Розслаблений черевний прес спостерігається при. Після орієнтовної переходять до глибокої пальпації, яка має назву глибокої методичної топографічної ковзної пальпації за методом Glenard-Образцова-
· рахіті,
· целіакії,
· атрофії м’язів та ін.
Після орієнтовної переходять до глибокої пальпації, яка має назву глибокої методичної топографічної ковзної пальпації за методом Glenard-Образцова- Гаусмана-Стражеска. Вказаний метод пальпації органів черевної порожнини
грунтується на чотирьох основних принципах, які полягають у наступному:
а) органи розташовані досить глибоко і прощупати їх можна тільки завдяки глибокій пальпації під час максимального розслаблення м’язів черевного преса у фазу видиху;
б) орган відчувають і дають йому характеристику в момент ковзання по його поверхні;
в) кожний відрізок кишки чи інші органи мають певну типову локалізацію, і тому пальпацію проводять саме в ділянках, які відповідають проекційній топографії органів;
г) методичність забезпечує певний порядок пальпації органів черевної порожнини.
д)Спочатку пальпують відрізки товстої кишки: сигмовидну, сліпу, поперечно-ободову, висхідну і нисхідну, а потім паренхіматозні органи — печінку, селезінку, жовчний міхур, підшлункову залозу і нирки.
При глибокій методичній топографічній ковзній пальпації слід дотримуватися таких основних правил:
1) злегка зігнуті у фалангових суглобах складені разом на одній лінії пальці правої руки розміщують паралельно пальпуючому органу;
2) утворюють складку шкіри, зміщуючи її на животі так, щоб легше було провести ковзний рух;
3) поступово занурюють пальці правої руки вглиб черевної порожнини до задньої стінки під час видиху хворого;
4) натискують на досліджуваний орган і ковзають по ньому пальцями разом зі шкірою, визначаючи характеристику органа.
При пальпації будь-якого відрізка кишок необхідно відмітити такі властивості:
· локалізацію,
· форму,
· консистенцію,
· розміри,
· стан поверхні,
· рухливість,
· болючість,
· наявність бурчання.
ПАЛЬПАЦІЯ СИГМОВИДНОЇ КИШКИ. Сигмовидну кишку пальпують в лівій клубовій ямці. Для цього
1. чотири злегка зігнуті, складені разом пальці правої руки розміщують паралельно сигмовидній кишці, яка має косий проекційний напрям: зверху ліворуч і вниз праворуч.
2. Спочатку лікар змішує шкіру в напрямі до пупка і під час видиху, коли розслабляється черевний прес, поступово занурює пальці в черевну порожнину і досягає її задньої стінки.
3. Потім, не зменшуючи натискування, лікар проводить ковзний рух рукою разом із шкірою в напрямі, перпендикулярному до поздовжньої вісі кишки (в напрямі до пупартової зв’язки), і перекочує руку через поверхність кишки.
При пальпації сигмовидної кишки звертають увагу на її
· товщину,
· консистенцію,
· характер поверхні,
· перистальтику,
· рухливість,
· болючість.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 432 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|