АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Періоди пологів

Пологи поділяють на три періоди:

• Перший - період розкриття шийки матки

• Другий - вигнання плода

• Третій - послідовий.

Перший період (період розкриття) відліковують від початку регулярних перейм до пов­ного розкриття шийки матки (10см).

Діагностика і підтвердження початку пологів:

у вагітної після 37 тижня з'являються переймоподібні болі внизу живота та крижах з появою слизово-кров'янистих або водянистих (у разі вилиття навколоплідних вод) виділень із піхви;

наявність 1 перейми протягом 10 хвилин, що продовжується 15-20 секунд;

зміна форми шийки матки (прогресивне ії укорочення і згладжування) та розкриття;

поступове опускання голівки плода до малого тазу відносно площини входу у малий таз (за даними зовнішнього акушерського дослідження), або відносно lin. interspinalis (при внутрішньому акушерському дослідженні).

Перейми - це мимовільні скорочення м'язів матки. Проміжки між переймами називають пау­зою. Регулярна пологова діяльність - це така скоротлива діяльність, яка приводить до структу­рних змін шийки матки -її згладжування та розкриття.

Згладжування шийки - це зменшення довжини ії каналу внаслідок пересування м'язових во­локон внутрішнього вічка до нижнього маткового сегмента.

Розкриття (дилатація) шийки характеризується збільшенням діаметру цервікального каналу до 10 см, що забезпечує можливість просування плода. Розкриття шийки матки здійснюється -оловним чином за рахунок скорочення (контракції) та переміщення (ретракції) одне щодо одно-го м'язових волокон тіла і дна матки, а також за рахунок розтягнення (дистракції) м'язів шийки ~а частково нижнього сегмента матки. В паузах між переймами контракція матки зникає цілком, а ретракція - частково.

Під час кожної перейми підвищення внутришньоматкового тиску передається на плідні обо-"онки, навколоплідні води і плід. Навколоплідні води під впливом внутрішньоматкового тиску "ереміщуються вниз до виходу з матки, внаслідок чого плідний міхур втискується в канал шийки матки. Передлежача частина (голівка) фіксується у вході в малий таз і утворює внутрішній пояс "оилягання. Навколоплідні води при цьому поділяються на передні і задні. Між стінками таза та -ижнім матковим сегментом утворюється зовнішній пояс прилягання.

Згладжування і розкриття шийки матки у першо- і повторнороділь відбувається по-різному. У першороділь спочатку відбувається згладжування, а потім розкриття шийки матки (Мал. 22.), у повторнороділь ці процеси відбуваються одночасно (Мал. 23.).

При фізіологічних пологах в кінці першого періоду розривається плідний міхур та вилива­ються навколоплідні води. Таке вилиття навколоплідних вод називають своєчасним. Вилиття амніотичної рідини до початку пологової діяльності називають передчасним, а вилиття ії до розкриття шийки матки на 5см - раннім.

Перший період пологів поділяється на дві послідовні фази:

• Латентна (прихована) фаза - проміжок часу від початку регулярної пологової дія­льності до повного згладжування шийки матки з розкриттям до 3 см у перших пологах або до 4 см у всіх наступних. Зазвичай на цю фазу припадає, відповідно, 6-8 годин (у жінок, які народжують вперше) та 4-5 годин (у жінок, які народжують повторно).

• Активна фаза - розкриття шийки матки від 3-4 см включно до 10 см. Мінімальна швидкість розкриття шийки матки в активну фазу, що вважається нормою становить 1 см/год як у перших так і у наступних пологах. Зазвичай швидкість розкриття у жінок, що народжують вдруге чи втретє більше, ніж у таких, що народжують вперше.

Активна фаза розділяється в свою чергу на три підфази: прискорення, максимального під­йому та уповільнення. Підфаза прискорення у першонароджуючих продовжується до 2 годин, у повторнонароджуючих - до 1 години. Підфаза максимального підйому триває стільки ж годин відповідно. Підфаза уповільнення у першонароджуючих продовжується 1-2 години, у повторно-народжуючих - 0,5-1 годину. Уповільнення в кінці першого періоду пологів пояснюється спов­занням шийки матки з голівки плода, що просувається.

Висновок щодо ефективності перейм ґрунтується на їх силі, тривалості та частоті, на роз­критті шийки матки в динаміці та ознаках просування голівки відносно площини входу в малий таз. Але найбільш об'єктивним критерієм ефективності пологової діяльності в І періоді є роз­криття шийки матки.

В активній фазі першого періоду пологів ефективна скоротлива активність матки має відпо­відати наступним характеристикам: 3-4 перейми за 10 хвилин, кожна тривалістю більш ніж 40 секунд.

Другий період (період вигнання) триває від моменту повного розкриття шийки матки до народження дитини. Важливо відрізняти ранню фазу другого періоду - від повного розкриття до початку потуг, та активну - безпосередньо фазу потуг.

Важливими поняттями другого періоду пологів є:

• потуги (натуги) - ритмічне поєднання скорочення маткової мускулатури, черевного пресу, діафрагми та тазового дна;

• врізування голівки - поява голівки з Бульварного кільця лише під час потуги;

• прорізування голівки - голівка зберігає положення у Бульварному кільці після припи­нення потуги.

Максимально припустима тривалість другого періоду у жінок, що народжують вперше та по­вторно, відповідно, 2 та 1 година без застосування епідуральної анестезії, та 3 й 2 години з епі-дуральною анестезією. Більшість цього часу складає саме рання фаза, коли голівка поступово просувається по пологовому каналу до тазового дна спочатку без приєднання потуг, а потім з поступовою появою та посиленням потужного компоненту під час перейми.

Підчас ранньої фази другого періоду не слід примушувати жінку натужуватися. Організація потуг під час ранньої фази за наявності нормального стану плода та матері зазвичай швидко призводить до втоми жінки, порушення процесу внутрішнього повороту голівки плода, травму­вання пологових шляхів та голівки плода, порушення серцевої діяльності плода та зайвим ме­дичним втручанням.

Повноцінна (спонтанна та активна) потужна діяльність з'являється лише коли голівка знахо­диться на тазовому дні (активна фаза).

Третій період (послідовий) продовжується від народження плода до виділення плаценти з оболонками. За відсутності ознак кровотечі його тривалість не повинна перевищувати ЗО хви­лин.

Механізми відшарування нормально розміщеної плаценти можуть бути різними. Відокрем­лення плаценти з центру, з формуванням ретроплацентарної гематоми та народженням плодо­вою поверхнею назовні називається механізмом по Шультце (Мал. 24). Якщо плацента відша­ровується не з центру, а з краю, такий механізм відшарування називається по Дункану (Мал. 25).

Цілість посліду, що народився визначають візуально.

Крововтрата у послідовому періоді, що становить 0,5% маси роділлі, але не перевищує 500 мл вважається фізіологічною. Єдиним об'єктивним методом обліку крововтрати є її вимірю­вання.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 676 | Нарушение авторских прав