АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Важливо вияснити зв’язок болю з часом прийому їжі, її характером, а також періодичність болю

Прочитайте:
  1. Важливо вияснити зв’язок болю з часом прийому їжі, її характером, а також періодичність болю.
  2. Взаємозв’язок між ферментами
  3. Зв’язок лікарської етики та медичної деонтології з правовою культурою
  4. Наанестетик, а також при відсутності менструацій. При недотриманні таких рекомендацій операція може ускладнитись анафілактичним шоком або профузною кровотечею, яку важко зупинити.
  5. Об’єкти, періодичність, порядок проведення і оформлення інвентаризації.
  6. Радіозв’язок
  7. Язика, а також відчуття болю та температури (попекла язик гарячим чаєм). Вкажіть, яка з

· Ранній біль, який виникає під час їжі, типовий для захворювання стравоходу,

· відразу після прийому їжі — для виразки кардіального відділу шлунка, гастриту.

· Пізній біль проявляється через 1-2 години після їжі і притаманний гастродуоденіту, виразковій хворобі дванадцятипалої кишки.

· виразковій хворобі дванадцятипалої кишки.

· При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. характерний голодний біль, особливо в нічний час.

· Біль, пов’язаний з актом дефекації, буває при хронічному коліті, сигмоїдиті.

За інтенсивністю біль може бути різко виражений,

· так званий кинджальний, пронизуючий, який спостерігається при проривній і пенетруючій виразці, непрохідності кишок та перитоніті.

· Тягнучий, тупий біль відмічається при захворюваннях тонкої кишки,

· більш інтенсивний — при ураженні товстої кишки.

· Тупий, стискаючий біль характерний для багатьох захворювань з хронічним перебігом.

Закріп (запор) досить часто супроводжує перебіг захворювань травного каналу у дитячому віці.

Особливо часто він спостерігається при

· гастритах з підвищеною кислотністю шлункового вмісту,

· спастичному коліті,

· при хворобі Гіршпрунга

· у новонароджених причиною відсутності випорожнення може бути зарощення заднього проходу (atresia апі),

· а у дітей старшого віку тривалий закріп характерний для пілоростенозу, рахіту, гіпотиреозу.

· причиною запору у деяких дітей може бути відносно більша довжина товстої кишки, яка виходить за межі звичайної, фізіологічної і утворює додатково кілька петель.

· Запор, викликаний такою анатомічною особливістю кишки, звичайно проходить у 6-7 років, коли, завдяки збільшеним розмірам тазу і більшій його місткості, напрям кишки стає більш прямим.

Пронос т акож нерідко спостерігається при захворюваннях травного каналу і в основі його лежать прискорений пасаж вмісту кишок та сповільнене всмоктування рідини.

Пронос супроводить такі інфекційні хвороби, як

· дизентерія, сальмонельоз, ешерихіоз, тифопаратифозні захворювання, а також дисбактеріоз кишок,

· неспецифічний виразковий коліт.

· Пронос зустрічається і при захворюваннях шлунка, підшлункової залози, печінки і жовчних шляхів.

· Відомі алергичний і неврогенний проноси.

 

ОГЛЯД дитини з підозрою на захворювання органів травлення проводять за загальноприйнятою схемою, починаючи з

1. огляду обличчя, передусім визначаючи

· колір шкіри, слизових оболонок і склер,

· наявність іктеричності (жовтого кольору), характерної для вірусного гепатиту.

· Огляд язика і ротової порожнини часто неприємний для дитини, тому у дітей, особливо раннього віку, цю процедуру слід проводити наприкінці обстеження.

2. Огляд живота обов’язково виконують в двох положеннях хворої дитини — вертикальному і горизонтальному, спочатку у вертикальному, а потім в горизонтальному. Обмежуватись оглядом живота тільки в горизонтальному положенні не можна і не потрібно, оскільки у вертикальному положенні значно частіше виявляються грижа, наявність рідини в черевній порожнині, опускання нирок (нефроптоз) та ін.

Крім того, асиметрія живота досить різкіша У вертикальному положенні, ніж у горизонтальному.

ПАЛЬПАЦІЯ є основний метод об’єктивного дослідження органів травлення у дітей. Академік М.Д.Стражеско писав: «Починаючи вивчення методики клінічного дослідження черевної порожнини, треба засвоїти думку, що як вухо становить найдосконаліший апарат при діагностиці захворювань грудної порожнини, так око і рука — найдосконаліші інструменти для дослідження черевної порожнини, і жоден з досі запронованих діагностичних апаратів, навіть рентгенологічний, не може щодо цього зрівнятися з досвідченим оком і вмілою рукою...».

Ці слова написані ще в 1936 p., але вони не втратили актуальності і дотепер.

Методом пальпації в сучасній педіатричній практиці користуються саме для діагностики патологічного процесу в черевній порожнині або в розміщених в ній органах, що дає можливість скласти уявлення про його природу і характер. З цією метою використовують два види пальпації: поверхневу орієнтовну для загального уявлення про стан черевної порожнини і глибоку з детальним обстеженням кожного органа окремо.

Перед проведенням поверхневої пальпації потрібно уточнити наявність у дитини болю в животі і його локалізацію. Це дуже важливо, тому що служить орієнтиром для визначення місця, з якого розпочинають пальпацію.

Поверхнева орієнтована пальпація проводиться так, що лікар-педіатр, знаходячись праворуч від обстежуваної дитини,

1. кладе свою праву руку плазом на стінку живота в ділянці лівої клубової ямки (при відсутності болю або в ділянці протилежній наявності болю).

2. Пальпацію здійснюють шляхом легкого понижування і незначного натискування на черевну стінку складеними разом II- V пальцями пальпуючої руки.

3. Досліджувати всю ділянку живота можна рухаючись: а) знизу вверх, пальпуючи на симетричних ділянках з лівої і правої пахвини до лівого і правого підребер’я і надчеревної ямки або б) проти годинникової стрілки.

При поверхневій пальпації насамперед звертають увагу на

· ступінь напруження (defense musculaire) м’язів черевного преса,

· наявність локальної або розлитої болючості,

· зон шкірної гіперестезії Захар’їна-Геда,

· розходження прямих м’язів живота (діастаз),

· різкого збільшення внутрішніх органів (печінка, селезінка, та ін.

· наявність пухлини.

· грижу, яка не визначаться при зовнішньому огляді живота. Нерідко у дітей, зокрема в грудному віці, зустрічається пупкова грижа, грижа білої лінії живота і черевної стінки.

 

Здебільшого напруження черевного преса спостерігається при різноманітних запальних процесах в черевній порожнині, в яких зацікавлена і очеревина, Наприклад при апендициті, перитоніті, панкреатиті, а також в деяких випадках Холециститу, виразки шлунка та ін.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 576 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)