АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Диференційна діагностика. Ендемічний зоб потребує диференціації із хронічними тиреоїдитами (Хасімото, Ріделя), раком щитоподібної залози

Прочитайте:
  1. Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
  2. Дифдіагностика ангін з дифтерією
  3. Диференціальна діагностика
  4. Диференціальна діагностика
  5. Диференціальна діагностика.
  6. Диференційна діагностика
  7. Диференційна діагностика жовтяниць
  8. Диференційна діагностика кору, краснухи та скарлатини.
  9. Диференційна діагностика менінгітів різної етіології.

Ендемічний зоб потребує диференціації із хронічними тиреоїдитами (Хасімото, Ріделя), раком щитоподібної залози, серединними кістами шиї.

Загальними ознаками, характерними для хронічних тиреоїдитів і ендемічного зобу, є збільшення залози і еутиреоїдний або гіпотиреоїдний стан. Різниця автоімунного тиреоїдиту Хасімото і ендемічного зобу полягає у наявності лімфоїдної інфільтрації при пункційній біопсії і високому титрі антитиреоїдних антитіл у крові. Фіброзний тиреоїдит Ріделя має, на відміну від еутиреоїдного зобу, кам’янисту щільність, сполучений із оточуючими тканинами, майже нерухомий.

Диференційну діагностику також необхідно проводити з раком щитоподібної залози. Для злоякісного новоутворення характерне горбкувате утворення щільної консистенції, зрощене із оточуючими тканинами. Рухомість залози значно обмежена. Часто змінюється тембр голосу, з’являється охриплість. Збільшуються і стають мало рухомими регіонарні лімфатичні вузли шиї. При скануванні в щитоподібній залозі знаходять “холодні” вузли. Пункційна біопсія поточнює характер пухлини.

Серединна кіста шиї - неболюче утворення, м’якоеластичної консистенції, яке розташоване по середній лінії шиї між під’язиковою кістою і верхнім краєм щитоподібного хряща або у підщелепному трикутнику, зміщується при ковтанні. Між кістою і під’язиковою кісткою досить часто визначається щільний тяж.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 536 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)