована маса плода.

Підставою для проведення ультразвукової фетометрії у пізні строки вагітності є підозра на затримку росту плода за даними зовнішнього вимірювання висоти стояння дна матки та об­воду живота вагітної при відомому терміні вагітності, а також, у окремих випадках, для визна­чення строку вагітності за спеціальними таблицями, якщо її строк важко встановити за анамне­стичними даними та методами стандартного обстеження.

Аускультацію тонів серця плода проводять з 20 тижнів вагітності за допомогою аку­шерського стетоскопа з визначенням частоти серцевих скорочень за одну хвилину.

• Фізіологічний норматив - 110-170 уд./хв.


• Частота серцевих скорочень вище 170 уд./хв. та нижче 110 уд./хв. свідчить про по­рушення стану плода.

Для вислуховування серцебиття плоду кооистуються наступними правилами:

1. При потиличному передлежанні серцебиття плоду вислуховують нижче пупка вагітної

на тій стороні, куди звернена спинка. При задніх видах - збоку живота ю передній пахвовій лінії.

 

2. При лицевому передлежанні - нижче пупка з тієї сто­рони, де знаходиться грудка плода (при першій позиції - пра­воруч, гри другий - ліворуч).

 

2. При поперечному положенні - біля пупка, ближче до голівки плода.

 

2. При передлежанні тазовим кінцем - вище пупка, по­близу голівки плода на тій стороні, куди звернена спинка. Мал. 21.

 

Кардіотокографія (КТГ) - синхронний запис серцевого ритму плода і маткових скоро­чень у продовж 10-15 хвилин за допомогою апарата - кардіотокографа.

 

Кардіотокограф одночасно запис/є криву пульсових ударів плода та скоротливу діяль­ність матки. Під час вагітності виконують запис тільки серцевих скорочень плода, мінімальний час запису яких повинен складати ЗО хвилин при положенні вагітної на лівому боці. Вивчення реакції серцево-судинної системи плоде у відповідь на його рухи під час такого запису назива­ється нестресовим тестом.

 

При аналізі КТГ оцінюють такі параметри: базальна частота серцевих скорочень (БЧСС), варіабельність ЧСС, наявність і тип тимчасових змін БЧСС у вигляді прискорення (акцелерація) чи уповільнення (децелерація) серцевого ритму.

 

Базальна частота серцевих скорочень - це середня величина між миттєвими значеннями частоти скорочень серця плода, при цьсму не враховують акселерації та децелерації.

 

При характеристиці БЧСС враховують його варіабельність - частоту та амплітуду миттє­вих змін частоти серцевих скорочень (миттєвих осциляцій). Амплітуду осциляцій визначають за величиною відхилення від БЧСС, частому - за кількістю осциляцій за 1 хв. Підрахунок цих пока­зників виконують кожні 10 хвилин.

Діагностичні критерії:

 

• При нормальному стані плода для КТГ характерно: БЧСС у межах від 110 до 170 уд./хв. (нормокардія), варіабельність (ширина запису) - 10-25 уд./хв. з частотою ос­циляцій 3-6 цикл./хв. (хвилеподібний тип), наявність акцелерацій ЧСС та відсутність децелерацій.


Біофізичний профіль плода (БПП) (з ЗО тижнів вагітності) - оцінюється сума балів окремих біофізичних параметрів (дихальні рухи плода, тонус плода, рухова активність плода, реактивність серцевої діяльності плода на нестресовий тест (НСТ), об'єм навколоплідних вод) (табл. 2)

Таблиця 2 Оцінка результатів визначення показників біофізичного профілю плода

 

Параметри   Бали 1  
Нестресовий тест (реактивність серце­вої діяльності плода після його рухів заданими КТГ) 5 і більше акцелера-цій ЧСС амплітудою неменше 15 уд./хв., тривалістю не менше 15 с, пов'язаних із рухами плода за 20 хвилин с постережен-ня 2-4 акцелерацій ЧСС амплітудою не менше 15 уд./хв., тривалістю не менше 15 с, пов'язаних із рухами плода за 20 хвилин спостереження 1 акцелерація або відсутність її за 20 хв. спостереження
Дихальні рухи плода (ДРП) Не менше одного епі­зоду ДР 1 тривалістю 60 с. і більш за ЗО хв. спостереження Не менше одного епі­зоду ДРП тривалістю від ЗО до 60 с. за ЗО хв. спостереження ДРП тривалістю ме­нше ЗО с. або їх від­сутність за 3 хв. спо­стереження
Рухова активність плода Не менше 3 генералі-зованих рухів за ЗО хв. спос'ереження 1 або 2 генералізова-них рухів за ЗО хв. спостереження Відсутність генералі-зованих рухів
Тонус плода Один епізод і більше розгинань із повер­ненням / згинальне положеі- ня хребта та кінцівок за ЗО хв. спо­стереження Не менше одного епі­зоду розгинання із поверненням у згина­льне положення за ЗО хв. спостереження Кінцівки в розгина­льному положенні
Об'єм навколоплід­них вод Води визначаються у матці, вертикальний діаметр вільної діля­нки вод І см і більше Вертикальний розмір вільної ділянки вод більше 1 см, але не менше 2 см Тісне розташування дрібних частин пло­да, вертикальний діаметр вільної ді­лянки менше 1 см
Оцінка БПП 7-10 б. - задовільний с 5-6 б. - сумнівний тест 4 б. і нижче - патологіч нове розродження) ган плода; (повторити через 2-3 дн на оцінка БПП (виріши™ і) і питання про термі-

Доплерометрія швидкості кровоплину у артерії пуповини відображає стан мікроцир-куляції у плодовій частині плаценти, судинний опір якої відіграє основну роль у фетоплацентар-ній гемодинаміці.

Для цього застосовують спеціальну доплерометричну ультразвукову апаратуру, яка до­зволяє оцінювати кровообіг в судинах плода, плаценти, матки. Найбільше практичне значення має дослідження кровообігу в артеріях пуповини та матки.

Якісну оцінку гемодінамічних показників в системі "мати - плацента - плід" проводять за кривими швидкостей кровоплину і маткових артеріях та артерії пупкового канатика. Оцінюють максимальну і мінімальну систолічну швидкість кровоплину. В ході аналізу доплерограм вира­ховують систоло-діастолічне відношення (СДВ), що характеризує периферичну судинну резис­тентність, а також індекс резистентності (IP). Ці показники вираховували за спеціальними фор­мулами.


Діагностичні критерії нормального кровоплину: високий діастолічний компонент на до-плерограмі в артерії пуповини по відношенню до ізолінії, співвідношення амплітуди систоли до діастоли ставить не більше 3.

Ультразвукова томографія плода та органів малого тазу у пізні строки вагітності проводиться за показаннями для діагностики багатопліддя, членорозположення плода у матці, деяких вад розвитку плода, маловоддя та багатоводдя, патології розташування плаценти або часткового її відшарування, аномалій розвитку та пухлин матки або інших органів малого тазу тощо.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 627 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)