АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розділ 5. Діагностика вагітності в ранні строки

Профілактичний напрямок сучасного акушерства, динамічне спостереження за вагітною у жіночій консультації є головним завданням етапу поліклінічного обслуговування жіночого на­селення.

Діагностика вагітност у ранні строки (до 12 тижнів) важлива у загальній підготовці лікаря будь-якого фаху, оскільки раннє виявлення вагітності дозволяє своєчасно діагностувати аку­шерську та екстрагенітальну патологію і вирішувати питання щодо доцільності подальшого ви­ношування вагітності. Лише такий підхід є запорукою сприятливого завершення вагітності для матері та плода.

Вагітність раннього строку визначають за сукупністю анамнестичних даних, певних су­б'єктивних і об'єктивних ознак, даних гінекологічного огляду, апаратних та лабораторних мето­дів дослідження.

Ознаки вагітності розподіляються на 3 групи.

1. Сумнівні ознаки - це різного роду суб'єктивні відчуття, а також об'єктивно визначені
зміни в організмі, крім змін у внутрішніх статевих органах:

а) суб'єктивні явища — нудота, блювота, втрата чи посилення апетиту, смакові при-

мхи (пристрасть до солоної чи кислої їжі, до крейди і т.п.), зміни нюхових відчуттів (огида до запа<у м'ясної їжі, тютюнового диму тощо), легка стомлюваність, сонли­вість.

б) об'єктивні явиша — пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, зовнішніх стате-

вих органів, посилення пігментації сосків та навколо них.

2. Імовірні ознаки - це об'єктивні ознаки, які визначаються з боку статевих органів, моло­
чних залоз, а також за допомогою імунологічних реакцій на вагітність. Вони характерні для вагі­
тності, хоча іноді можуть виникати і з інших причин. Це такі ознаки як припинення менструацій у
дітородному віці жінки, збільшення молочних залоз і виділення з сосків молозива чи молока.

До імовірних ознак також відносять дані гінекологічного обстеження: огляду зовнішніх статевих органів, огляду шийки матки в дзеркалах, бімануального гінекологічного обстеження. При цьому можна спостерігати розпушення і ціаноз присінку вагіни, самої вагіни і шийки матки; збільшення і розм'якшення матки, зміну її форми; підвищення скоротливої здатності матки (ко­роткочасне ущільнення розм'якшеної матки).

Із ознак, які спостерігаються при дослідженні вагітної матки, найважливішими є такі.

Ознака Гентера: при вагінальному дослідженні у ранні строки вагітності на передній поверхні матки, точно по середній лінії її, знаходять гребенястий ви­ступ, який не поширюється ні на дно, ні на задню по­верхню матки, ні на шийку. (Мал. 13)

Ознака Горвіца-Гегара: при вагінальному дослідженні виявляється ром’якшення в ділянці перешийка, внаслідок чого тут легко сходяться пальці внутрішньої і зовнішньої руки. Шийка відчувається як більш щільне тіло. (Мал. 14)

Ознака Піскачека: при вагінальному дослідженні контури дна матки і ділянки її кутів виявляються неправильними. Той кут, який відповідає місцю імплантації яйця, виступає значно більше за протилежний. Вся матка виявляється несиметричною. (Мал. 15)

Ознака Снєгірьова: при вагінальному дослідженні вагітної матки вона, внаслідок механі­чного подразнення, починає під пальцями скорочуватися і стає більш щільною.

До імовірних ознак вагітності належать імунологічні реакції на вагітність, які базуються на визначенні в сечі чи в плазмі крові хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ). ХГЛ виділяється трофоб-ластом, потім хоріоном, плацентою. Цей гормон складається з альфа- та бета-субодиниць. Ви­ділення починається з 7-8 дня після запліднення, тому лабораторна діагностика можлива після цього строку. Для дослідження треба брати ранкову сечу, в якій спостерігається найбільша кон­центрація гормону, оскільки метод має поріг чутливості. Визначення бета-ХГЛ в плазмі є більш достовірним. Треба підкреслити, що хоча ХГЛ продукується трофобластом, реакція належить лише до імовірних ознак, тому що при такому патологічному стані, як хоріонепітеліома, також спостерігається позитивні реакції на ХГЛ. Крім того, після переривання вагітності реакції зали­шаються позитивними протягом 7-10 днів, а при патологічних станах (хвороби трофобласту) - 2-4 місяці. Нижня межа чутливості методу - 5 МЕ/л.

3. Вірогідні ознаки є переконливим доказом наявності вагітності в обстежуваної жінки. Всі ознаки цієї групи мають тільки об'єктивний характер і походять тільки від плода. До них нале­жать ознаки, що виявляються при інтравагінальному ультразвуковому дослідженні.

Необхідно звернути увагу на те, що застосування кольорового імпульсного Доплеру забо­ронено до закінчення критичного періоду органогенезу. Це пов'язане з тим, що використання новітніх доплеровських технологій при трансвагінальних ехографіях у строки вагітності до 10 тижнів має потенційну загрозу тератогенного термічного ефекту внаслідок нагрівання ембріона.

Інші вірогідні ознаки виявляються з 20 тижнів вагітності і не належать до ознак вагітності раннього строку. Це такі ознаки: ворушіння плода, які визначаються рукою чи при вислухову­ванні (а не такі, що відчуває сама вагітна); вислуховування серцевих тонів плода; промацуван­ня частин плода (голівки, ніжок, сідниць, ручок); визначення серцебиття плода за допомогою кардіотокографії.

В теперішній час стандартом діагностики вагітності в ранні строки є поєднання двох методів:

• Визначення бета-ХГЛ в сечі або в плазмі крові;

• Трансвагінальне ультразвукове дослідження.

Розмір матки протягом перших 3 місяців вагітності, коли вона перебуває ще в порожнині малого таза, визначається при дворучному гінекологічному дослідженні, надалі при пальпації живота - за висотою стояння дна матки.

При встановленні терміну вагітності точність залежить від раннього звертання жінки до жіночої консультації. Рекомендується при первинному огляді обстежувати жінку двом спеціаліс-там-акушерам. Зважаючи на труднощі визначення строку запліднення, діагноз вагітності вста­новлюється з інтервалом в тиждень (наприклад: вагітність 8-9 тижнів). Більш достовірно термін вагітності визначається на підставі вимірювання параметрів ембріона і плода методом ультра­звукового дослідження.

Сучасні наукові докази дають підставу рекомендувати ультразвукове дослідження всім жі­нкам наприкінці першого триместру для більш точного визначення терміну вагітності (особливо у разі, якщо неможливо точно визначити перший день останньої менструації) та виявлення ба­гатоплідної вагітності. Правильне визначення терміну вагітності підвищує достовірність деяких скринінгових тестів (тести на наявність синдрому Дауна), та знижує частоту індукції пологів піс--ля 41 тижня вагітності. [А]

Для найбільш точного визначення гестаційого віку ультразвукове дослідження повинно проводитись в терміні 10-13 тижнів вагітності.

Контрольні запитання

1. Які сумнівні ознаки вагітності та їх діагностична цінність?

2. Які імовірні ознаки вагітності та їх діагностична цінність?

3. Які вірогідні ознаки вагітності та їх діагностична цінність?

4. Як встановити діагноз вагітності у ранні строки методом основного гінекологічного об­стеження?

5. Які зміни тіла матки спостерігають у ранні строки вагітності?

6. Які існують апаратні методи діагностики вагітності у ранні строки?

7. Які протипоказання до апаратних методів дослідження у ранні строки вагітності?

8. Які лабораторні (імунологічні) методи діагностики вагітності у ранні строки?

9. Який гормон виявляється при лабораторних методах діагностики вагітності ранніх строків?

10. Якими структурами плідного яйця виробляються гонадотропні гормони?

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 618 | Нарушение авторских прав