АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічний перебіг та ведення другого періоду пологів

Ведення другого періоду пологів вимагає:

• вимірювання артеріального тиску, пульсу у роділлі кожні 10 хвилин;

• контролю серцевої діяльності плода кожні 5 хвилин під час ранньої фази, та після кожної потуги під час активної фази;

• контролю за просуванням голівки плода по родовому каналу, який здійснюється за допомогою внутрішнього акушерського дослідження кожну годину.

Окремо слід звернути увагу на те, що тривале стояння голівки плода в певній площі малого тазу без динаміки просування може призвести до формування ректо- і уровагінальних нориць.

Через зростання ризику висхідного інфікування пологового каналу додаткові внутрішні аку­шерські дослідження у другому періоді пологів припустимі лише за показаннями:

• Проведення амніотомії, якщо не відбувається своєчасного вилиття навколоплідних вод

• При багатоплідній вагітності після народження першого плода

• При прийняті рішення оперативного вагінального розродження (акушерські щипці, ва-куум-екстракція, екстракція плода за тазовий кінець)

Народження голівки плода потребує обережного надання ручної допомоги, метою якої є не тільки збереження цілісності промежини жінки, але й попередження внутрішньочерепної,, спи-нальної та інших травм плода.

Захист промежини складається з п'яти прийомів:

1. Запобігання передчасному розгинанню голівки плода - долоня лівої кисті упирається в лобок, пальцями стримують стрімке просування голівки, обережно натискаючи на неї.

2. Зменшення напруження тканини промежини - долонна поверхня правої кісті розта­шовується на промежині, пальцями зсувають тканини великих статевих губ у бік про­межини.

3. Виведення голівки плода із статевої щілини - після утворення точки фіксації, поза по­тугою, обережно знімаючи бічні краї Бульварного кільця з голівки, дають їй можли­вість розігнутись.

4. Допомога під час внутрішнього повороту плечиків і зовнішнього повороту голівки - го­ловку, що народилася, захоплюють обома руками так, щоб долоні лягли на ділянку вух; голівку обережно відтягують донизу доти, поки переднє плічко не підійде під лоб­кову дугу.

5. Вивільнення плечового поясу - голівку захоплюють лівою рукою і відводять до лона, правою рукою обережно знімають тканину промежини з заднього плічка.

Після народження плечового поясу тулуб дитини охоплюють обома руками, кінці пальців мають перебувати у пахвових ямках. Тулуб спрямовують угору і виймають плід.

Існує тактика ведення другого періоду пологів без захисту промежини. Надання вільного по­ложення жінки під час потуг сприяє більш динамічному проходженню плоду через пологові шляхи, при цьому найбільш ефективними є позиції сидячи навпочіпки, сидячи на стільці, стаю­чи, підтягуючись на дробинці, лежачи на боці (Мал.ЗО).

Важливо підкреслити, що тільки при необхідності під час періоду вигнання, може бути про­ведений допоміжний розтин промежини (перінео- та епізіотомія).

Показаннями до проведення розтину промежини є:

• Ускладнені вагінальні пологи (вакуум-екстракція, акушерські щипці, сідничне перед-
лежання)

• Наявність рубцевих змін промежини після розтину у попередніх пологах, особливе після поганого загоєння

• Дистрес плода у другому періоді пологів

Слід зазначити, що використання епізіотомії за показанням "загроза розриву промежини" не завжди є обґрунтованим. Відсутність чітких об'єктивних критеріїв „загрози розриву промежини" є підґрунтям для більш широкого використання епізіотомії, яка є не чим іншим ніж ятрогенним розривом промежини другого ступе -ію. У більшості випадків, коли за наявності так званої „за­грози розриву промежини" розтин промежини не проводиться, відбувається спонтанний розрив лише шкіри промежини та слизової оболонки піхви, без ураження м'язів тазового дна (розрив першого ступеню).

Слід також визнати, що у поодиноких випадках промежина дійсно може бути суттєвою пере­поною для народження, і її розтин є необхідним заходом запобігання розривів тяжкого ступеню.

Згідно з сучасним науковими доказами існують наступні рекомендації щодо використання розтину промежини в пологах:

• Використання епізіотомії має бути обмежено показаннями [А];

• Прерінеотомія супроводжується більшою частотою глибоких розривів піхви з ура­женням прямої кішки та анального сфінктеру у порівнянні з епізіотомією. [А];

• Рутинне проведення епізіотомії не призводить до зменшення частоти глибоких розри­вів піхви з ураженням прямої кішки та анального сфінктеру. [В];

• У разі необхідності проведення розтину промежини слід надавати перевагу епізіото­мії, а не перінеотомії. [В].

У будь якому випадку рішення г ро проведення операції повинно бути клінічно обґрунтова­ним і доведеним до жінки, з отриманням від неї згоди. Операцію слід проводити після попере­днього місцевого знеболення.

Оцінка стану новонародженого

Відразу після народження акуше рка викладає дитину на живіт матері, здійснює обсушуван­ня голови і тіла дитини попередньо іідігрітою стерильною пелюшкою, одягає дитині чисті шапо­чку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою.

Одночасно лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого

Стан новонародженого оцінюють за шкалою Апгар через 1, 5 та 10 хвилин після народжен­ня. Шкала передбачає оцінку за десятибальною системою п'яти показників (0-2 бали за показ­ник): серцевий ритм, дихання, шкіряні покриви, тонус м'язів, рефлекси. Хорошим показником вважають стан новонародженого при оцінці не нижчій 8 балів, задовільним - не нижче 7, нижчі оцінки свідчать про можливу асфіксіо різного ступеня тяжкості.

Після закінчення пульсації пупоЕини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушер­ка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину, за умови задовільного стану дитини залишає дитину на груцях матері.

За появи пошукового і смокталі ного рефлексу (дитина піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері.

Через 30 хв. після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює ново­народженому температуру тіла в ансилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого.

Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із за­стосуванням 0.5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкції засто-

Контакт "шкіра-до-шкіри" проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовіль­ного стану матері та дитини.

Після завершення контакту "шкіра-до-шкіри" акушерка, перекладає дитину на зігрітий спови­вальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування, одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рука­вички (дитина не сповивається!). Дозволяється використовувати чистий домашній одяг

Дитина, разом з матір'ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебу­вання з дотриманням умов теплового ланцюжка.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 590 | Нарушение авторских прав