АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіологія і патогенез. Фактори, які сприяють розвитку нетоксичного спорадичного зобу, можна поділити на дві групи: генетичні і середовищні

Фактори, які сприяють розвитку нетоксичного спорадичного зобу, можна поділити на дві групи: генетичні і середовищні. Спадковість носить полігенний характер із тенденцією до сімейного накопичення. Спостерігається наявність спорадичного зобу в декількох поколіннях, переважно у жінок.

Середовищні сприяючі фактори малоспецифічні і різноманітні. До них відносять недостатність білку в харчовому раціоні, що призводить до дефіциту амінокислоти тирозину, як первинного субстрату для біосинтезу тиреоїдних гормонів; надлишок речовин, що пригнічують синтез тироксину (пестициди, сірководневі речовини, окисли азоту, сполуки свинцю, ртуті, цианідів).

Розвитку зобу сприяють певні ендогенні фактори - період статевого дозрівання, вагітність, клімактеричний період. Хронічні захворювання і стресові ситуації, які супроводжуються підвищеною потребою у тиреоїдних гормонах, також можуть сприяти збільшенню розмірів щитоподібної залози.

Лікарські засоби, які містять перхлорати, тіоціаніти, літій, похідні тіоурацилу і тіосечовини, при тривалому застосуванні можуть справляти струмогенну дію.

Пусковою ланкою патогенезу є порушення біосинтезу тиреоїдних гормонів на різних етапах гормоноутворення - від поглинання йоду щитоподібною залозою до синтезу тироксину і трийодтироніну. Важливе значення у механізмі розвитку захворювання мають процеси конверсії тироксину в трийодтиронін, а також зв’язування тироксину білковими субстратами.

Зменшення вмісту вільного тироксину в крові спостерігається при підвищенні концентрації імуноглобулінів і при гіперліпопротеїнемії. Зниження чутливості рецепторів клітин тиреоїдзалежних органів і тканин також складають суттєвий компонент патогенезу спорадичного зобу.

Порушення чутливості до стимулюючого впливу тиреотропіну відіграє певну роль у патогенезі захворювання, але не є первинним фактором у розвитку зобу.

У процесі прогресування захворювання порушуються нейрогормональні регуляторні зв’язки у системі гіпоталамус-гіпофіз-щитоподібна залоза і у системі гіпоталамус-гіпофіз, щитоподібна залоза-гонади.

Морфологічні ознаки спорадичного зобу полягають у розростанні паренхіми щитоподібної залози, гіперплазії епітелію із зміною його форми, у початкових стадіях - ближче до циліндричної, а в більш пізніх - плоский.

Спорадичний зоб може бути вузловим і дифузним, паренхіматозним і колоїдним. Спостерігається схильність до кістозних утворень, крововиливів, звапнення.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 503 | Нарушение авторских прав