АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика. Епідеміологічні: відсутність факторів, які б свідчили про зобну ендемію: за показниками поширеності зобу

Епідеміологічні: відсутність факторів, які б свідчили про зобну ендемію: за показниками поширеності зобу, співвідношення чоловіків і жінок, які мають збільшення щитоподібної залози, наявність кретинізму та інших показників, які характеризують ендемічність регіону.

Клінічні: збільшення щитоподібної залози, рухомість, відсутність болючості при пальпації, тривалий еутиреоїдний стан, або ознаки легкого гіпотиреозу.

Лабораторні: порушення співвідношення тироксину і трийодтироніну в бік збільшення останнього як ознака підвищення конверсії для підтримки еутиреозу; зменшення вмісту вільного тироксину в крові за рахунок зв’язування із специфічними білками плазми, фракціями ліпопротеїдів та імуноглобулінів. Екскреція йоду із сечею в межах 100 мкг/л і більше за добу, що свідчить про відсутність дефіциту йоду.

З метою діагностики прихованого гіпотиреозу у випадках нормальної концентрації тиреотропіну, але при порушенні фізіологічного співвідношення тироксин/трийодтиронін, необхідно провести пробу з тиреоліберином для визначення резервів тиреотропного гормону.

Диференційна діагностика спорадичного зобу із ендемічним має певні затруднення із-за наявності подібних ланок патогенезу. Основним показником є те, що хворі спорадичним зобом живуть у неендемічній до зобу місцевості, а добова екскреція йоду з сечею у них не змінена. Диференціація з іншими захворюваннями щитоподібної залози не відрізняється від диференційної діагностики ендемічного зобу.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 521 | Нарушение авторских прав