АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ведення післяпологового періоду

Прочитайте:
  1. Бухгалтерські проведення обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
  2. ВВЕДЕННЯ В НІС ЛІКАРСЬКИХ СЕРЕДНИКІВ НА ТУРУНДАХ
  3. Ведення ІІІ періоду пологів.
  4. Ведення нормальних пологів
  5. Дайте визначення інвентаризації, назвіть задачі, підстави для її проведення
  6. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №1
  7. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №1
  8. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №3
  9. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №6

Фізіологічний післяпологовий період характеризується задовільним станом породіллі, нор­мальною температурою та частотою пульсу, закономірною інволюцією матки, наявністю норма­льної кількості та якості лохій, достатньою лактацією.

Перші дві години після пологів жінка знаходиться у індивідуальному пологовому залі під на­глядом акушерки, лікаря акушера-гінеколога; при цьому може бути також присутній чоловік або хтось з родичів за бажанням жінки.

Цей проміжок часу є дуже важливим, протягом якого відбуваються фізіологічні процеси при­стосування материнського організму до нових умов існування, тому необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли ефективної адаптації після пологів. Цьому безпереч­но сприяє знаходження дитини поряд із матір'ю у контакті «шкіра-до-шкіри» та раннє прикла­дання новонародженого до грудей, що у свою чергу забезпечує становлення грудного годуван­ня, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і розвиток емоційного зв'язку між дитиною та матір'ю.

В подальшому, за умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна ціло­добово перебувати разом з матір'ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дити­ни забезпечує її годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікар-няної інфекції.

Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог повинен стежити за її пульсом, артеріальним тиском, контролювати стан матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у відношенні до симфізу та пупку (кожні 15 хвилин протягом перших двох годин), спостерігає за кількістю кров'янистих виділень з пологових шляхів. Слід зазначити, що оцінювання крововтрати в ранньому післяпологовому періоді є обов'язковим. Вимірювання крововтрати проводиться за допомогою будь-якої мірної склянки. Середня крововтрата у послі­довий та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи 0,5% від маси тіла жінки, але не більше 500 мл.

У ранньому післяпологовому періоді виконують огляд зовнішніх статевих органів, лонного зчленування, промежини. Огляд шийки матки та вагіни проводиться за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася епізіотомія або мала місце травма пологових шляхів, обов'язковим є відновлення цілісності пологових шляхів із застосуванням місцевого знеболю­вання.

Через дві години після пологів породіллю з малюком переводять до післяпологового відді­лення, де проводиться подальший нагляд за нею. Необхідним є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та частоти пульсу вимірювання артеріального тиску. Особливу увагу звертають на молочні залози - визначають їх форму, стан сосків, наявність тріщин та можливе набухання залози. При лакто-стазі проводять зціджування. Орієнтують жінку на ретельний щоденний огляд молочний залоз, виявлення затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів. Новонародженого годують залежно від його вимог.

Щоденно необхідно проводити пальпацію живота породіллі з визначенням висоти стояння дна матки, її консистенції. Висота стояння дна матки вимірюється в см по відношенню до лон­ного зчленування. В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчлену­вання на 13-16 см, в другу добу - 10-12 см, 3 доба - 7-9 см. Швидкість репаративних процесів в порожнині матки визначається також за післяпологовими виділеннями - лохіями. Лохії мікро­скопічно складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бак­терій; мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їх червоному кольору (lochia rubra), на 3-4 день після пологів - стають світлішими (lochia serosa), а на 8-10 день, завдяки переважній присутності лейкоцитів, лохії стають жовтувато-білими (lochia alba).

При відсутності відхилення від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому під нагляд лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації та дільничного педіатра.


Виписка породіллі зі стаціонару проводиться за наступних умов:

• Задовільнений стан матері:

відсутність скарг

стабільні показники гемодинаміки відсутність кровотечі відсутність ознак інфікціі

• Мати навчена догляду та нагляду за дитиною;

• Мати проконсультована з питань вигодування новонародженого, післяпологової ко­нтрацепції, профілактики синдрому раптової дитячої смерті;

• Мати знає основні загрозливі симптоми післяпологового періоду, у разі появи яких слід негайно звернутися до лікарні;

Загрозливі симптоми в післяпологовому періоді:


Загрозливі симптоми у жінок:


Загрозливі стани дитини:


 


вагінальна кровоте-ча(використання 2-3 прокладок за ЗО хв.);

підвищення температури тіла; утруднення дихання; біль у животі;

біль у молочних залозах та трі­щини сосків; біль у промежині; нетримання сечі, біль / утруднен­ня при сечовиділенні; гнійні / з неприємним запахом виділення з піхви;


дитина погано смокче груди; дитина млява або збудлива; у дитини виникли судоми; у дитини порушення дихання; у дитини гіпертермія, або гіпоте­рмія;

визначається набряк, гіперемія або нагноювання пупкової ранки; у дитини блювота або діарея;


Через 3-4 тижні після пологів жінка повинна пройти стандартне обстеження в жіночій консу­льтації, де всебічно оцінюється стан її здоров'я, обговорюються питання подальшого перебігу післяпологового періоду та даються рекомендації щодо планування сім'ї.


Контрольні запитання

1. Скільки триває післяпологовий період?

2. Яке визначення раннього та пізнього післяпологового періоду?

3. Чому необхідна психологічна підтримка породіллі в ранньому післяпологовому періоді?

4. Як відбувається інволюція матки та інших статевих органів після пологів?

5. Що таке лохії, їх характеристика та фізіологічна роль?

6. Як змінюються розміри матки після пологів?

7. Як проводиться нагляд за статевими органами після пологів?

8. Які зміни відбуваються в молочних залозах після родів?

9. Який склад молока та молозива?

10. Як проводиться нагляд за молочними залозами в післяпологовий період?

11. Який режим годування новонародженого?

12. Які зміни відбуваються в інших, крім статевих, органах в післяпологовому періоді?

13. Які умови виписки жінки з післяпологового відділення?

14. Які загрозливі симптоми післяпологового періоду?


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 580 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)