АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи обстеження роділь в пологах

Прочитайте:
  1. A. Кардіотокографія, ультразвукове обстеження
  2. a. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
  3. I. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕМЫ
  4. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  5. IV. Методика занятия.
  6. IV. Методические рекомендации для самостоятельной проработки.
  7. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  8. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  9. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  10. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию

Зовнішній метод оцінки ступеню розкриття шийки матки

Зовнішніми методами оцінити ступінь розкриття шийки матки можливо тільки приблизно. Орієнтовно про ступінь розкриття шейки матки в родах судять по висоті стояння контракційного кільця (границя між порожнім мускулом, що скорочується, і нижнім сегментом матки, що розтя­гується). Шийка матки при пологах звичайно буває розкрита на стільки, на скільки поперечних пальців контракційне кільце розташоване вище лонної дуги.

Внутрішній метод оцінки ступеню розкриття шийки матки

З метою визначення динаміки розкриття шийки матки та розташування голівки плода в по­логах проводиться внутрішнє акушерське дослідження, яке виконують при надходженні жінки до пологового відділення, через кожні 4 години під час першого періоду пологів та після вилиття навколоплідних вод (для своєчасної діагностики можливого випадання з плином амніотичної рідини пуповини та дрібних частин плода).

Через зростання ризику висхідного інфікування пологового каналу додаткові внутрішні аку­шерські дослідження у першому періоді пологів припустимі лише за показаннями: патологічна частота серцебиття плода для з'ясування причин порушення його стану (наприклад - випадіння пуповини) та вирішення питання щодо способу розродження (кесарів розтин, вакуум-екстракція акушерські щипці); при багатоплідній вагітності після народження першого плода; неправильне положення плода, або підозра на вставлення голівки плода у вході до малого тазу у стані роз­гинання; затримка прогресу пологів у зв'язку з неефективністю маткових скорочень (для амніо-томії та перед стимуляцією окситоцином); необхідність оперативного вагінального розроджен­ня; кровотеча після 22 тижнів вагітності (в умовах операційної).

Ступінь опускання голівки плода також може визначатися зовнішніми і внутрішніми метода­ми.

Визначення ступеню опускання голівки зовнішніми методами

Ступінь опускання голівки відносно площини входу в малий таз можна визначити за допомо­гою IV-ro прийому Леопольда (див. розділ. 6).

Рекомендований також метод абдомінальної пальпації, яким визначається висота стояння голівки плода на кількість поперечників пальців над симфізом (Мал. 26):

5/5 - голівка плода розташована над симфізом на ширину 5 пальців, голівка плода знаходиться над входом до малого тазу;


4/5 - ширина 4 пальців, голівка притиснута до входу в малий таз;

3/5 - ширина 3 пальців, голівка малим сегментом у вході до малого тазу;

2/5 - ширина 2 пальців, голівка великим сегментом у вході до малого тазу;

1/5 - 0/5 - ширина 1 пальця або голівка не визначається, голівка знаходиться у порожнині тазу.

Зовнішня пальпація голівки має здійснюватися безпосередньо перед внутрішнім акушерсь­ким дослідженням. Це надає можливість запобігти помилок у визначенні положення голівки у зазі формування великого набряку передлеглої частини голівки плода.


Визначення ступеню опускання голівки методом внутрішнього акушерського дослідження (Мал.27)

Голівка над входом у малий таз. Таз вільний, голівка розташована високо, вона не перешкоджає пальпації безіменної лінії таза, мису; стрілоподібний шов знаходиться в поперечному розмірі на однаковій відстані від симфізу і мису, велике і мале тім'ячко -на одному рівні.

Голівка малим сегментом у вході в малий таз. Крижова западина вільна, до мису можна підійти зігнутим пальцем (якщо він досяжний). Внутрішня поверхня симфізу доступна дослідженню, мале тім'ячко нижче великого. Стрілоподібний шов розташо­ваний в злегка косому розмірі.

Голівка великим сегментом у вході в малий таз. Голівка займає верхню третину симфізу і крижів. Мис недосяжний, сідничні ості пальпуються легко. Голівка зігнута, мале тім'ячко нижче великого, стрілоподібний шов знаходиться в одному з косих розмірів.

Голівка в широкій частині малого таза. Голівка найбільшою окружністю пройшла площину широкої частини малого таза Дві третини внутрішньої поверхні лонного зчленування і верхня половина крижової западини зайняті голівкою. Вільно пальпу­ються IV і V крижові хребці і сідничні ості. Стрілоподібний шов розташований в одно­му з косих розмірів, мале тім'ячко нижче великого.

Голівка у вузькій частині малого таза. Дві верхні третини крижової западини і уся внутрішня поверхня лонного зчленування зайняті голівкою. Сідничні ості важко дося­гаються. Голівка знаходиться близько до дна таза, внутрішній поворот її ще не закін­чений, стрілоподібний шов знаходиться в одному з косих розмірів, близько до прямо­го. Мале тім'ячко у лона нижче великого.

Голівка у виході таза. Крижова западина ці­лком заповнена голів­кою, сідничні ості не визначаються, стріло­подібний шов розта­шований в прямому розмірі виходу з мало­го таза. Мале тім'ячко у лона нижче велико­го.

Положення голівки плода при внутрішньому дослідженні можна також з'ясовувати по від­ношенню до рівня сідничних остей - linia interspinal (положення "0"). Відстань від сідничних остей до площини входу в малий таз дорівнює такій від остей до площини виходу таза. Знак "-" означає, що голівка знаходиться вище сідничних остей (ближче до входу в малий таз). Знак"+" означає, що голівка плода розміщується нижче сідничних остей (ближче до виходу таза).


Положення голівки визначається тгіким чином (Мал. 28):

-З - голівка над входом в таз:

-2 - голівка притиснута до входу в ма­лий таз;

-1 - голівка малим сегментом у вході в малий таз,

0 - голівка великим сегментом у вході в малий таз,

+1- голівка в широкій частині малого тазу;

+2 - голівка у вузькій частині малого тазу,

+3 - голівка у виході з малого тазу.

Оцінка стану плода в пологах

Стан плода визначають за показниками серцебиття, кольору навколоплідних вод та конфі­гурації голівки.

Серцебиття плода реєструють шляхом періодичної аускультації за допомогою акушерсь­кого стетоскопу, ручного доплеровського аналізатора або, за показаннями, фетального моніто­рингу (кардіотокографії) (див. розділ 6).

Періодична аускультація здійснюється згідно наступних правил:

• вагітна знаходиться у положенні на боці;

• аускультація починається негайно після закінчення найбільш інтенсивної фази перейми:

• аускультація триває протягом 60 секунд.

В нормі ЧСС плода знаходиться в межах 110-170 ударів за хвилину.

У разі появи частоти серцевих скорочень плода, що виходять за межі норми, необхідно змі­нити положення тіла жінки (слід уникати положення на спині) та провести повторну аускульта­цію, дотримуючись вище описаної методики

За наявності стійких аускультативних порушень серцебиття плода проводять кардіотоког-рафічне (КТГ) дослідження (див. розділ 6). Слід зазначити, що рутинне застосування КТГ всім роділлям не доцільне через високий відсоток хибнопозитивних результатів та збільшення час­тоти акушерських втручань, в тому числі і оперативних пологів [А]

Колір навколоплідних вод визначається під час їх вилиття та під час кожного внутрішнього акушерського дослідження. В нормі навколоплідні води є прозорими. Поява свіжого та густого меконію у навколоплідних водах свідчить про погіршення стану плода, особливо у поєднанні з порушенням частоти серцевих скорочень плода.

Конфігурація голівки плода це процес пристосування її до пологових шляхів жінки. Завдяки наявності швів та тім'ячок кістки черепа плода мають здатність зближуватись та находити одна на одну за рахунок чого об'єм голівки плода зменшується. Відрізняють три ступені конфігурації голівки плода

• Перша - кістки черепа зближені, торкаються одна одної

• Друга - кістки помірно находять одна на одну

• Третя - кістки значно находять одна на одну


Фізіологічне акушерство

Третя ступінь конфігурації голівки у поєднанні з відсутністю просування голівки по полого­вому каналу за наявністю активної пологової діяльності є ознакою невідповідності між розміра­ми голівки плода та тазу матері (клінічно вузький таз) та потребує розродження шляхом кесаре­ва розтину.

Контроль за станом жінки здійснюють шляхом реєстрації наступних показників: пульс та ар­теріальний тиск (кожні 2 години), температура (кожні 4 години), сеча: об'єм - підчас кожного се­човипускання, але не рідше ніж кожні 4 години; наявність білка або ацетону - за показаннями.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 724 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)