 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
З якою метою використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння?- Для розморожування і розрідження сперми. - Для санації піхви перед введенням сперми. + Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми. - Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.
116. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують: - 2-3%-й розчин натрію гідрокарбонату. - 3%-й спиртовий розчин йоду. - 96 %-й етиловий спирт. + 70%-й етиловий спирт. 117. Приготування хромової суміші: + До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти. - 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти. - 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти. - 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти. 118. Хромову суміш застосовують для: - Прання халатів і рушників. + Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду. - Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду. - Знезаражування інструментів. 119. Фільтрувальний папір стерилізують: + За допомогою гарячої праски. - Просочують хромовою сумішшю. - Просочують 3% розчином каустичної соди. - Просочують 70% етиловим спиртом.
120. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів: - Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки. - Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини. - Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю. + Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник. 121. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали: + Біла гігроскопічна вата і марля. - Фільтрувальний папір. - Негігроскопічна вата. - Стерильні ножиці.
122. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують: - Рідким азотом. - Ізотонічним розчином натрію хлориду. - 0,02 % розчином фурациліну. + 70% спиртом.
123. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують: - 3%-им спиртовим розчином йоду. + У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин. - 0,02 % розчином фурациліну. - Рідким азотом 124. Марлеві серветки використовують: - Для виймання гранул з посудин Дьюара. - Для фламбування приладів. + Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо. - Для знезаражування інструментів. 125. Стерилізують марлеві серветки: + За допомогою гарячої праски. - 3 %-м спиртовим розчином йоду. - 3 %-м розчином перекису водню. - 3%-м розчином каустичної соди. 126. Чи можна 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С? - Можна, так як його стерилізують кип’ятінням. - Можна, тільки у скляному посуді. - Можна, тільки в емальованому посуді. + Не можна, тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв.
127. Штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана має будову: + Корпус, гумова камера, спермоприймач. - Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення. - Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см. - Шкіряний чохол діаметром 10 см та довжиною 50 см.
128. Методи знезаражування штучної вагіни: - Фламбування. - Ультрафіолетове опромінення. + Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату. - Фільтрування, сушіння.
129. Нагнітання повітря в штучну вагіну проводиться: + За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери. - Вливанням через патрубок 500 мл води. - Закриванням патрубка і підігріванням штучної вагіни до температури 60–70 °С. - За допомогою ебонітового краника.
130. Робоча температура у вагіні: - 36–38,5 °С - 55–70 °С -. 60–65 °С. + 40–42 °С.
131. Відносять до хірургічних методів отримання сперми: - Масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції. - Мастурбації, спермозбирача. +. Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника. - Використання спермоприймача.
132. Для одержання сперми використовують метод мастурбації у самців: + Собак та хутрових звірів. - Бугаїв. - Жеребців. - Баранів. 133. Методи, якими одержують еякулят із піхви самки після статевого акту з плідником: - Уретральні. - Хірургічні. + Піхвові. - Гінекологічні.
134. До уретральних методів одержання сперми відносять: - Піхвові. - Хірургічні. + Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни. - Гінекологічні.
135. Метод, яким одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами: - Методом спермозбирача. + Методом масажу ампул сім’япроводів. - Фістульним методом. - Методом штучної вагіни.
136. Для отримання сперми в бугаїв частіше використовують метод: + На штучну вагіну. - Мастурбації. - Кастрації самця. - Фістульний.
137. В яких тварин використовують метод масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів для одержання сперми: - Баранів і козлів. + Бугаїв. - Кобелів. - Жеребців.
138. Одержують сперму у кнура: - Методом електроеякуляції. - Методом спермозбирача. + Методом штучної вагіни. - Фістульним методом. 139. Методи дослідження якості сперми, які є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння: - Визначення відсотка живих і мертвих сперміїв. - Визначення концентрації сперміїв. - Визначення стерильності сперміїв. + Визначення рухливості. 140. Нормальний об’єм еякуляту у бугая: - 50-100 мл - 1–2 мл + 4–5 мл - 5-10 мл.
141. Сперму вважають густою: + Коли в полі зору мікроскопа між сперміями майже немає проміжків. - Коли проміжки між сперміями добре виражені. - Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія. - Коли проміжки між сперміями не перевищують довжину спермія.
142. Використовують для визначення відсотка живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця фарбу: - Еозин. - Метиленовий синій. - Гематоксилін. + Конго-рот.
143. Використовують для визначення інтенсивності дихання сперміїв фарбу: - Конго-рот. - Еозин. + Метиленовий синій. - Гематоксилін. 144. Концентрація сперми, це: - Кількість сперміїв з ППР в еякуляті. - Кількість живих сперміїв в еякуляті. - Кількість статевих клітин в 3 мл сперми + Кількість статевих клітин в 1 мл сперми.
145. Визначають виживаність сперміїв: - Одразу після отримання сперми. - Перед заморожуванням сперми. + Після певного строку зберігання. - Після 10 діб зберігання.
146. Розріджують сперму з метою: - Щоб краще транспортувалася у статевих органах самки. - Щоб підвищити заплідненість самок. - Щоб підвищити дозрівання фолікулів. + Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом терміну зберігання.
147. Розводять сперму кнура: + У 2–10 разів. - У 50 разів. - У 20 разів. - У 30 разів.
148. Компоненти середовищ для розрідження сперми, які підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання: - Лактоза, цитрат натрію. - Бідистильована вода, молоко. + Лецитин, жовток курячого яйця. - 0,2 -0,3 % розчин перманганату калію.
149. Час збереження розрідженої сперми кнура за температури +18–20 °С, це: - До 24 год. + 72 год. - До 60 діб. - До 30 діб.
150. Еквілібрація, це: - Процес осідання сперміїв після розрідження сперми. - Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом. - Насичення розрідженої сперми перманганатом калію. + Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв.
151. Використовують для приготування середовищ для розрідження спермии воду: + Бідистильовану. - Артезіанську. - Мінеральну, з високим вмістом гідрокарбонатів. - Дистильовану.
152. Типи статевого циклу: - Фолікулярний. + Естральний. + Менструальний. - Кістозний.
153. Класифікація стадій статевого циклу за А.П.Студенцовим: + Збудження, гальмування, зрівноваження - Загального збудження, тічки, гальмування - Проеструм, еструс, метеструм, діеструс
154. Класифікація статевого циклу за У.Хіпом: - Збудження, гальмування, зрівноваження. + Проеструм, еструс, метеструм, діеструс. - Проеструм, збудження, гальмування, зрівноваження.
155. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь): - Анестральний – відсутня овуляція. - Ареактивний – відсутня тічка. + Алібідний – відсутня охота. - Ановуляторний – відсутня реакція.
156. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь): + Анестральний – відсутня тічка. - Ареактивний – відсутня охота. - Алібідний – відсутня овуляція. - Ановуляторний – відсутня реакція.
157. Тривалість тічки (вказати правильну відповідь): + У корови – 2-5 діб. - У вівці, кози – 14-19 діб. - У кобили – 1-2 доби. - У суки – 4-20 діб.
158. Тривалість охоти (вказати правильну відповідь): - У корови – збігається з тічкою. - У вівці, кози, - 3-36 годин. + У кобили – 2-12 діб. - У суки – 48 годин.
159. Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження: - Анафродизії. - Овуляції. - Спокою. + Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця.
160. Метод, яким одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність: - Трансректальним дослідженням внутрішніх статевих органів. + Самцем пробником. - Оглядом, пальпацією і аускультацією. - Дослідженням зовнішніх статевих органів.
161. Методи виявлення оптимального часу для введення сперми, це: - За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові. + Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, за допомогою собак, електрометричні. - На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул.
162. Методи, які найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук: + У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника. - У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу. - У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний. - Ректо-цервікальний.
163. Помилки під час визначення оптимального часу для введення сперми призводять до: + Зниження ймовірності запліднення через старіння яйцеклітини або загибель сперміїв. - Ускладнень перебігу вагітності й родів. - Необхідності збільшення кількості сперміїв у дозі. -Ембріонального аборту.
164. Суть рефлексологічного, клініко-візуального та інших методів виявлення оптимального часу для введення сперми: + Рефлексологічного – виявлення статевої охоти; клініко-візуального та інших – виявлення ознак і симптомів, які можуть вказувати їх наявність. - Рефлексологічного – виявлення локомоторного рефлексу; клініко-візуального та інших – виявлення параметрів макро- та мікроклімату. - Рефлексологічного – виявлення рефлексу ерекції; клініко-візуального та інших – виявлення похибки правил розморожування і якості сперми. - Рефлексологічного – виявлення статевої охоти.
165. Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти: - Вивчення локомоторного, ерекції, еякуляції рефлексів та якості сперми. - Розміщення самців у приміщенні, де утримуються самки. + Дозовані дворазові на добу контакти самців і самок із метою виявлення позитивної сексуальної реакції у самок – статевої охоти.
166. Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми: - Щомісячне обстеження самок на вагітність і неплідність. + Щоденне виявлення ознак тічки і симптомів загального збудження. - Щоденне ректальне дослідження неплідних самок для визначення гінекологічного діагнозу.
167. Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання: - Глибокозаморожену сперму розморожують за температури +38±0,50С, і поміщають у інструменти для введення; сперму, що зберігається за t +2+40С та +1,80С, поміщають у інструменти і у разі необхідності підігрівають. + Глибокозаморожену сперму розморожують за t +38+400С, поміщають у інструменти для введення. - Глибокозаморожену сперму поміщають у інструменти для введення; у разі інших методів зберігання сперму розливають у лунки для підігрівання.
168. Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання: - Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл. - Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл). - Коровам– 15–20 мл; кобилам – 50–150 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 45 мл). + Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл.
169. Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин: - Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд. + Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям, козам – 80–240 млн. - Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн. - Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.
170. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми: - Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний. - Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний. + Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.
171. Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що: + У шийці матки можуть розміститися невеликі об’єми сперми, а у матці – більші. - Шийка матки розміщена ближче до яйцепроводів, ніж тіло і роги матки. - Самкам великої і дрібної рогатої худоби вводиться більша кількість сперміїв з ППР.
172. Назвіть типи природного осіменіння: - Ректо-цервікальний, візо-цервікальний, мано-цервікальний, фракційний. + Піхвовий, матковий. - Трансабдомінальний, перкутанний, моноклональний. - Моноклональний, перкутанний.
173. Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться: - На підставі опитування господарів, операторів машинного доїння та керівників. + Щоденним переміщенням карток або позначок відповідно до об’єктивних змін стану тварин стада. - На основі передбачуваних планів відтворення стада. -На основі даних родоводу.
174. Індивідуальна картка корови оформляється: - Зазначається країна, область, район і метеоумови за останні 10 років. - Зазначаються параметри макро- і мікроклімату, фотоперіод, раціон годівлі, умови утримання. - Зазначаються індивідуальні дані батьків. + На окремому паперовому або електронному носії із зазначенням №, клички, року народження, походження, дати осіменінь, запуску, отелення, діагнозів та лікування.
175. У "Куточку техніка" висвітлюється інформація: - Стан відтворення тварин у Європі, Азії, Америці і Близькому Сході та Україні. - Стан відтворення тварин та характеристика племпідприємств у області; індивідуальні дані батьків. + Календар техніка, стенд фізіологічного стану тварин, інформація про стан відтворення стада. - Індивідуальні дані батьків корів.
176. Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться: - Шляхом розміщення календаря техніка у садибі господаря. +Внесення інформації до журналу „Реєстрація осіменіння корів приватного сектору”. - У спеціальний журнал, що знаходиться у сільській раді. - В індивідуальному журналі господаря.
177. Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин: + Клінічні (анамнез, самця-пробника, зовнішні: огляд, пальпація, аускультація; внутрішні: піхвовий, трансректальний і сонографії) та лабораторні (мікроскопія мазків із піхви, вміст прогестерону в крові, молоці, секретах). - За густиною, рухливістю, виживаністю, сперми, крові, вмістом фолікулів. - За фазами місяця, гороскопом. - фолікулярними фазами, реакцією на собак і жаб та методом „лозоходів”.
178. Методи діагностики, які належать до ранніх: - Анамнез, огляд, пальпація. + Самця-пробника, сонографії. - Вагінальний, трансректальний. - Фолікулярний, фістульний.
179. Різні методи діагностики вагітності базуються: - На змінах фізичних показників крові, сперми, вмісту фолікулів, поведінки у присутності собак, жаб, аури самок. - На змінах фаз місяця, тривалості світлового періоду протягом доби. - На змінах настрою тварини. + На змінах поведінки у присутності самця, форми тіла, розмірів і конфігурації матки, візуалізації ембріона або плода.
180. Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних: + Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: серцебиття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода. - Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців. - Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговчого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій.
181. Техніка ректального дослідження корів і кобил: - Тварин обов’язково фіксують мотузками за шию, два пальці вводять у пряму кишку та обстежують сечовий міхур і матку. - Тварин не фіксують. Руку вводять у піхву і через верхнє склепіння визначають стан яєчників і матки. + Корів фіксують на прив’язь, а кобил у спеціальних станках або парувальною шлеєю. Руку вводять у пряму кишку, звільняють її від калових мас і через стінку прямої кишки під час розслаблення визначають розміри, топографію, консистенцію матки та яєчників. - Досліджують фістульним методом.
182. Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни: - Агресивність тварини, переповненість сечового міхура, в’язкість калових мас. - Тремтіння тварини, щільність тканин матки. - Болючість під час пальпації яєчників. + Матка збільшена, відчувається флуктуація та асиметрія рогів на початку вагітності; у різні строки вагітності змінюються розміри, топографія матки і рукою відчувається наявність ембріона або плода.
183. Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є: - Добрі стосунки в колективі та сім’ї. - Висока продуктивність тварин. + Заплідненість тварин. - Виводимість.
184. Заплідненість визначається: - За формулою З=рл/ктх100, де З – заплідненість, рл – рівень лактації, кт – кількість тварин у стаді, 100 – константа переведення у проценти. - За формулою З=а-б, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених. - За формулою З=а-б х к, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених, к– коефіцієнт переводу. + За формулою З=а:бх100, де З – заплідненість, а – кількість вагітних, б – кількість осімінених, 100 – константа переводу у відсотки. 185. Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін: + У корів – з 30–35 діб, у кобил – з 11–18 діб, у свиней – з 18 діб, у овець і кіз – з 26–28 діб, у собак – з 26 діб. - У тварин всіх видів з 50 діб. - У тварин всіх видів з 45 діб. - У тварин всіх видів з 80 діб. 186. Дайте визначення плаценти: - Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері. - Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері. + Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода. 187. Материнська плацента у корів представлена: - Криптами і карбункулами. + Криптами і карункулами. - Амніоном, алантоїсом, хоріоном.
188. Дитяча плацента у ссавців представлена: - Криптами і карункулами. - Трофобластом і ембріобластом. + Амніоном, алантоїсом, хоріоном.
189. Класифікація плацент за типом (вказати правильну відповідь): - Розсіяна (дифузна) – собак, кішок. + Множинна (котиледонна) – жуйні (корови, вівці, кози, косулі). - Дископодібна – кобили, ослиці, верблюдиці, свині.
190. Класифікація плацент за характером зв’язку плодової і материнської частин (вказати правильну відповідь): - Ахоріальна – кобила, свиня. - Епітеліохоріальна – кенгуру, кити. - Десмохоріальна – м’ясоїдні. - Ендотеліохоріальна – жуйні. + Гемохоріальна – примати.
191. Визначення запліднення: - здатність яйцеклітини попадати у яйцепровід і розвиватися у новий організм. + біологічний процес злиття гамет з подальшим утворенням зиготи, що має подвійну спадковість. - фізіологічний процес руху сперміїв проти течії слизу в бік яйцепроводів.
192. Властивості естрального слизу у період статевої охоти: + Бактерицидні, бактеріостатичні, абсорбуючи. - Гормональні, тонізуючі, антагоністичні. - Транспортні, естрогенові, тонізуючі.
193. Класифікація абортів за етіологією згідно А.П.Студенцову: - Самовільний, індукований, повний. - Клінічний, неповний, прихований. + Незаразні, інфекційні, інвазійні.
194. Класифікація абортів за часом настання: + Ранній, пізній. - Клінічний, неповний, прихований. - Самовільний, індукований, повний.
195. Класифікація абортів за наслідком: - Незаразні, інфекційні, інвазійні. + Розсмоктування ембріона, вигнання ембріона, вигнання викидня. - Самовільний, індукований, повний. + Муміфікація, мацерація, путрифікація.
196. До інфекційних ідеопатичних абортів відносяться: + Бруцельозний, лептоспіроз ний, кампілобактеріозний, хламідіозний, ІРТ-ІПВ аборти. - Туберкульозний, лейкозний, пастерельозний, ящурний, вірусна діарея корів. - Гемоспоридіозний, мікозний, трихомонозний, токсоплазмозний
197. Роди у корів мають проходити у: + Окремому боксі - Деннику. - Тепляку - Кошарі.
198. Роди кобил мають проходити у: - Родильному відділенні + Деннику. - Тепляку - Кошарі.
199. Роди у свиноматок мають проходити в: -Деннику. - Тепляку - Кошарі. + Окремому станку.
200. Роди у вівцематок мають проходити в: - Вольєрі. - Деннику. + Тепляку. - Кошарі.
201. Визначення поняття «новонароджений»: - новонародженою вважається тварина від моменту народження до заростання овального отвору. + новонародженою вважається тварина від моменту народження до відпадіння культі пупкового канатика. - новонародженою вважається тварина від моменту народження до закінчення прийняття молозива. 202. Класифікація хвороб молодняку: - антенатальні – захворювання, які виникають у новонародженого молодняку дещо пізніше після їх народження. + інтранатальні – захворювання молодняку, які виникають безпосередньо під час родів. - неонатальні – захворювання, які виникають під час внутрішньоутробного розвитку плода. 203. Кукса пуповини обробляється: - Занурюється у 10%-й водний розчин іхтіолу. - Обробляється 10%-м лініментом синтоміцину. + Занурюється у 5%-й спиртовий розчин йоду. - Занурюється у 10%-й водний розчин перманганату калію.
204. Якщо є кровотеча пуповини новонародженого плода: - Накладають лігатуру, відступивши 10-15 см від пупкового кільця, обробляють іхтіолом. - Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють лініментом синтоміцину. - Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють перманганатом калію. + Накладають лігатуру біля пупкового кільця, обробляють йодом.
205. Для стимуляції у новонародженого повноцінного вдихання проводять маніпуляції: + Видаляють слиз із дихальних шляхів, тіло розтирають, дають облизати породіллі. - Забирають в окремий станок. - Накривають теплою ковдрою. - Обробляють перманганатом калію.
206. Після народження новонародженому необхідно дати першу порцію молозива: - У перші 90-120 хвилин. - У перші 120-160 хвилин. - У перші 10 діб. + У перші 30-60 хвилин. 207. Новонародженим випоюють молозиво: + Першого надою. - Другого надою. - Третього надою - Четвертого надою.
208. З якою метою новонародженим дають молозиво першого надою: - Містить багато жиру. - Багато цукру. + Велика кількість імуноглобулінів. - Велика кількість холестеринів.
209. Форми асфіксій новонароджених: - Гостра, підгостра, хронічна. + Синя асфіксія, біла асфіксія. - Внутрішньо маткова, внутрішньо тазова.
210. вказати хвороби, що виникають внаслідок вад розвитку плода: + Відсутність анального отвору, фістула урахуса, виродковість, гіпотрофія антенатальна. - Авітаміноз, копростаз, неонатальна гіпотрофія. - Гіпотрофія, запалення пуповини і пупковий сепсис, діарея.
211. Як діють у разі запалення молочної залози у породіллі: - Новонародженому випоюють молозиво матері. - Новонародженому випоюють молоко іншої самки. + Новонародженому випоюють молозиво реципієнта. - Новонародженому випоюють молоко з перміксами. 212. Втручатися в родовий процес у разі фізіологічного його перебігу: - Можна. + Не можна. - Немає різниці. 213. У разі сухості родових шляхів використовують: + Відвар льону, олію, гліцерин, вазелінове масло. - Дистильовану та бідистильовану воду. - 10%-й водний розчин іхтіолу. - Перманганат калію.
214. Мета акушерської допомоги: - Зберегти життя матері. - Зберегти життя плоду. + Зберегти життя матері і плоду. - Зберегти життя донору. 215. Під час надання допомоги дії акушера з правильно розміщеними передлежачими частинами плоду: - Міцно бере руками і надає допомогу. + Попередньо фіксує акушерською тасьмою, або мотузкою. - Не втручається. - Визиває допомогу.
216. Неправильне розміщення предлежачої частини плода виправляють: + Проводять лише між переймами і потугами, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши правильно розташовані передлежачі частини тіла плода. - Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши павильно розташовані предлежачі частини тіла плода. - Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку. - Проводять під час визначення терміну вагітності.
217. Можна проводити тракцію плода зусиллями: + Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення під час перейм і потуг, силою не більше 2-3 чоловік. - У разі патологічних родів силою не більше 3-4 чоловік. - Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення у разі відсутносі перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік. - Під час визначення терміну вагітності.
218. Вводять, використовують і виводять акушерський інструмент під час рододопомоги: + Лише під контролем руки акушера. - Лише під наглядом акушера. - Лише після консультації акушера. - Лише під час виявлення терміну вагітності. 219. Особливості рододопомоги у разі тазового предлежання плода: + Надають допомогу для швидкого виведення плода. - Переводять у головне передлежання. - Не втручаються у родовий процес.
220. Під час черевного передлежання плід переводять: + У головне передлежання. - У тазове передлежання. - Немає різниці у яке передлежання. - Очікують настання родів.
221. Акушерський інструмент поділяють на групи: + Інструмент для витягування та відштовхування плодів, інструмент для фетотомії, допоміжний інструмент. - Інструмент для фетотомії, хірургічний інструмент, додатковий інструмент. - Інструмент для витягування плодів, інструмент та прилади для введення лікарських речовин, додатковий інструмент. - Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.
222. Для витягування плода використовують інструмент: + Акушерські мотузки і тясьма, очні гачки, анальні гачки, екстрактори. - Акушерські клюки Гюнтера, Кюна, Афанасьева, петлепровідники Лінгорста і Цвіка. - Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста. - фетотоми
223. Акушерська мотузка або тасьма, це: + Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 0,5-0,8 см, довжиною - Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками. - Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 5,5-7 м, на обох кінцях із вушками.
224. Кінцівки плода фіксують: - Петлю з мотузки необхідно розташовувати нижче путових суглобів - Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище кульшових суглобів. + Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище путових суглобів.
225. Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише: - у живого плода. + у мертвого плода. - не можна. - можна для виправлення завертання голови
226. Правила використання очних гачків у живих плодів: + Живим плодам гачки вводять лише у внутрішні кути очей. - Гачки вводять у орбіту ока живого плода. - Гачки вводять позаду ока живого плода. - Гачки не вводять.
227. Екстрактори є: - Мюзо, Афанасьева, Ордіна, Лінгорста. + Пфлянца, Хавренкова, Варганова і Юмакіна. - Крея-Шотлера, Вітта. - Персена і Цвіка.
228. Екстрактори застосовують: - Для відштовхування плодів у матку. - Для полегшенння відштовхування плодів у овець і кіз. + Для полегшення витягування плодів у корів. - Для визначення терміну вагітності
229. Прихований ніж Малькмуса від ножа Афанасьєва відрізняється: + У ножа Малькмуса лезо виступає поміж металевих пластин ручки у щілину, а у Афанасьєва – висувається із ручки вперед. - Вони не мають різниці. - У ножа Афанасьєва лезо виступає поміж металевих пластин ручки в щілину, а у Малькмуса висувається із ручки вперед.
230. Фетотом – це: - Інструмент для відштовхування плода. - Інструмент для витягування плода. + Інструмент для розрізання плода. - Інструмент для введення лікарських речовин
231. Фантом являє собою: - Модель передньої частини корови. + Модель тазової частини корови. - Модель грудної клітки корови. - Модель для введення лікарських речовин.
232. До допоміжних відносять інструмент: - Акушерські мотузки і тасьми. - Акушерські гачки-очні, шарнірні, реберні, анальні. + Петлепровідники, петлепилопровідник, - Інструмент для розрізання плода 233. Акушерські клюки є: - Мюзо, Крея-Шотлера, Лінгорста, Цвіка. - Пфляна, Хавренкова, Варганова, Юмакіна. + Гюнтера, Кюна, Афанасьєва, Беккера. - Клюки для введення лікарських речовин. 234. Шпателі використовують з метою: - Для відокремлення м’язів від кісток у разі закритих методів фетотомії. + Для відокремлення шкіри від м’язів у разі закритих методів фетотомії. - Для відокремлення голови плода у разі закритих методів фетотомії. - Для введення лікарських речовин. 235. У разі сумнівного прогнозу не можна застосовувати лікарські засоби:
+ Креолін, лізол, карболову кислоту, йодоформ, камфорну олію,іхтіол. - Хлорид кальцію, глюкозу, вітаміни. - Антибіотики, біостимулятори. - гормональні препарати.
236. Довжина тулуба у новонароджених нормотрофіків телят, лошат, ягнят, поросят (см): + 80-100; 100-150; 50-60; 20-25 - 60-70; 80-95; 20-25; 10-14 - 110-120; 160-200; 60-70; 25-30 - 130-140; 190-210; 80-90; 45-50
237. Маса новонароджених нормотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг): - 15-20; 20-25; 15-200,5-1; 0,6-0,7 + 20-40; 26-50; 2-3; 1-1,5 - До 20; до 25; до 2; до 0,8 - До 50; до 60; до 5; до 3,5. 238. Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців: - Навколо різців червона кайма; різці хитаються. + У телят прорізались всі різці; у лошат – всі різці та 3 премоляри. - Прорізались защепи та внутрішні середні різці.
239. Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв): -60-90; до 90; 100-180; 30-40. +20-60; до 60; 20-90; 5-10 -100-130; 100-150; 190-220; 50-60. -140-160; 160-170; 220-240; 240. Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.): -100-130; 100-150; 100-120; 40-60 -140-160; 160-200; 130-18; 70-90 +30-60; до 90; 20-90; 5-10. -110-120; 110-120; 110-120; 20-40.
241. Допомога у разі завороту голови плода у бік: + Петлями фіксують кінцівки, відштовхують у матку, а голову плода підтримують рукою і, підтягуючи, виправляють. - Витягують плід не виправляючи голови. - Плід переводять у тазове передлежання.
242. Порядок рододопомоги у разі живих двійнят: - Виконують фетотомію. + На всі кінцівки накладають петлі, визначають передні і задні та їх приналежність плодам. Витягують спочатку верхній, нижній відштовхують у матку, а потім витягують нижній. - На всі кінцівки накладають петлі і обидва плоди витягують разом. - Плід переводять у тазове передлежання.
243. Післяродовий період це: +Відрізок часу, протягом якого в організмі і статевих органах породіллі зникають зміни, зумовлені вагітністю і родами. +Відрізок часу від закінчення родів (3-ї стадії) до завершення інволюції у статевому апараті. - Відрізок часу від закінчення родів (3-ї стадії) до запліднення. - Відрізок часу від початку родів до прояву статевого циклу.
244. Інволюція це: - зворотний розвиток залозистої тканини молочної залози. +зворотній розвиток статевого апарату самки, при якому виникають всі умови для повторного запліднення і нової вагітності. - зворотній розвиток, що сприяє росту і дозріванню фолікулів.
245. Тривалість післяродового періоду (вказати правильну відповідь): + У корів – 18-25 діб. - У кобил – 21-25 діб. - У кіз і овець – 7-12 діб. - У свиней – 10-20 діб. + У сук – 14-27 діб.
246. Ветеринарний контроль за перебігом післяродового періоду здійснюється: + Щоденним клінічним оглядом породіллі. - Щоденно проводять аускультацію. + Проводять лабораторні дослідження (вмістимого матки, мазків-відбитків піхви, ендоскопія, сонографія). - Щоденний контроль молочної продуктивності.
247. До післяродових ускладнень запального ґенезу відносять: + Післяродовий метрит. - Виворіт та випадіння матки. - Післяродовий невроз. - Поїдання посліду та приплоду. 248. До післяродових ускладнень незапального ґенезу належать: - Післяродовий метрит. - Післяродова інфекція та інтоксикація. - Субінволюція матки. + Виворіт і випадіння матки. 249. Види і тривалість післяродової субінволюції матки за перебігом: + Гостра (до 14 діб після родів). - Підгостра (більше 30 діб). - субклінічна (біля 3 діб).
250. За перебігом метрит буває: + Клінічно виражений, субклінічний. + Гострий, хронічний. - Катаральний, гнійний, фібринозний. - Некротичний, гангренозний.
251. Безпосередньою причиною метриту є: - Неповноцінна годівля, порушення умов утримання. - Порушення експлуатації тварин. + Контамінація матки мікрофлорою. - Нейрогуморальні порушення.
252. Загальна післяродова інфекція перебігає у вигляді: - Вульвіту, вестибуліту, вагініту. - Цервіциту, сальпінгіту, оофориту. + Септицемії, піємії, септикопіємії.
253. Неплідність, це: - Порушення родового акту. - Патологічний перебіг післяродового періоду. - Період від запуску до родів. +. Тимчасова або постійна втрата відтворної функції.
254. Автор класифікації форм неплідності у самок і самців с.-г. тварин: - І.І.Воронін - Д.Д.Логвинов + А.П.Студенцов - М.Ф.Іванов.
255. Етіологічні фактори аліментарної неплідності у самок: + Годівля за незбалансованими раціонами, ожиріння, наявність екзотоксинів у кормах, неповноцінна годівля тварин у період їх росту та розвитку. - Недорозвинутість статевих органів. - Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду. - Скорочений термін сервіс-періоду. 256. Вроджена неплідність у самок виникає внаслідок: - Порушення обміну речовин. - Персистенції жовтого тіла. + Гермафродитизму. - Скороченого строку сухостійного періоду 257. Стареча неплідність зумовлюється: - Абортом. + Атрофічними процесами в тканинах гонад і матки. - Запаленням яєчників. - Скороченим строком сухостійного періоду
258. Причини симптоматичної неплідності: +Хвороби статевих та інших органів незаразного, інфекційного та інвазійного характеру. - Порушення технології штучного осіменіння. - Аномалія внутрішньоутробового розвитку. - Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду
259. Експлуатаційна форма неплідності у корів виникає внаслідок: - Порушень технології утримання. + Подовження лактаційного періоду. -Неповноційної годівлі. -Інтоксикації організму. 260. Кліматична форма неплідності у корів зумовлюється: -Порушеннями умов утримання -Клімаксом. -Інтоксікацією організму. +Несприятливими погодними умовами.
261. Штучно-набута форма неплідності виникає внаслідок: -Кастрації самок. - Планових пропусках осіменінь самок під час стадії збудження статевого циклу. + Порушеннями технологій штучного або природного осіменінь. - Скороченого строку сухостійного періоду
262. Неплідною вважають корову: - Від якої протягом року не отримали приплід. - З патологічним перебігом родів. + Яка протягом 30 діб після родів не проявила стадію збудження статевого циклу та не запліднилась. - Самка віком 15–18 місяців.
263. Неплідна телиця –це: +Самка, яка не запліднилася протягом місяця після досягнення нею фізіологічної зрілості. - Телиця, яка досягла статевого дозрівання, але не осіменялася. - Самка віком 12–13 місяців. - З патологічним перебігом родів 264. Неплідною свиноматкою вважається самка, яка: +Не запліднилася через місяць після відлучення поросят. - Не досягла фізіологічної зрілості до 12–ти місяців. - Не запліднилася протягом парувального сезону. - Не досягла фізіологічної зрілості до 10–ти місяців.
265. Розміри неплідності стада визначають з метою: + Об’єктивного оцінювання рівня відтворення стада. - Виявлення недоліків у роботі техніка штучного осіменіння. - Визначення причин гінекологічних хвороб у самок. - Визначення сухостійного періоду у корів.
266. Розміри неплідності складаються з: - Кількості недоотриманих телят за рік. - Кількості ялових корів. + Суми діб неплідності кожної корови стада. - Тривалості сухостійного періоду.
267. Складові міжотельного інтервалу: - Термін вагітності та тривалість післяродового періоду. - Тривалість післяродового періоду та лактації. +Термін сервіс-періоду та тривалість вагітності. 268. Тривалість післяродового періоду у корови (діб): - 10-20 + 30 - Більше 30-ти - Більше 50-ти.
269. Міжотельний інтервал складає (діб): + 315 - 350 - 365 - 425. 270. Неплідність корів призводить до: -Народження неповноцінних телят. +Недоотримання телят і молока. - Значної поширеностї абортів. - Скорочення тривалості сухостійного періоду.
271. Від неплідної корови з продуктивністю 4000 кг щоденно недоотримують молока (кг): - 0,3. + 3. - 30. -35
272. Економічний збитки від неплідності корів визначають за: - Витратами на годівлю та утримання неплідних корів. - Вартістю спермодоз, витрачених на осіменіння неплідних самок. + Вартістю недоотриманих телят, молока та витратами на лікування неплідних корів. - вартістю обладнання для утримання тварин.
273. Розміри неплідності (у днях) за методикою Г.В. Звєрєвої визначають: +Відніманням продуктивно використаних корово-діб від кількості корово-діб по стаду. - За кількістю недоотриманих телят на 100 корів. - За величиною індексу осіменіння. - За тривалістю сухостійного періоду. 274. Акушерська диспансеризація – це: +Комплекс діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів, направлених на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у самок. - Проведення своєчасної рододопомоги самкам. - Заходи, направлені на профілактику абортів. - Визначення терміну вагітності.
275. Акушерській диспансеризації підлягають: - Неплідні самки. - Самки, які досягли фізіологічної зрілості. + Самки у період від встановлення у них вагітності до закінчення інволюції статевих органів у післяродовий період. - Самки віком 12-15місяців.
276. Кратність проведення акушерської диспансеризації: - Багатократно, залежно від рівня відтворення стада. + Поетапно: вперше – корів під час запуску; друга – під час родів; третя – у післяродовий період. - Одноразово – у кінці календарного року. - Один раз у два роки.
277. Акушерська диспансеризація корів під час запуску включає в себе: - Вакцинацію самок проти сальмонельозу та колібактеріозу. - Визначення термінів вагітності. + Відбір крові для проведення біохімічних досліджень. - Визначення тривалості сухостійного періоду.
278. У сироватці крові сухостійних корів під час диспансеризації визначають вміст: + Загального білку, кальцію, фосфору, сечовини, каротину, вітаміну А, цукру, кетонових тіл, кислотну ємкість тощо. - Вміст статевих гормонів. - Форменні елементи, ферменти.
279. Під час диспансеризації сухостійних корів є обов’язковим проведення дослідження: - Визначення функціонального стану шийки матки. - Трансректальне пальпаторне оцінювання морфофункціонального стану яєчників. + Дослідження молочної залози та її секрету (за наявності) - Визначення тривалості сервіс-періоду.
280. У разі виявлення порушень обміну речовин у сухостійних корів необхідно: - Організувати пасовищне утримання самок. + Провести відповідну корекцію раціонів, застосовувати парентеральне введення вітамінних, мінеральних, антиоксидатних, загальностимулювальних препаратів. - Відокремити хворих тварин в окремі групи та проводити у них щоденний контроль за перебігом вагітності. - Надати акушерську допомогу
281. У разі проведення акушерської диспансеризації корів під час родів: - Визначають смертність новонароджених. - Стимулюють родову активність у самок. + Проводять контроль за перебігом родів. - Визначають тривалість сервіс-періоду.
282. Метою післяродової акушерської диспансеризації є: -Своєчасна ізоляція корів з акушерськими хворобами з репродуктивного стада. +Своєчасні діагностика, лікування та профілактика післяродових акушерських патологій. - Оцінювання морфофункціонального стану новонароджених. - Організація пасовищного утримання самок. 283. Післяродову акушерську диспансеризацію потрібно проводити: + На 2-3-ю, 5-7-у, 13-14-у добу та в кінці післяродового періоду (25-26 доба). - Одноразово, на 5-й день після родів. - Одноразово, в кінці післяродового періоду. - Один раз у квартал.
284. Фізіологічний перебіг післяродового періоду у корів характеризується закінченням інволюції статевих органів до: -10-ї доби після родів. + 30-ї доби після родів. - 60-ї добипісля родів. - 6-ти місяців.
285. Гінекологічній диспансеризації підлягають: -Вагітні самки. - Неплідні самці. +Неплідні самки. - У стадії збудження статевого циклу. 286. Вкажіть кратність проведення гінекологічної диспансеризації: - Одноразово – на початку календарного року. - Одноразово – перед пасовищним періодом. + Щомісячно. - У разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки.
287. Під час гінекологічної диспансеризації виконують: + Комплексне дослідження статевих органів неплідних самок. - Діагностику вагітності. - Визначення індексу осіменіння. - Визначення тривалості сухостійного періоду.
288. Результати проведених акушерської та гінекологічної диспансеризації оформляють: - Записують у журнал осіменінь та отелень корів і телиць. - В усній формі доповідають керівництву господарства. - Передають електронною поштою. +У вигляді акту. 289. Оптимальна тривалість сухостійного періоду: + У молочних порід 55-70 діб (60 в середньому) - У молочних порід менш ніж 40 діб - У молочних порід більш ніж 70 діб
290. Неплідність на ґрунті незаразних захворювань: - Трихомоноз, лептоспіроз, хламідіоз. + Забої, рани, розриви. - Метрит, вульвіт, вагініт.
291. Неплідність на ґрунті функціональних розладів яєчників: + Гіпофункція, персистентне жовте тіло, кіста яєчників. - Атрофія матки, ендометріоз, гідрометра. - Гіпотонія, атонія матки, метрорагія.
292. Неплідність на ґрунті інфекційних та інвазійних захворювань: + Лептоспіроз, трихоманоз, хламідіоз, ІРТ. - Метрит, мастит, цервіцит. - ендометріоз, гідрометра, метрорагія.
293. Самка великої рогатої худоби вважається неплідною за відсутності запліднення: + На 31 добу після родів. - На 60 добупісля родів. - Якщо не отримали протягом року теля. - Через 90 діб після родів.
294. Економічна категорія, яка показує відсоток самок у стаді, що не дали приплоду протягом календарного року – це: + Яловість. - Неплідність. - Перегули. - Кількість отриманого молока від корови.
295. Інфантилізм, фримартинізм, гермафродитизм характерні для: - Симптоматичної неплідності. + Вродженої неплідності. - Штучно-набутої неплідності.
296. Тимчасова чи постійна нездатність тварини репродуктивного віку давати нащадків – це: - Яловість. + Неплідність. - Малоплідність. - Гермафродитизм.
297. Класифікація неплідності сільськогосподарських тварин була запропонована: - В.С. Шипіловим. +А.П. Студенцовим. - Б.А. Башкіровим. - М.Ф.Іванов. 298. Стареча неплідність наступає (вказати правильну відповідь): + У свині після 7 років. - У кролиці у 8-10 років. - У кішки у 4-5 років. + У верблюдиці у 20-25 років. 299. Стареча неплідність наступає (вказати правильну відповідь): - У корів 15-20 років. - У кобил у 6-8 років. - У вівці, кози у 17-27 років. + У собаки у 10-11 років.
300. Класифікація неплідності за А.П.Студенцовим: + Вроджена, стареча, експлуатаційна. - Тимчасова і постійна. - Придбана, перехідна. + Аліментарна, симптоматична, штучна.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1839 | Нарушение авторских прав |