АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічний перебіг та ведення третього періоду пологів

Існують дві тактики ведення третього періоду пологів активна та очікувальна.

Активне ведення третього періоду пологів

Завдяки низки переваг активне ведення третього періоду пологів є найбільш розповсюдже--ою тактикою у світі та рекомендовано Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я, Міжнарод­но Федерацією Акушерів - Гінекологів та Міжнародною Конфедерацією Акушерок.

Застосування методики активного ведення третього періоду під час кожних пологів дозволяє знизити частоту післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки на 60%, а також змен­шити кількість післяпологової крововтрати та необхідність гемотрансфузії.

Стандартні компоненти активного ведення третього періоду пологів включають:

• введення утеротоників:

• народження посліду шляхом контрольованих тракцій за пуповину при відведенні мат­ки долонею від лона;

• масаж матки через передню черевну стінку після народження посліду.

Правила введення утеротоніків: протягом першої хвилини після народження дитини про-пальпувати матку для виключення наявності в ній другого плоду, при його відсутності - ввести 10 ОД окситоцину внутрішньом'язово. (Мал. 31. Крок 1) Підчас вибору утеротоніку слід надава­ти перевагу окситоцину, оскільки його ефект проявляється вже через 2-3 хвилини, він може бу­ти використаний у всіх жінок.

Якщо в наявності немає окситоцину можна використати - ергометрин - 0,2 мг в/м.

Жінка має бути поінформована про можливі побічні ефекти цих препаратів.

Неможна використовувати ергометрін жінкам з прееклампсією, еклампсією та гіпертензією.

Контрольовані тракції за пуповину:

перетиснути пуповину ближче до промежини затискачем, тримати перетиснуту пуповину та затискач в одній руці; (Мал. 31. Крок 2)

покласти другу руку безпосередньо над лобком жінки і утримувати матку відводя­чи її від лона. Утримувати пуповину у стані легкого натяжіння та дочекатися силь­ного скорочення матки (зазвичай через 2-3 хв. після введення окситоцину); (Мал. 31. Крок 3)

- одночасно з сильним скороченням матки запропонувати жінці потужитись і дуже
обережно потягнути (тракція) за пуповину донизу, щоб відбулося народження
плаценти, одночасно при цьому продовжувати проводити другою рукою контртра-
кцію у напрямку протилежному тракції (тобто відштовхуючи матку від лона). (Мал.
31. Крок 4)

якщо плацента не опускається (тобто не народжується) протягом 30-40 сек. конт­рольованої тракції, слід зупинити тракцію за пуповину, але продовжувати обере­жно її утримувати у стані легкого натяжіння; друга рука залишається над лоном, утримуючи матку.

- дочекатися поки матка знову добре скоротиться та повторити контрольовану
тракцію за пуповину з контртракцією на матку.

Ніколи не проводити тракцію (підтягування) за пуповину без застосування контрт-ракціїї (відведення) добре скороченої матки від лона. Проведення тракції за пуповину без скорочення матки може призвести до вивороту матки.

Після народження плаценти утримують її двома руками і обережно повертають, викручуючи оболонки, повільно підтягують плаценту вниз для закінчення пологів. (Мал. 31. Крок 5)

У разі обриву оболонок, обережно обстежують піхву і шийку матки в стерильних рукавичках. У разі виявлення оболонок використовують вікончатий затискач для видалення її залишків.

Уважно оглядають плаценту та переконуються в її цілісності. Якщо ділянка материнської по­верхні відсутня, або є ділянка обірваних оболонок з судинами, є привід запідозрити затримку ділянок плаценти та розпочати необхідні заходи.

Масаж матки: після народження посліду негайно проводять масаж матки через передню че­ревну стінку жінки, доки вона не стане щільною. (Мал. 31. Крок 6)

В подальшому пальпують матку кожні 15 хв. протягом перших 2-х год., щоб бути впевнено­му в тому, що після масажу матка не розслабляється, а залишається щільною. При необхіднос­ті проводять повторний масаж.

Міхур з льодом на низ живота у ранньому післяпологовому періоді не застосовується.

Активне ведення III періоду пологів повинно бути запропоновано кожній жінці, оскільки воно понижує частоту післяпологових кровотеч, виникаючих внаслідок атонії матки.

Роділля повинна бути поінформована відносно активного ведення III періоду пологів, та має надати добровільну письмову згоду на його проведення

Очікувальне ведення третього періоду пологів

Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1хв. після народження дитини, перетис­кається та перетинається пуповина. Проводиться ретельний нагляд за загальним станом по­роділлі, ознаками відшарування плаценти, кількістю кров'яних виділень.

При появі ознак відшарування плаценти - необхідно запропонувати жінці «натужитись», що призведе до народження посліду.

Ознаками відшарування плаценти є:

Ознака Шредера: якщо плацента відокремилась та спустилась в нижній сегмент чи у вагіну, дно матки піднімається вверх і розташовується вище та вправо від пупка; матка набирає вигляду пісочного годинника.

Ознака Чукалова - Кюстнера: при натисканні ребром долоні на надлобкову ділянку в ра­зі відокремлення плаценти матка підіймається вверх, пуповина не втягується у піхву. (Мал. 32.)

Ознака Альфельда: лігатура, яка знаходиться на пуповині у статевої щілини роділлі, при відокремленні плаценти спускається на 8 - 10 см і нижче від вульварного кільця.

Ознака Довженка: жінці пропонується глибоко дихати: якщо при видихові пуповина не втягується у вагіну, то плацента відокремилась.

Ознака Клейна: роділлі пропонується потужитись, якщо при цьому пуповина не втягу­ється у вагіну, то плацента відокремилась.

Для видалення посліду, який відокремився користуються зовнішніми методами.

Спосіб Абуладзе. Після випорожнення сечового міхура передня черевна стінка береться обома руками у складку таким чином, щоб щільно захватити прямі м'язи живота. Після цього пропонується роділлі потужитися. Послід при цьому легко народжується завдяки значному зме­ншенню об'єму черевної порожнини. (Мал. 33)

5) одномоментно надавлюють на матку всією кистю у двох направленнях (пальцями -спереду назад, долонею - зверху вниз) у напрямку до лобка до того часу, доки послід не народиться із вагіни.

За відсутності ознак відшарування плаценти і зовнішньої кровотечі протягом ЗО хвилин після народження плода - проводиться ручне відокремлення і виділення посліду.

В разі виникнення кровотечі - ручне відокремлення та виділення посліду має бути проведе­но негайно під адекватним знеболенням.

Після виділення плаценти є необхідним її ретельний огляд (переконання у цілісності плаце­нти з оболонками).

Огляд пологових шляхів після пологів (за допомогою вагінальних дзеркал) виконується тіль­ки за наявності кровотечі, після оперативних вагінальних пологів або при невпевненості лікаря за цілісність пологових шляхів (стрімкі пологи, пологи поза лікарняним закладом).

Контрольні запитання

1. Які розрізняють періоди пологів?

2. Які об'єктивні ознаки пологової діяльності та її ефективності у І періоді пологів?

3. Які особливості механізму розкриття шийки матки у жінки, що народжує вперше та у жінки, що народжує повторно?

4. Які розрізняють фази у І періоді пологів?

5. В чому полягає перевага вільної позиції роділлі під час пологів?

6. Які особливості ведення І періоду пологів?

7. Як визначається ступінь розкриття шийки матки?

8. Яка частота вагінальних досліджень необхідна в І періоді пологів, чим вона обґрунтова­на?

9. Які показання до внутрішнього акушерського обстеження?

10. Яку об'єктивну інформацію необхідно отримати під час вагінального дослідження в І періоді пологів?

11. Як визначається передчасне, раннє, своєчасне та запізніле вилиття навколоплідних вод?

12. Які сучасні принципи та способи контролю стану плода під час пологів?

13. Які сучасні принципи та способи контролю стану роділлі?

14. Що таке партограма?

15. Чим характеризується II період пологів, його максимально припустима тривалість?

16. Які об'єктивні ознаки пологової діяльності та її ефективності у II періоді пологів?

17. Які особливості ведення II періоду пологів?

18. Як визначають динаміку просування голівки плода?

19. Яка максимально допустима тривалість стояння голівки в одній площині малого тазу, чим вона обгрунтована?

20. Чим характеризується III період пологів, його тривалість?

21. Які механізми відшарування плаценти від стінки матки?

22. В чому полягає активна тактика ведення III періоду пологів?

23. В чому полягає очікувальна тактика ведення III періоду пологів?

24. Який об'єм фізіологічної крововтрати у пологах та методи його контролю?

25. Які сучасні методи знеболювання фізіологічних пологів?

26. Які принципи оцінки стану новонародженого?

27. Який сучасний підхід до проведення первинного туалету новонародженого?

28. В чому полягає необхідність забезпечення «теплового ланцюжка» та який алгоритм йо­го виконування?

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 762 | Нарушение авторских прав